Світ крізь обʼєктив України
(англ. The World Through the Lens of Ukraine)
За два роки війна проти України призвела до глибоких змін у навколишньому геополітичному ландшафті. Поки Європейський Союз розмірковує над власними обмеженнями і своїм майбутнім шляхом, країни Центральної Європи мають намір заявити про свою присутність. Тим часом оборонні інституції намагаються адаптуватися до перспективи нової російської загрози, а москва ініціює зміну зовнішньої політики, повертаючись до “Глобального Півдня” на противагу “Глобальному Заходу”. Війна в Газі сама по собі є свідченням цього масштабного перерозподілу сил. Ізраїльське та палестинське суспільства відкладають будь-яку надію на політичну угоду в осяжному майбутньому. В Африці французька влада займає оборонну позицію.
Автор(и): French Institute of International Relations (Франція)
Навіть поки триває війна, НАТО має відкрити двері для оборонної інтеграції з Україною
(англ. Even as war continues, NATO should open the door to defense integration with Ukraine )
Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно викликав шок в Європі, заявивши, що не можна виключати можливість введення військ НАТО в Україну. У свою чергу Німеччина зазначила, що не буде ніяких наземних військ, ніяких солдатів на українській землі, посланих туди європейськими країнами або країнами НАТО. Настрої Берліна – жодних західних військ на території України – знайшли відлуння в заявах Білого дому, а також Лондона, Рима, Мадрида та інших столиць. Україна потребує чіткого плану диференційованої інтеграції – з точки зору функцій і простору – навіть в умовах війни. Альтернатива дає путіну можливість накласти вето на майбутнє України як вільної і суверенної держави.
Автор(и): Карстен Фрііс, Atlantic Council (США)
Розширення НАТО на тлі російсько-української війни
(англ. NATO Enlargement Amidst Russia’s War in Ukraine)
У дослідженні розглядається внесок, який Фінляндія та Швеція можуть зробити в Організацію Північноатлантичного договору (НАТО) як нові союзники, які приєдналися у відповідь на незаконне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. До того ж аналізується шлях, який пройшла кожна країна до членства в НАТО, спроможності та досвід, які Фінляндія та Швеція привносять в Альянс.
Автор(и): Джеймс Блек, Шарлотта Клеберг та інш., RAND Corporation (США)
Недооцінені партнери: як Данія, Норвегія та Японія інвестують у перемогу України
Данія, Норвегія та Японія – саме ці три держави стали не лише лідерами іноземної державної допомоги Україні, але й першими серед інших країн впровадили довготермінові програми підтримки України та підтримали підписання двосторонніх угод у сфері безпеки. Про внесок цих країн в Україні говорять набагато менше, якщо порівнювати з США, Німеччиною, балтійськими державами чи Польщею. Насправді їх цілком впевнено можна назвати партнерами, які заслуговують на окрему увагу.
Автор(и): Наталія Бутирська, Європейська правда
Підтримка України з боку ЄС: парадокс недостатньої допомоги
(англ. EU support for Ukraine: The paradox of insufficient assistance)
Після російського вторгнення в Україну 2014-го року, державам-членам ЄС бракувало політичної волі, щоб рішуче протистояти російському імперіалізму. Яскравим прикладом цьому слугує відмова збільшувати військовий потенціал України до 2022 року. Реакція ЄС на повномасштабне вторгнення перевершила всі очікування, однак Захід не в змозі надати Україні допомогу в потрібному обсязі.
Автор(и): Тюйне Карджалайнен, Finnish Institute of International Relations (Фінляндія)
Російська ядерна дипломатія на Глобальному Півдні та як на неї реагувати
(англ. Russian Nuclear Diplomacy in the Global South, and How to Respond to It)
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну росії вдалося подолати більшість суворих санкцій, запроваджених західними економіками, головним чином завдяки її здатності підтримувати економічні відносини з державами, що розвиваються, у сфері енергетики, зокрема нафти, газу та атомної енергетики. Атомний сектор очолює всесвітня мережа “Росатом” – російська компанія, яка конгломерує більш ніж 300 компаній, відповідальних за виробництво та продаж ядерних технологій як для цивільного, так і для військового використання. Як росія зміцнила звʼязки на ядерному ринку з країнами Глобального Півдня? Як пом’якшити ризик використання росією ядерних партнерств?
Автор(и): Жоао Паулу Ніколіні Габріель, Istituto Affari Internazionali (Італія)
Безпека Сполученого Королівства та Європи під час президентства Трампа
(англ. The UK and European Security Under a Trump Presidency)
У статті розглядається можливість реалізації потенційно радикальної програми змін Дональда Трампа як всередині країни, так і за її межами, з акцентом на зовнішньополітичній програмі США. У ній окреслюються економічні чинники, що лежать в основі оборони і безпеки США, а також досліджується питання альянсів, особливо щодо України. Документ завершується оглядом впливу другого президентства Трампа на оборонні пріоритети Великої Британії і Європи.
Автор(и): Малкольм Чалмерс, The Royal United Services Institute (Великобританія)
Служба державної безпеки Королівства Бельгія про зовнішні та внутрішні загрози національній безпеці
У статті розглянуто основні положення відкритої частини звіту Служби державної безпеки Королівства Бельгія за 2023 рік. Чи змушує політика Росії переглядати на міжнародній арені спеціальні служби країн Західної Європи пріоритетність напрямів своєї діяльності та зміцнювати свій кадровий потенціал? Також зазначений прогноз безпекових органів Бельгії щодо іноземного втручання, у контексті наближення виборів до Європарламенту, а також федеральних, регіональних і місцевих виборів (червень 2024 р.).
Автор(и): Володимир Паливода, НІСД
Оцінка економічних відносин між Азербайджаном та Європейським Союзом у контексті російсько-української війни
(англ. Assessment of the economic relations between Azerbaijan and the European Union in the context of the Russian-Ukrainian war)
Дослідницька робота присвячена впливу війни проти України на розвиток економічних відносин між Європейським Союзом та Азербайджаном. У зв’язку з цим обговорюється одна з головних проблем ЄС та його держав-членів – енергетична безпека та значення Азербайджану як експортера енергії. Основною метою дослідження є оцінка гіпотези про те, що війна проти України стала основною рушійною силою активізації економічної співпраці між Азербайджаном та ЄС. Наскільки Союз був залежним від російського експорту? Чому стала очевидною необхідність диверсифікації імпорту енергоносіїв? Яка роль і значення Азербайджану в досягненні цієї мети? Як слід оцінювати відносини ЄС і Азербайджану в контексті повномасштабної російської агресії проти України? Яка найбільш вірогідна майбутня траєкторія відносин між ЄС та Азербайджаном?
Автор(и): Айша Гусейнлі, Centre for Economic and Social Development (Азербайджан)
Перспективи Європи в Індо-Тихоокеанському регіоні
(англ. Prospects for Europe with the Indo-Pacific)
Щоб Європа відігравала значну роль в Індо-Тихоокеанському регіоні, її дії повинні відповідати інтересам і потребам, які Європейський Союз та його держави-члени поділяють із країнами регіону. В даному аналітичному звіті запропоновані дієві кроки для досягнення цього результату.
Автор(и): Сенс Гофстеде, Анджела Станцель та інші, Clingendael (Нідерланди)