Зовнішньополітичний порядок денний у регіоні Центральної Азії та стратегії для України

Багата на корисні копалини, логістичні вузли, авторитарні режими та регіональні проблеми, Центральна Азія представляє інтерес для сусідніх та віддалених держав з регіональними та світовими амбіціями – перш за все РФ, Китаю та США. Самі держави регіону вбачають свою значимість як зв’язкового вузла чи моста, що поєднує Європу та Азію. Примітно, що дійсно транспортні мости у самих державах регіону побудовані в тому числі і за участю українських компаній.

 

Орієнтація України на ЄС на противагу проектам інтеграції держав СНД, війна з РФ та блокування останньою транспортного з’єднання України з Центральною Азією зумовили зниження торговельно-економічного співробітництва з регіоном, а не вирішені до останнього часу кадрові питання дипломатичних представництв демонстрували брак чіткого бачення подальшого розвитку стосунків України з державами регіону. Зовнішньополітичну діяльність України на центральноазійському напрямку навряд можна назвати активною, утім, чи повинна вона такою бути, з огляду на стан справ у самому регіоні?

 

Слід зауважити, сама Центральна Азія не є монолітним суб’єктом. Зміна президента Узбекистану у 2016 р. дає підстави розраховувати на потепління стосунків та посилення співпраці у регіоні, а навесні 2018 р. лідерам держав, окрім Туркменістану, навіть вдалося зібратися разом вперше за багато років. Утім, тяглість суперечок у Центральній Азії та конкуренція зовнішніх інтересів дещо підважує імовірність творення нового регіонального порядку денного.

 

У пропонованій до Вашої уваги аналітичній записці аналітикиня Центру міжнародних досліджень Вікторія Халанчук розглядає формування та вираження зовнішньополітичних інтересів держав Центральної Азії у їхніх стратегічних документах, наявні регіональні проблеми, масштабні економічні й логістичні проекти, активність держав у міждержавних організаціях; оцінює значимість України як партнера для держав регіону та підсумовує досвід Центральної Азії для формування зовнішньополітичних орієнтирів України. 

Меню