Дайджест | кінець грудня 2023 р.

Світ у 2024 році. Велика фрагментація

(англ. The World in 2024. The Great Fragmentation)

«Велика фрагментація» стає домінуючою тенденцією, що формує глобальний ландшафт у 2024 році. Бурхливі події 2023 року, де розгорнулися нові кризи та переломні моменти, значно посилили тенденції дезінтеграції в міжнародній політиці, економічній сфері, геополітиці, соціальній динаміці та технологічній сфері. Від посилення глобальної конкуренції за домінування в ключових сферах до зростаючої поляризації Заходу на зорі ключового року виборів, фрагментація є широко поширеною. Вона охоплює зростаючі виклики, з якими стикаються багатосторонні інституції у більш багатополярному світі, у поєднанні зі зростаючою наполегливістю таких акторів, як Глобальний Південь, які менш схильні слідувати західним директивам. Ця фрагментація поширюється на пробудження історичних конфліктів на Близькому Сході та в Нагірному Карабасі, тривалий тупик у війні в Україні та руйнівний розвиток таких технологій, як штучний інтелект. У сьогоднішньому невизначеному та фрагментованому глобальному ландшафті щорічне досьє Італійського інституту міжнародних політичних досліджень розглядає основні проблеми та тенденції, що формують майбутнє. Що нам чекати в 2024 році?

Автор(и): Italian Institute for International Political Studies (Італія)

Спільний економічний порядок денний ЄС та США для світу: взаємодія як імператив

(англ. A shared EU-US economic agenda for the world: Engagement as an imperative)

Настав час для Європейського Союзу та Сполучених Штатів створити спільний позитивний економічний порядок денний щодо третіх країн. Такий порядок денний спиратиметься на двосторонні відносини, але не зосереджуватиметься на них. Він все одно буде спільним, навіть якщо сторони матимуть відмінні причини для підтримки різних його аспектів. Перші елементи спільного економічного порядку денного очевидні в проектах Ради з торгівлі та технологій ЄС-США для Ямайки та Кенії. Однак політичне вікно для подальшого узгодження між США та ЄС, а також для європейських торгових угод може закритися у 2024 році. Майбутні ініціативи мають враховувати такі великі економіки, як Бразилія, Мексика та Індонезія. Набуття чинності угоди між ЄС і Меркосур має стати пріоритетом високого рівня як для Вашингтона, так і для Брюсселя. Нинішній стан відносин між ЄС і США характеризується відмінностями у технологіях, промисловій та екологічній політиці. Щоб рухатися шляхом конвергенції, Вашингтон повинен переоцінити свої перебільшені страхи щодо регуляторної влади ЄС і використовувати поширення європейських стандартів як засіб досягнення спільних цілей.

Автор(и): Лаурі Техтінен, Finnish Institute of International Affairs (Фінляндія)

Трансатлантичне співробітництво щодо України. Як Європа може відреагувати на невизначеність допомоги США

(англ. Transatlantic Cooperation on Ukraine. How Europe Could Respond to Uncertainty over US Assistance)

У передвиборчій кампанії в США деякі республіканці критикуватимуть політику Байдена щодо України та обмежені внески Європи. Європа повинна ефективно донести свою рішучість до зацікавлених сторін у США. Початок переговорів про членство в ЄС є важливим політичним сигналом, але він має бути підкріплений фінансовими зобов’язаннями. Якщо Європейська Рада не зможе прийняти пакет у 50 мільярдів євро, європейські уряди мають натомість швидко запропонувати двосторонню допомогу. Враховуючи недоліки Європи в постачанні Україні достатньої кількості військових засобів, подальша допомога США у сфері безпеки залишатиметься важливою ще деякий час. Європа повинна шукати шляхи для збереження підтримки республіканців, вказавши, що вона готова розширити свою фінансову допомогу і переглянути свою позицію щодо заморожених російських активів.

Автор(и): Домінік Толксдорф, German Council on Foreign Relations (Німеччина)

Вплив майбутніх виборів у США на подальшу допомогу Україні: прогнозні оцінки та рекомендації для збереження двопартійної підтримки

Від початку повномасштабного вторгнення США надали Україні 33% від усієї підтримки, що вона отримала. Це засвідчило високу зацікавленість Штатів у зміцненні українських спроможностей у протистоянні РФ. Є сенс виділити три види американської підтримки: мілітарну, фінансову та гуманітарну. Також прослідковуються три основні тенденції у наданні мілітарного компоненту: поступове ускладнення систем, флагманська роль США для інших держав та публічна дискусія, що іноді передує рішенням. Основними ризиками для підтримки є: партійна розділеність у Конгресі, можливі перемовини з РФ, спад підтримки громадськості та виникнення нових міжнародних конфліктів, що відволікають увагу від російсько-української війни. Також великим ризиком є можливість приходу до влади в США Дональда Трампа, чий рейтинг нині (42%) незначно перевищує рейтинг Байдена (39%).

Автор(и): Олександр Краєв, Євген Костогризов, «Українська Призма»

Особливий союзник України у війні з росією

Британія справді стоїть окремо в ряду наших друзів: тут практично немає впливових політиків і політичних сил, які ставлять під сумнів необхідність допомоги Україні або важливість масштабної військової підтримки нашої країни. Жодна з парламентських партій не виявляє сумнівів у тому, що нам потрібно посилати зброю (включно з важкою) та боєприпаси (включно з найсучаснішими). Британія — один із небагатьох партнерів, де нам не потрібно із завмиранням серця стежити за виборами, гадаючи, уріже новий уряд обсяги військової допомоги чи ні. Лондон із нами від самого початку війни: перші рішення про підтримку у військовій сфері з’явилися ще 2014 року, британці були серед перших, хто розпочав програми підготовки українських військовослужбовців, надавши фінансову допомогу та озброєння.

Автор(и): Віктор Константинов, Дзеркало тижня 

На виході з польської кризи: чи зможуть Київ і Варшава побудувати нові відносини у 2024 році

Відносини України з цією державою у 2023 році нагадували справжні “американські гірки”, де підйом завершувався різким падінням – і знову підйомом. І це особливо важливо, адже йдеться про Польщу – нашого сусіда та стратегічного партнера. Ближче до кінця року відносини Києва та Варшави зазнали безпрецедентної кризи – нічого подібного не було принаймні з початку російсько-української війни 2014 року. Щоправда, вже тоді було очевидно, що очікувана зміна влади у Польщі стане новим переломом у її відносинах з Україною – тепер вже в позитивний бік. Втім, як показали перші тижні перебування при владі уряду Дональда Туска, вирішити накопичені проблеми буде дуже непросто. Навіть за декларованого бажання нового польського уряду вкотре перегорнути сторінку у відносинах з Україною. Вирішенню цих проблем перешкоджатиме “війна”, що наразі ведеться між владою та опозицією країни-сусідки. І де інтереси України з легкістю можуть бути віддані у жертву політичній доцільності. А на додачу – анонсовані плани України добиватися від країн ЄС повернення чоловіків призовного віку здатне створити нову напругу у відносинах між країнами.

Автор(и): Юрій Панченко, Європейська правда 

Регіон Балтійського моря: лабораторія подолання викликів європейській безпеці

(англ. The Baltic Sea Region: A Laboratory for Overcoming European Security Challenges)

Те, що раніше називали «морем миру», може стати майбутнім театром конфлікту в Європі, і країни регіону Балтійського моря повинні бути готові до цього. Перетворення Балтійського моря на «озеро НАТО» ризикує породити самовдоволення. Таким чином, країни регіону, НАТО та ЄС повинні належним чином інвестувати, щоб убезпечити регіон. Створені структури для співпраці в регіоні Балтійського моря мають переглянути свої трактування безпеки та включати як звичайні, так і нетрадиційні загрози, а також політичні та економічні ризики. Якщо країни регіону Балтійського моря зможуть успішно об’єднатися на форумах і узгодити свої оцінки політичних, військових, економічних та енергетичних цілей для регіону, тоді вони зможуть краще донести ці потреби до зовнішніх гравців, таких як Сполучені Штати та Сполучене Королівство та заохочувати цих учасників продовжувати інвестувати в регіон.

Автор(и): Катрін Вестгаард, The Carnegie Endowment (США)

Війна москви проти України призвела до фатальних втрат в тилу

(англ. Moscow’s War Against Ukraine Results in Fateful Losses on the Home Front)

путін намагався заявляти про «успіх» своєї війни, роблячи вигляд, що на внутрішньому фронті немає серйозних проблем, і що російський народ залишається рішучим у своїй підтримці лідера кремля. Звернення москви стали менш ефективними, оскільки росіяни все більше відчувають реальну ціну війни вдома, що розпалило внутрішній спротив війні. Війна путіна була катастрофічною для російської економіки та глобального становища країни. російський вплив на пострадянському просторі погіршується, і кремль повинен покладатися на підтримку глобальних держав-ізгоїв, оскільки традиційні союзники дистанціюються від війни. Насильницькі дії, вчинені російськими ветеранами війни проти України, і можливе повернення афганського синдрому збільшили страх громадян і змусили деяких росіян засумніватися в справжніх намірах кремля щодо його війни.

Автор(и): Пол Гобл, The Jamestown Foundation (США)

Як платформи соціальних мереж сформували початкове розуміння конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС 

(англ. How social media platforms shaped our initial understanding of the Israel-Hamas conflict)

Рішення щодо дизайну платформи та модерації контенту впливають на те, що люди бачать, чують і думають про атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня та конфлікт у Газі, що послідував за цим. Чи свідомі X, Meta, Telegram і TikTok того, як їхні алгоритми впливають на людей, політику та історію? Чи усвідомлюємо ми це також? Перше оголошення війни надійшло через Telegram.

Автор(и): Емерсон Т. Брукінг, Лейла Машкур, Жаклін Маларе, Atlantic Council (США)

Формування контурів інтегрованого підходу до безпеки в Арктиці

(англ. Shaping the Contours of an Integrated Arctic Security Approach)

Оскільки зміна клімату та танення морського льоду збільшують доступність Арктики, зростаюча комерційна та військова діяльність підвищують ризик ескалації в регіоні, який колись вважався винятковим і мало напруженим за визначенням. Конкуренція великих держав веде до більшої суперечності в Арктиці, конфлікт навколо природних ресурсів, від рибальства до найважливіших корисних копалин, буде загострюватися. У той же час конфлікти на інших театрах створюють потенціал для побічних ефектів.

Автор(и): Софі Артс, German Marshall Fund (США)

Меню