Майбутні сценарії китайсько-російського військового співробітництва: можливості, обмеження та наслідки
(англ. Future Scenarios for Sino-Russian Military Cooperation: Possibilities, Limitations and Consequences)
Автори досліджують можливі майбутні сценарії співпраці, в яких збройні сили російської федерації і Народно-визвольна армія Китаю могли б діяти разом як партнери по коаліції. Автори розглядають історичні моделі поведінки росії і Китаю в ролі союзників, а також поточну військову взаємодію між двома збройними силами, яка включає навчання, тренінги, такі оперативні заходи, як спільне морське і повітряне патрулювання, а також обміни інформацією на високому рівні. З огляду на такі тенденції військової взаємодії, далі розглядаються три сценарії, які ілюструють, як російські і китайські збройні сили можуть діяти разом за різних стратегічних і оперативних обставин. Ці сценарії використовуються для визначення перспектив і підводних каменів майбутньої військової співпраці росії і Китаю в умовах конфлікту, а також для вивчення наслідків для американських політиків, командирів і осіб, відповідальних за стратегічне планування.
Автор(и): Марк Козад, Кортез Купер та інші, RAND (США)
Тінь «великого брата», або проблематика безпекової політики АСЕАН на тлі зростання китайсько-американського протистояння
Сьогодні світ перебуває практично в «підвішеному стані» – глобальне економічне зростання сповільнилося, популісти й авторитарні режими здобувають усе більше прихильності, а архітектура безпеки, що її вибудовували роками, довела свою неспроможність запобігти конфліктам. На цьому фоні загострилося протистояння найбільших світових геополітичних та економічних потуг – Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки. Регіон Південно-Східної Азії представляє особливий інтерес для двох держав, оскільки є одним із найбільш економічно активних, а також має стратегічну важливість – як для торгівельних зв’язків, так і для військової інфраструктури, що стає дедалі більш актуальним. Тим не менш, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка позиціонує себе як центрального гравця в регіоні, досі не має чітко сформованої безпекової політики. У доробку йдеться про те, чому це небезпечно та чим це може закінчитися в межах глобального геополітичного протистояння, коли дух «холодної війни» дихає в потилицю.
Автор(и): Олександр Коптєв, ADASTRA
Погляд Японії на російсько-північнокорейський союз
(англ. How Japan Is Viewing the North Korea-Russia Alliance)
Три аспекти нещодавнього візиту путіна до Азії – зокрема, його нова оборонна угода з північнокорейським лідером Кім Чен Ином – мають наслідки для майбутнього вибору, що постане перед Японією. Першим і найбільш очевидним є безпосередній вплив осі росія-КНДР на японських стратегічних планувальників. Пропозиція путіна надати сучасну високоточну зброю надасть Пхеньяну додаткову перевагу на Корейському півострові. У їхній спільній заяві за підсумками візиту також було заявлено, що росія приєднається до потенційної боротьби в разі нападу на Північну Корею, створюючи сценарій, в якому дві ядерні держави, Китай і росія, могли б прийти на допомогу Північній Кореї. Але більш тривожною перспективою для Токіо може стати надання москвою північнокорейському лідеру Кім Чен Ину ще більшої технологічної допомоги для зміцнення ракетної та ядерної програм його країни. Ракети завжди були головним предметом занепокоєння Японії. Випробування Пхеньяном ракет середньої і великої дальності продемонстрували, що Кім хоче поставити Японію і американські військові бази в межах досяжності.
Автор(и): Шейла Сміт, Council on Foreign Relations (США)
Нова стратегія зовнішньої політики і політики безпеки та оборони Гренландії: ні слова про нас без нас
(англ. Greenland gets its own Strategy for Foreign, Security and Defence Policy: Nothing about us, without us)
Наприкінці лютого 2024 року парламент Гренландії, Інатсісартут, переважною більшістю голосів схвалив першу стратегію для автономного арктичного регіону Гренландії. Уряд Гренландії, Наалаккерсуісут, оприлюднив стратегію для громадськості. Назва стратегії говорить про сьогоднішні політичні прагнення Гренландії у світі: “Нічого про нас без нас – зовнішня, безпекова та оборонна політика Гренландії на 2024-2033 роки”. Процес розробки переглянутої арктичної стратегії Королівства Данія може бути відновлений. Нова Арктична стратегія фактично мала бути розроблена ще у 2021 році після закінчення терміну дії попередньої на 2011-2020 роки. Але вона так і не з’явилася, хоча, за чутками, її проект лежить у Міністерстві закордонних справ Данії в Копенгагені, де припадає пилом. Деякі спостерігачі стверджують, що така затримка пов’язана з внутрішніми розбіжностями у позиціях з гренландського боку. Інші спостерігачі вбачають у затримці чіткий і свідомий сигнал з боку Гренландії, що вони вимагають бути головними в питаннях відносин Королівства з Арктикою, а не лише робити свій внесок у те, що вже значною мірою задумано в Копенгагені.
Автор(и): Ян Топ Крістенсен, Canadian Global Affairs Institute (Канада)
Як отримати надприбутки від заморожених російських активів у Європі
(англ. How to harvest the windfall profits from Russian assets in Europe)
Після багатомісячних суперечок щодо того, чи варто і як конфісковувати російські суверенні активи, 14 червня члени G7 погодилися використати майбутні прибутки від заморожених коштів, що зберігаються в бельгійському банку Euroclear, для підтримки кредиту для України в розмірі до 50 мільярдів євро. Проте все ще залишається проблема створення синдикованого кредиту, підтриманого членами G7, який би уклав справедливу угоду про розподіл тягаря. Необхідно вирішити три питання. По-перше, Європейський Союз буде в центрі зусиль з конфіскації і, як такий, втрачатиме більше, ніж Сполучені Штати, тому США повинні взяти на себе непропорційно велику частку гарантій погашення синдикованої позики. По-друге, бюджет ЄС повинен забезпечити гарантії від ризику того, що майбутні потоки доходів від неочікуваних прибутків від заморожених російських активів виявляться недостатніми для погашення кредиту. По-третє, невизначеність, яку створюють для партнерів G7 кінцеві дати в рішеннях ЄС про заморожування активів, слід усунути, замінивши такі дати положеннями про перегляд. Це зменшить ризик непередбачуваної поведінки окремих членів ЄС при голосуванні.
Автор(и): Армін Штайнбах, Bruegel (Бельгія)
Методологія пригнічення військової промисловості російської федерації
(англ. A Methodology for Degrading the Arms of the Russian Federation)
Міжнародні партнери України намагаються обмежити російське оборонне виробництво шляхом запровадження санкцій проти пов’язаних з росією фізичних та юридичних осіб, а також припинення обходу російських санкцій і таємних закупівель військових компонентів на міжнародному ринку, але, незважаючи на значні зусилля уряду, це поки що не має суттєвого впливу. Нездатність обмежити російське оборонне виробництво не є невідворотною. росія дуже залежить від доступу до сировини, верстатів і компонентів для своїх озброєнь, які вона повинна отримувати з-за кордону, часто з країн-членів НАТО. Усунення недоліків у зусиллях з протидії російському військовому виробництву вимагає співпраці коаліції країн-учасниць. Ці держави повинні сформувати центр обміну розвідувальною інформацією, що базуватиметься на створенні спільної цілісної картини російської оборонної промисловості і спиратиметься на відкриті і розсекречені матеріали. Це має стати основою для визначення ключових прогалин і можливостей для підриву, інформування про ці можливості для приватного сектору, а потім синхронізації і послідовності примусових дій для максимального підривного впливу на російську промисловість.
Автор(и): Джек Вотлінґ, Ґері Соммервіл, RUSI (Велика Британія)
Формат з невизначеним майбутнім: історія, здобутки та перспективи Східного Партнерства
У травні ініціатива Східне Партнерство, запропонована свого часу Польщею та Швецією, відзначила своє 14-річчя. Сьогодні регіон Східного Партнерства, як і сама політика, переживає серйозні випробування через війну росії проти України та інші соціальні й безпекові виклики. На фоні цих проблем, а також здобуття Україною та Молдовою статусу кандидата на вступ до ЄС, ініціатива потребує переосмислення. Проте вона відіграла значну роль у поліпшенні відносин країн регіону з ЄС. «Українська призма» розповідає про здобутки та перспективи Східного Партнерства.
Автор(и): Регіна Чулініна, Українська призма
Коридор розвитку свободи: Нова модель міжнародного партнерства в Африці
(англ. The Liberty Development Corridor: A New Model for International Partnerships in Africa)
Коридор вільного розвитку в Західній Африці є прикладом впровадження нового американського підходу до співробітництва з країнами, що розвиваються. Вашингтон прагне запропонувати африканським партнерам більш привабливу альтернативу китайській моделі, наголошуючи на опорі на приватний сектор, сприянні регіональним багатостороннім партнерствам, просуванні інклюзивного розвитку та забезпеченні справедливого розподілу доходів. Проект має всі шанси на успіх завдяки своїй інноваційній моделі, всеосяжному охопленню багатьох вимірів і країн, а також історичній схильності урядів Ліберії, що змінювали один одного, до тісної співпраці зі Сполученими Штатами як пріоритетним міжнародним партнером.
Автор(и): Emirates Policy Center (ОАЕ)
Хоробрим доля допомагає: удосконалюючи геоекономічну стратегію ЄС
(англ. Fortune favours the bold: Upgrading the EU’s geoeconomic strategy)
Завдяки власній стратегії економічної безпеки та парадигмі зниження ризиків ЄС почав відновлювати зв’язок між своєю безпековою та економічною політикою, який раніше був відсутній. Однак концентрація виключно на зменшенні ризиків є недалекоглядною і заважає ЄС ефективно управляти своїм геоекономічним становищем у той час, коли амбіції інших держав загрожують звузити його простір для маневру. ЄС повинен використати початок нового інституційного циклу для оновлення своєї стратегії, щоб зміцнити свою геоекономічну позицію і впоратися з майбутніми викликами, що виникатимуть у зв’язку з траєкторіями розвитку США, Китаю та росії. Йому необхідно розробити проактивний підхід, який би виходив за рамки ризиків, створити більш геополітично орієнтовану і менш ізольовану структуру, а також переглянути традиційні принципи, що регулюють найбільш важливі ланцюги поставок. Для реалізації цього підходу ЄС повинен почати з розширення своїх інтелектуальних і розвідувальних можливостей у критично важливих ланцюгах поставок, оновлення методів роботи, запровадження нових стандартів економічної безпеки і створення нових партнерств уздовж стратегічних ланцюгів поставок.
Автор(и): Тобіас Ґерке, Філіп Медуніч, ECFR (Велика Британія)
Результати виборів Європейського парламенту 6-9 червня 2024 року та їхнє значення для політичного майбутнього ЄС та України
Протягом 6–9 червня 2024 р. проходили перші після Brexit (2020 р.) вибори до Європейського парламенту, у яких брали участь близько 370 млн виборців із 27 держав Європейського Союзу. Результати волевиявлення громадян впливатимуть у 2024–2029 рр. на діяльність 720 депутатів, обраних до основного законодавчого органу ЄС, а також на політичне майбутнє Євросоюзу в найближчій перспективі. Провідна правоцентристська сила – Європейська народна партія (European People’s Party, EPP) – утримала лідерство в перегонах та має всі шанси знову формувати керівництво ЄС, навіть попри дещо гірші результати союзників по коаліції – Прогресивного альянсу соціалістів та демократів і ліберальної групи «Оновлення Європи». Прогнозований успіх правих сил не лише демонструє зростання їхньої популярності у Європі, а й свідчить про зміну стратегічних пріоритетів – відмову від ідеї розпуску Євросоюзу на користь його реформування з метою зменшення повноважень наднаціональних інституцій та органів, тобто фактичну децентралізацію. Для України критично важливим є збереження «проукраїнського» керівництва Євросоюзу, чиє переобрання є прямим наслідком виборів до Європарламенту, та спрямування дипломатичних зусиль на формування нового «пулу підтримки України» в середовищі новообраних парламентарів.
Автор(и): Вікторія Орлик, НІСД