Чому Україні потрібно поставити на паузу економічні відносини з Білоруссю
Десуверенізація путінським режимом Білорусі під керівництвом самопроголошеного президента Лукашенка сягає апогею. Ця країна на наших очах перетворюється в плацдарм дій проти України.
Фактично, Путін руками свого проксі-агента в Мінську відкриває Білоруський фронт проти України, з нависанням з північного напрямку над Києвом.
Україна має готуватись до призупинення дипломатичних відносин та жорстких економічних санкцій щодо нинішньої Білорусі, керованої нелегітимним очільником, який ініціював 20 січня національний референдум під дулами російської зброї. Чому важливо усвідомити необхідність рішучих кроків вже найближчим часом і що є маркерами цього?
Автор: Михайло Гончар, «Стратегія XXI»
Основні тези послання О. Лукашенка до білоруського народу та Національних зборів Республіки Білорусь
28 січня Олександр Лукашенко виголосив щорічне послання до білоруського народу та Національних зборів Республіки Білорусь. Захід відбувся вперше після масових акцій протесту у серпні-вересні 2020 року на території Білорусі (останнє звернення було виголошено напередодні президентських виборів – 4 серпня 2020 року).
Повторення тез риторики керівництва Росії, зокрема щодо «єдності слов’янських народів» та «загрози з боку колективного Заходу» свідчить про подальший рух Олександра Лукашенка у руслі зовнішньополітичного курсу Російської Федерації.
Безпідставні недружні заяви на адресу України спрямовані на легітимізацію залучення Білорусі до здійснення Кремлем військового тиску на нашу державу.
Автор: Віталій Ярмоленко, «НІСД»
Світовий ринок зерна: стан та тенденції
Проаналізовано ситуацію на світовому ринку зернових та у провідних експортерах зерна, а також виокремлено основні тенденції на цьому ринку у 2021/2022 маркетинговому році.
Автор: Наталія Гавриленко, Геннадій Широкий, «НІСД»
Двоє проти всіх: Порівняльний аналіз інструментів впливу Росії і Китаю
Китай та Росія діють по-різному в різних регіонах світу — в Європі та Азії. Однак Китай у своїй зовнішній політиці дедалі більше нагадує Росію. До тону китайських дипломатичних заяв додалася впізнавана російська напористість, маніпуляції і агресія.
Найбільш корисними для Пекіна виявилися уроки в сфері гібридних спецоперацій — інформаційних провокацій, поширенні фейків. Китай іде на поглиблення співпраці з Москвою лише в тій мірі і в тих сферах, де він може посилити свої позиції. Асиметричність відносин між КНР і Росією відводить Москві скромне місце молодшого партнера — РФ програє конкуренцію Китаю за фінансовими ресурсами, технологічним прогресом. Росія не протестує проти посилення присутності Піднебесної в країнах, які Кремль традиційно вважав своєю сферою впливу. Обидві країни знаходять порозуміння у подвійній цілі: перша — боротися з демократичними урядами, друга — посилювати власні авторитарні режими. В Азії занепокоєно стежать за російськими агресивними діями щодо України, побоюючись, що початок нової фази війни може спровокувати Китай на аналогічні кроки щодо Тайваню або японських островів Сенкаку.
Співпраця між Пекіном та Москвою базується на холодному і, ймовірно, тимчасовому розрахунку — розмови щодо створення альянсу двох потуг, найпевніше, перебільшені. Головний ефект від російських уроків для Китаю — плачевний: довіра до Пекіна серед країн як Азії, так і Європи останніми роками падає.
Автор: Сергій Солодкий, Наталя Бутирська, «Нова Європа»
Перебування військових кораблів РФ в Чорному і Середземному морях в січні 2022
В січні 2022 року у кількості військових кораблів РФ в Середземному морі відбулися радикальні зміни. До «середземноморської ескадри» РФ додалися 6 великих десантних кораблів, що прийшли з Балтійського та Північного флотів. Очікується прибуття ракетного крейсера та ракетного фрегата з Тихоокеанського флоту через Суецький канал.
Отже, в лютому 2022 року угруповання РФ у Середземному морі буде мати 18 основних бойових кораблів, в тому числі 8 ракетних (замість відповідно 8 та 5 в грудні 2021 року).
Автор: «BlackSeaNews»
Russia’s Wagner Group in Africa: Influence, commercial concessions, rights violations, and counterinsurgency failure
Росія посилює конкуренцію зі США в Африці. У своїй асиметричній гонці Росія використовує номінально приватних, але фактично пов’язаних із державою акторів, таких як приватна охоронна компанія Wagner Group і сумнозвісна петербурзька «ферма тролів» Internet Research Agency (IRA). Обидві є серйозною загрозою для демократії та верховенства права в Африці та за її межами.
Автор: Федеріка Саїні Фазанотті, «Brookings Institution»
RussIran and Russia: Hardly a Realignmentia’s Wagner Group in Africa: InIran and Russia: Hardly a Realignment
Хоча іранський президент був розчарований масштабами зобов’язань Росії після його недавньої поїздки до Москви, робота над загальною угодою між двома країнами триває.
У січні Ібрагім Райсі здійснив офіційний дводенний візит до Москви в рамках того, що зазвичай називають його першою великою закордонною поїздкою після того, як він став президентом Ірану. Описуючи свою поїздку у своїх виступах перед вильотом в аеропорту Мехрабад як критичну, найважливішою метою священнослужителя було отримати згоду РФ на підписання нового довгострокового стратегічного пакту, який прокладе шлях для створення двосторонніх механізмів, спрямованих на обхід західних санкцій.
Автор: Німа Хоррамі, «RUSI»
China-Europe relations fraught with economic and human rights dilemmas and the ’17+1′ at a turning point
22 березня 2021 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила санкції проти китайських чиновників за порушення прав людини проти уйгурської меншини в Китаї. Це був вперше за 30 років після інциденту на Тяньаньмень у 1989 році, коли Європа ввела санкції проти Китаю. Китай негайно відреагував, назвавши санкції «втручанням у його внутрішні справи». Хоча китайсько-американські відносини залишаються складними, відносини Китаю з Європою також стають все більш напруженими.
У Центральній та Східній Європі структура економічного співробітництва «17+1», яку Китай пропагував протягом останніх років, змінюється. Поширене розчарування тим, що інвестиції, обіцяні Китаєм, не завжди були здійснені. У матеріалі підсумовано нещодавні структуру і проблеми китайсько-європейських відносин, зосередившись на дилемах між економікою та правами людини, а також розглянуто поточну ситуацію «17+1».
Автор: Нім Лі Хао, «JIIA»