Дипломатична академія України

імені Геннадія Удовенка при МЗС

UK|EN facebook twitter

Центр міжнародних досліджень

Зовнішньополітичний порядок денний у регіоні Центральної Азії та стратегії для України

Завантажити аналітичну записку (pdf)

Багата на корисні копалини, логістичні вузли, авторитарні режими та регіональні проблеми, Центральна Азія представляє інтерес для сусідніх та віддалених держав з регіональними та світовими амбіціями – перш за все РФ, Китаю та США. Самі держави регіону вбачають свою значимість як зв’язкового вузла чи моста, що поєднує Європу та Азію. Примітно, що дійсно транспортні мости у самих державах регіону побудовані в тому числі і за участю українських компаній.

 

Орієнтація України на ЄС на противагу проектам інтеграції держав СНД, війна з РФ та блокування останньою транспортного з’єднання України з Центральною Азією зумовили зниження торговельно-економічного співробітництва з регіоном, а не вирішені до останнього часу кадрові питання дипломатичних представництв демонстрували брак чіткого бачення подальшого розвитку стосунків України з державами регіону. Зовнішньополітичну діяльність України на центральноазійському напрямку навряд можна назвати активною, утім, чи повинна вона такою бути, з огляду на стан справ у самому регіоні?

 

Слід зауважити, сама Центральна Азія не є монолітним суб’єктом. Зміна президента Узбекистану у 2016 р. дає підстави розраховувати на потепління стосунків та посилення співпраці у регіоні, а навесні 2018 р. лідерам держав, окрім Туркменістану, навіть вдалося зібратися разом вперше за багато років. Утім, тяглість суперечок у Центральній Азії та конкуренція зовнішніх інтересів дещо підважує імовірність творення нового регіонального порядку денного.

 

У пропонованій до Вашої уваги аналітичній записці аналітикиня Центру міжнародних досліджень Вікторія Халанчук розглядає формування та вираження зовнішньополітичних інтересів держав Центральної Азії у їхніх стратегічних документах, наявні регіональні проблеми, масштабні економічні й логістичні проекти, активність держав у міждержавних організаціях; оцінює значимість України як партнера для держав регіону та підсумовує досвід Центральної Азії для формування зовнішньополітичних орієнтирів України.