Щорічний звіт Генерального секретаря НАТО за 2022 рік: основні положення
Вторгнення в Україну стало шоком, але не несподіванкою. Це була кульмінація схеми агресивних дій. Президент путін прагне іншої Європи, вбачаючи загрозу в демократії та свободі, також прагне контролювати своїх сусідів. Унаслідок агресії безпекове середовище у Європі змінилося на тривалу перспективу, навіть якщо війна в Україні «закінчиться завтра». У щорічному звіті Генерального секретаря НАТО за 2022 рік ідеться про діяльність і здобутки Організації впродовж цього періоду, безпрецедентну підтримку, надану Україні з боку Альянсу після повномасштабного вторгнення росії, подальше зміцнення позиції НАТО в галузі стримування та оборони в контексті найбільш серйозної безпекової кризи у Європі з часів Другої світової війни.
Автор: Вікторія Орлик, НІСД
Століття Африки та Сполучених Штатів Америки: політичні опції для трансформації партнерської економічної взаємодії США та Африки 21 століття
(англ. Africa’s Century and the United States: Policy Options for Transforming U.S.-Africa Economic Engagement into a 21st Century Partnership)
За вісім років після першого саміту лідерів США та Африки у 2014 році континент значно змінився. Десятиліття, що минуло після того, як США повернулися до посилення економічної взаємодії, привело до поглиблення комерційних зв’язків між США та Африкою. Другий саміт, який відбувся в грудні 2022 року, мав на меті продовжити цю траєкторію та наочно продемонструвати відданість Адміністрації Білого дому побудові «партнерства 21 століття» з Африкою. У зверненні президента Байдена до саміту Африканського Союзу в лютому 2021 року він заявив про свій намір змінити відносини США з Африкою. Африканський форум Brown Capital Management є головною платформою для предметного та орієнтованого на пошук рішень діалогу щодо ключових питань торгівлі, інвестицій та сталого розвитку в Африці та у відносинах між США та Африкою.
Автор: Brown Capital Management Africa Forum, Wilson Center
Безпека 2024: Захист виборів у США за допомогою інвестицій та реформ
(англ. Securing 2024: Defending US Elections through Investment and Reform)
Проміжні вибори 2022 року були вільними та справедливими. І, частково завдяки відданості виборчих посадових осіб комунікації з громадськістю та прозорості, довіра до адміністрування виборів зараз вища, ніж після загальних виборів 2020 року. Політики на місцевому, державному та федеральному рівнях повинні скористатися цим моментом і вжити заходів, щоб захистити виборчу інфраструктуру від нових загроз з боку автократичних акторів, і вони повинні внести зміни, які мають здоровий глузд, щоб посилити ці вибори та покращити досвід виборців. Сполучені Штати повинні вжити заходів для того, щоб різноманітний набір потенційних загроз, включно з постійними кіберзагрозами з боку іноземних супротивників, таких як Китай, Росія та Іран, які намагатимуться зірвати майбутнє голосування.
Автор(и): Девід Левін, Гідеон Кон-Постар, GMF Alliance for Securing Democracy
Нетаньяху просто відклав судову реформу після масових протестів. Що буде далі для ізраїльської демократії?
(англ. Netanyahu just delayed his judicial overhaul after mass protests. What’s next for Israel’s democracy?)
Протестувальники вже кілька тижнів виходять на демонстрації на вулиці Тель-Авіва, скандуючи «демократія» та вимагаючи покласти край адміністрації Нетаньяху. Тисячі ізраїльтян з усіх прошарків суспільства об’єдналися в революційний рух, який вважається найбільшим в історії Ізраїлю. Вони звинувачують уряд у корумпованості, расизмі та автократизмі — і не демонструють жодних ознак відступу. Навіть після того, як Нетаньяху відклав суперечливий закон, намагаючись зберегти обличчя, навряд чи протести вщухнуть. Цей рух виступає не лише проти судової реформи, але й є масовим протестом проти самого Нетаньяху, який з моменту вступу на посаду підбурював насильство на Західному березі р.Йордан проти палестинців. Хоча його партія “Лікуд” отримала найбільшу кількість голосів на загальних виборах в Ізраїлі в грудні 2022р., в країні все ще є значна більшість, яка виступає проти Нетаньяху.
Автор: Алісса Павія, Atlantic Council
Як вибудовувати далі перезавантаження саудівсько-іранських відносин?
(англ. How to Build on the Saudi-Iran Reset)
Очікуване відновлення дипломатичних відносин між Іраном і Саудівською Аравією за сприяння Китаю, Іраку та Оману є позитивним сигналом того, що дипломатія та діалог все ще мають місце на Близькому Сході. Є перспективи для деескалації з низки питань, головним з яких є війна в Ємені. Має бути відновлення попередніх двосторонніх угод, таких як Угода про безпеку та співпрацю 2001 року, яка стосувалася відмивання грошей і боротьби з тероризмом, а також зобов’язань Ірану та Саудівської Аравії припинити втручання у внутрішні справи один одного. Іран прагне досягти розрядки в регіоні, також відновивши відносини з Бахрейном, тоді як Саудівська Аравія пообіцяла відновити відносини з союзником Ірану Сирією після Рамадану. Китай може піти на консолідацію угоди, влаштувавши саміт країн РСАДПЗ-Іран. Саудівська Аравія прагне відновити видимість стабільності в регіоні, щоб захистити свої інвестиції та просування своєї Візії-2030.
Автор: Роберт Мейсон, Stimson
Угода про підводні човни AUKUS підкреслює тектонічний зсув в американсько-австралійському альянсі
(англ. The AUKUS Submarine Deal Highlights a Tectonic Shift in the U.S.-Australia Alliance)
Австралія, Сполучене Королівство та США оприлюднили одне з найамбітніших оборонно-промислових партнерств у новітній історії: угоду про підводні човни, спрямовану на оснащення Австралії атомними ударними підводними човнами (SSN). Угода складається з трьох елементів: угода між США і Австралією щодо продажу від трьох до п’яти підводних човнів класу «Вірджинія», починаючи з 2032 року; спільна розробка нового підводного човна класу AUKUS Сполученим Королівством та Австралією, який буде прийнятий на озброєння приблизно у 2040 році; і багатомільярдна обіцянка всіх трьох країн розширити потужності тристоронньої промислової бази підводних човнів. Це також відкриває вікно до тектонічних змін, що відбуваються в американсько-австралійському альянсі, оскільки Канберра позиціонує себе як критичний вузол у підтримці військових операцій США для збереження стабільного балансу сил у дедалі спірному Індо-Тихоокеанському регіоні.
Автор: Ешлі Тауншенд, Carnegie Endowment for International Peace
Війна Росії в Україні: аналіз успіху української кіберзахисту
(англ. Russia’s War in Ukraine: Examining the Success of Ukrainian Cyber Defences)
Оскільки війна Росії в Україні триває вже другий рік, є ознаки того, що Москва готує новий кібернаступ. Однак повторення того, що сталося минулого лютого, малоймовірне. Російські кібервійська змінили свій оперативний підхід протягом останнього року, щоб краще координувати свої дії та брати участь у боротьбі у рамках більш тривалого конфлікту. Тому важливо, щоб конкретні чинники успіху України в обороні були визначені, проаналізовані та, де це необхідно – посилені. Проблема полягає не лише в тому, щоб забезпечити готовність Заходу до майбутніх конфліктів, але що більш терміново – у забезпеченні подальшого успіху кіберзахисту Києва.
Автор: Ден Блек, International Institute for Strategic Studies
Протидія гібридним загрозам
(англ. Сountering hybrid threats)
Війна росії в Україні докорінно змінила міжнародний порядок, який ґрунтується на нормах і цінностях державного суверенітету та міжнародного права. Конфлікт показав – як напередодні вторгнення, так і після початку війни – що невійськові аспекти є частиною стратегії росії. Загальновідомими прикладами є зловживання європейською «нафтогазовою залежністю» від росії, поширення дезінформації, кібератаки та спрямування потоків біженців і міграція. Спільним для цих засобів є те, що вони спрямовані на підрив єдності Заходу та дестабілізацію суспільств і демократій. Цей дуже складний набір гібридних загроз породжує нові питання про те, як на них реагувати, оскільки гібридна сфера вимагає залучення багатьох різних учасників на національному та міжнародному рівнях: від різних міністерств і навіть приватних компаній (таких як енергетичний сектор) до ЄС і НАТО.
Автор(и): Адая Стотман, Дік Занді, Clingendael Institute
Перспективи східного партнерства після 2022 року
У 2022 році Східне партнерство досягло суттєвої точки свого існування. Зростання політичної нестабільності в регіоні та поглиблення глобальної конфронтації спонукають ЄС коригувати принципи своїх зовнішніх дій. Крім того, змінилися умови, які визначають очікування сусідів щодо Об’єднаної Європи, а також змінилися особливості політичних режимів у багатьох європейських країнах. Сьогодні вкрай необхідний аналіз того, що було досягнуто в рамках Східного партнерства, а також його нове концептуальне положення.
Автор(и): за ред. Сергія Герасимчука, Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Офіційні особи США про загрозу джихаду в 2023 році
(англ. U.S. Officials on Jihadi Threat in 2023)
ІДІЛ розширила свою глобальну мережу, бренд і операції, особливо в Африці, незважаючи на втрату лідерства в 2022 році. Курілла окреслив дві загрози: 10 тис. бойовиків ІДІЛ у в’язниці та десятки тисяч дітей у таборах для переміщених осіб у Сирії. В Афганістані ІДІЛ-Хорасан буде становити найнебезпечнішу загрозу для США у 2023 році. На Близькому Сході ІДІЛ змогла проводити операції та намагалася завдати удару за межами регіону.
Автор: Wilson Center
Як пенсійна реформа підриває владу президента, який не чує суспільства
Підвищення пенсійного віку обумовлене радикальними демографічними змінами в групі країн — збільшенням тривалості життя та виходом на пенсію представників «бебі-буму» після Другої світової війни на тлі істотного зниження народжуваності. Як наслідок, посилюється тягар на економічно активну частину населення і швидко зростає дефіцит державних пенсійних фондів. Без підвищення пенсійного віку, тобто збільшення кількості економічно активних працівників, на пенсійну систему Франції очікує банкрутство. Пенсійна реформа Емманюеля Макрона перебуває в центрі його зусиль трансформувати французьке суспільство відповідно до викликів сьогодення, динамізувати й підвищити конкурентоспроможність французької економіки.
Автор: Олег Шашмур, ZN.UA
Боснія за кілька кроків від розвалу: як розпалюють ще один гарячий конфлікт біля кордонів ЄС
Стараннями президента Республіки Сербської (РС; один з ентитетів Боснії і Герцеговини) Боснія має усі шанси знову стати гарячою точкою на мапі Балкан. Активність Додіка відверто вражає: він знову почав робити заяви про відокремлення Республіки Сербської, а разом із тим – блокує реформи, необхідні для вступу Боснії до ЄС. Зокрема, готується закон “про іноземних агентів”, згідно з яким некомерційні організації, які отримують фінансування з-за кордону, мусять реєструватися та звітувати про свою роботу. Щось подібне намагалася зробити влада Грузії, що викликало масові протести у країні. Втім, у Додіка поки цей наступ на демократію проходить успішніше.
Автор: Володимир Цибульник, Європейська правда
ФАО: Нові можливості для українського АПК
Проаналізовано інформацію щодо виконання Плану швидкого реагування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для України на 2022 р., Стратегії щодо підтримки зберігання зерна, а також основні напрями діяльності організації в рамках Плану реагування ФАО для України на 2023 р.; підготовлено відповідні висновки.
Автор: Геннадій Широкий, НІСД
Попередні уроки неконвенційних операцій росії під час російсько-української війни, лютий 2022–лютий 2023
(англ. Preliminary Lessons from Russia’s Unconventional Operations During the Russo-Ukrainian War, February 2022–February 2023)
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року сколихнуло світ, оскільки держави відреагували на повернення високоінтенсивних звичайних бойових дій на європейському континенті. Менше уваги приділялося нетрадиційним аспектам цього конфлікту – і все ж вони важливі для розуміння дій і методів росії. Вторгнення можна розглядати як передбачувану кульмінацію тривалої нетрадиційної кампанії, яку Росія веде проти України. Нетрадиційні операції під час війни часто мали вирішальне значення для послідовних теорій перемоги Росії, навіть якщо її звичайні сили не досягли своїх цілей на полі бою. Для тих, хто хоче зрозуміти російський спосіб ведення війни та отримати уроки для власного захисту, важливо вивчити цю нетрадиційну сторону конфлікту.
Автор(и): Джек Вотлінг, Олександр Данилюк, Нік Рейнольдс, Royal United Services Institute for Defence and Security Studies
ЄС на Південному Кавказі
(англ. The EU in the South Caucasus)
Підвищений рівень геополітичних амбіцій ЄС і його бажання розширити свій вплив на Південному Кавказі створює певну конкуренцію з регіональними державами, які тривалий час домінували в регіоні, такими як Росія, Туреччина та Іран. Здатність ЄС здійснити зміни в цьому складному геополітичному середовищі все ще відносно скромна. Тим не менш, російське вторгнення в Україну, схоже, дає імпульс для ЄС, щоб посилити свою роль у вирішенні тривалих конфліктів, які продовжують перешкоджати розвитку країн Південного Кавказу та підривають стабільність у регіоні загалом. Карабах, а також Абхазія та Південна Осетія. Таким чином, ЄС міг би оптимально використати важелі впливу, що випливають із його двосторонніх угод з Грузією та Вірменією, перспективи Грузії в ЄС та участь Вірменії та Азербайджану в Європейському політичному співтоваристві (EPC).
Автор(и): Боб Дін, Ваутер Цвірс, Clingendael Institute