Новоприбулі диктують власні правила: спільне лідерство у більш багатополярному світі
(англ. Newcomers Bring New Rules: Shared Leadership in a More Multipolar World)
Природа глобальних викликів стає дедалі складнішою. Державні кордони не стримали поширення пандемії коронавірусу, але вторгнення росії в Україну продемонструвало, що війни між державами на кшталт тих, що були характерними для ХХ століття, усе ще актуальні. Ідеології відходять у минуле, а держави Глобального Півдня зростають і збагачуються. Тепер вони очікують більшої залученості до світових процесів. Потреба у співробітництві як ніколи нагальна, тимчасом як для світу починається доба міждержавних протистоянь. Як впоратися з викликами сучасності? Аналітики CSIS стверджують, що ключове значення для покращення глобальних умов та створення нових можливостей відіграє міжнародне багатостороннє співробітництво. Однак в реаліях сьогодення сталі структури на кшталт тих, що виникли після Другої світової війни, виявляються малоефективними. Дієві формати співробітництва будуть дедалі більш складними і розшарованими: замість організацій, заснованих міжнародними договорами, на нас чекає велике розмаїття переплетених між собою ситуативних зв’язків. Така система несе в собі багато викликів, але схоже, кожна країна зможе гарантувати собі стабільність лише вступивши у мережу тісно переплетених міжнародних зв’язків.
Автор(и): Джон Алтерман, Лілі Макелві, Center for Strategic and International Studies (США)
Як індійська демократія впливає на її глобальну роль і відносини із Заходом
(англ. How India’s democracy shapes its global role and relations with the West)
2024 для Індії – рік виборів, до яких прикута ретельна увага світу. Це спонукає до рефлексії над двома основними наративами, які супроводжують появу Індії в медійному середовищі: її зростання як дедалі більш впливового геополітичного та економічного актора та занепокоєння щодо погіршення стану демократії. Автор доробку аналізує, що статус найбільшої демократії світу означає для міжнародної ролі Індії, її претензій на лідерство серед країн Глобального Півдня та її відносин із Заходом. Не менш важливо брати до уваги мінливий характер індійської національної ідентичності, відданість держави “стратегічній автономії” та акцент, який вона робить на діджиталізації громадської інфраструктури та “технологічній демократизації”. Автор стверджує, що занепокоєння Заходу станом демократії в Індії відіграє другорядну роль порівняно з однопартійною системою Китаю, однак занепад демократичних інститутів матиме негативний вплив на імідж держави як в очах Заходу, так і серед міжнародної спільноти в цілому.
Автор(и): Четіґдж Баджпаї, Chatham House (Великобританія)
Майбутнє розповсюдження ядерної зброї після війни росії проти України
(The Future of Nuclear Proliferation after the War in Ukraine)
В контексті докорінних змін у міжнародному безпековому середовищі та війни проти України ризики ядерного розповсюдження виглядають досить високими, особливо на Близькому Сході та у Східній Азії. Ескалація може бути спричинена чотирма чинниками. По-перше, загострення суперництва між великими державами може збільшити запит на ядерну зброю в Європі, Азії та на Близькому Сході. По-друге, дедалі менша здатність Сполучених Штатів підтримувати режими ядерного нерозповсюдження може змусити американських союзників шукати шляхи до ядерного озброєння, з огляду на сумніви щодо надійності американських гарантій. По-третє, неспроможність ядерних держав виконувати зобов’язання щодо ядерного роззброєння можуть підірвати норми ядерного нерозповсюдження в цілому. І нарешті, війна росії проти України демонструє потенціал використання ядерного шантажу як політичного інструмента, тим самим повертаючи ядерну зброю в статут незамінного атрибуту національної безпеки. Однак, попри наявність причин очікувати зростання ризиків ядерного розповсюдження, історія свідчить, що ці ризики піддаються управлінню.
Автор(и): Ніколас Міллер, French Institute of International Relations (Франція)
Україна – Катар: Можливості поза посередництвом
Останні декілька років спостерігається інтенсифікація політичного діалогу між Катаром та Україною. Катар є перспективним партнером для України, як в енергетичній, так і дипломатичній сфері, що стосується окремих питань російської війни проти України, а також в контексті більш широкого співробітництва з арабськими країнами. Катар може стати важливим постачальником газу, який має давній інтерес до європейського ринку; він також є більш гнучким у своїх поставках, ніж багато хто з його конкурентів. Неоціненною є посередницька участь Дохи в поверненні українських дітей, незаконно вивезених до Росії. У Катару й України є перспективи взаємодії в низці міжнародних організацій, де інтереси сторін збігаються, наприклад, МАГАТЕ чи Міжнародна організація праці. Питання поваги до територіальної цілісності та суверенітету, можливість проводити незалежну зовнішню політику, є однаково цінними для двох країн. В Україні Катар вбачають як одну з найбільш дружніх держав на Близькому Сході. Чи передбачають українсько-катарські відносини зближення за межами медіації?
Автор(и): Сергій Данилов, Українська призма
Економіка і геополітика електроавтомобілів: європейська перспектива
(англ. The Economics and Geopolitics of Electric Cars: a European Perspective)
Сектор автомобілебудування є одним зі стовпів європейської промисловості, але водночас цей сектор зазнав найбільшого впливу на тлі комплексу економічних та геополітичних подій останніх років. В межах сектору автомобілебудування особливої уваги заслуговують електромобілі: галузь електрокарів є однією з найбільш конкурентних сфер глобальної промислової політики. Даний доробок описує перетворення, яких зазнав сектор, та поточну ситуацію, у тому числі дедалі більшу роль китайського експорту та вплив перелічених тенденцій на Європейський Союз, якому бракує згуртованості для розроблення ефективної та цілісної промислової політики. Водночас, аналіз демонструє, що ЄС усе ще може змагатися за технологічну і промислову безпеку у 21 столітті.
Автор(и): Енріке Феас, Асьєр Мінондо та інші, Elcano Royal Institute (Іспанія)
Недержавні озброєні групи в небі: Світові регуляторні механізми не в змозі протистояти ризикам, що несуть цивільні дрони
(англ. Non-state armed groups in the sky: Global regulation fails to address the security risks posed by civilian drones)
Поширення недорогих і зручних у використанні безпілотників цивільного призначення викликає все більше занепокоєння у держав світу з точки зору національної безпеки. Наразі відомо, що понад 65 недержавних суб’єктів володіють безпілотниками, і нерегульований характер використання дронів свідчить про те, що їхня кількість і надалі неконтрольовано зростатиме. Хоча ООН занепокоєна поширенням безпілотників, необхідно докласти більше зусиль для розширення бази знань, щоб визначити, розробити і використовувати відповідну нормативно-правову базу для протидії їхньому поширенню. Доступність безпілотних технологій може призвести до загострення конфліктів, створюючи зростаючу загрозу глобальній безпеці. Нещодавні події підкреслюють загрозу безпеці в усьому світі, пов’язану з придбанням безпілотників недержавними угрупованнями.
Автор(и): Марія-Луїза Клаусен, Danish Institute for International Studies (Данія)
Чи повинні зовнішньополітичні рішення ЄС прийматися одностайно?
(англ. Must EU foreign policy decisions be taken by unanimity?)
В ЄС зовнішньополітичні рішення “високого рівня” – а саме ті, що стосуються найбільш чутливих дипломатичних дискусій, пов’язаних з безпекою і обороною, – зазвичай приймаються одноголосно Радою ЄС. Але оскільки на порядку денному знову стоїть питання розширення Союзу за рахунок нових членів із Західних Балкан і Східної Європи, інституції готуються до того, щоб архітектура ЄС могла витримати їхній вплив. Так звані “конституційні” реформи (наприклад, відмова від правила одностайності, принаймні в певних сферах) можуть не лише зробити процес прийняття рішень більш гнучким, але й запобігти появі політичного паралічу.
Автор(и): Антоніо Міссіролі, Луїджі Лонардо, Italian Institute for International Political Studies (Італія)
2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF
У новій доповіді експерти Українського інституту майбутнього здійснюють загальний аналіз перспектив України станом на 2024 рік. Доробок торкається тематики міжнародних відносин і зовнішньої політики, внутрішньої політики, економіки, енергетики та людського капіталу. Досліджуючи основні тенденції, проблеми та позиції України та світу у фокусних сферах, аналітики надають свої висновки, прогнози та рекомендації державному сектору України. Серед основних питань: що не так в економіці України на третьому році війни, як не піти найгіршим сценарієм в питанні мирних переговорів, як утримати енергетичний фронт, глобальні тренди та дипломатичні задачі України на 2024 рік та як зміняться суспільні настрої, демографія, ринок праці і сфера освіти.
Автор(и): Анатолій Амелін, Ігор Тишкевич та інші, Український інститут майбутнього
Східний фронт санкцій проти рф набирає обертів
З початку повномасштабної агресії росії, Японія послідовно підтримує Україну та обмежує торгівельно-економічні зв’язки з країною-агресором. З одного боку японські компанії все ще беруть участь у видобутку нафти на Сахаліні, а з іншого обсяги двосторонньої торгівлі між росією та Японією суттєво скоротились. Саме у квітні Японія розширила перелік товарів, які заборонено експортувати до росії. Серед них – товари, потенційно придатні до військового використання.
Автор(и): Станіслав Юхименко, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій
Китай рухається в бік економічної рецесії
(англ. China’s Economic Collision Course)
За останні два роки економіка Китаю майже не зросла. Безпосередні причини, серед яких спад у будівництві нерухомості та недолуга політика “нульового COVID”, що призвела до скорочення інвестицій приватного сектору, добре відомі. Але коріння стагнації є системним, і фірми та економічні аналітики в Китаї, а також уряди та підприємства по всьому світу з нетерпінням чекали, коли Пекін прояснить свої плани щодо виведення економіки країни на більш стабільний шлях. У період з 2010 по 2019 рік – не так давно – щорічне зростання ВВП Китаю в середньому становило 7,7%, але сьогодні Пекіну важко здійснити базові політичні реформи, необхідні для підтримки навіть трьох-чотирьохвідсоткового зростання.
Автор(и): Деніел Х. Розен та Логан Райт, Інститут Маккензі (Канада)
Чи вплинуть парламентські вибори в Південній Кореї на підтримку України?
Навіть в умовах істотного погіршення відносин із Москвою, діяльність якої провокує загострення безпекової ситуації не лише в Європі, а й на Корейському півострові та в світі загалом, Сеул не наважується на військову допомогу Україні. Геополітичні фактори, зокрема зміцнення відносин між РФ та Північною Кореєю, впливають на можливість Сеула надати військову допомогу Україні. Російсько-українська війна та маніпуляції РФ створюють негативну атмосферу для такого рішення. Тим часом, опозиційна Демократична партія Кореї (ДПК) та її союзники здобули переконливу перемогу на виборах до Національних зборів Республіки Корея, отримавши понад 180 голосів із 300, що може викликати зрушення у питанні підтримки України.
Автор(и): Наталія Бутирська, Центр “Нова Європа”
Зміна політичної карти: що слід знати про вибори до Європейського парламенту?
(англ. A new political map: Getting the European Parliament election right)
Найбільш надійний спосіб заблукати – це йти за неточною картою. І багато проєвропейських партій, які готуються до виборів до Європарламенту в червні 2024 року, ризикують потрапити у таку пастку. Очікується, що на виборах спостерігатиметься масовий сплеск підтримки ультраправих, викликаний невдоволенням європейської громадськості останньою хвилею нелегальної імміграції. Намагаючись вирішити цю проблему, головні партії та європейські політичні еліти, схоже, обирають подвійну стратегію. По-перше, вони намагаються нейтралізувати міграцію як політичну проблему, імітуючи праву політику. Новий міграційний договір Європейського Союзу, ухвалений у грудні, був яскравим прикладом цієї стратегії, як і нещодавно прийнятий у Франції закон про міграцію, який був здебільшого створений правими та ультраправими. По-друге, європейські еліти сподіваються змінити наратив на свою користь, просуваючи бачення європейського успіху, зосередженого навколо відповіді ЄС на війну росії проти України, кліматичну кризу та пандемію COVID-19.
Автор(и): Іван Кристєв, Марк Леонард, Європейська рада з міжнародних відносин (Німеччина)
Конкуренція Індії з Китаєм за домінування в регіоні Індійського океану
(англ. Balancing Tides: India’s Competition with China for Dominance of the Indian Ocean Region)
Стратегічні перспективи Індії довгий час були зосереджені на континентальних викликах, особливо з боку Пакистану і Китаю, відсуваючи морські проблеми на задній план. Однак регіон Індійського океану, який Нью-Делі традиційно розглядав як частину своєї сфери впливу, стає набагато вищим стратегічним пріоритетом, особливо в умовах посилення впливу Китаю в регіоні. Значення цього регіону полягає в його життєво важливих морських шляхах, які забезпечують міжнародну торгівлю через океани і слугують “стратегічними магістралями”. Ці шляхи з’єднують Близький Схід, Південно-Східну Азію, Східну Азію, Європу та Америку і мають вирішальне значення для глобальної економічної безпеки. Стратегічне суперництво в регіоні сьогодні обертається навколо збереження військово-стратегічного домінування поблизу ключових вузлових точок морських шляхів сполучення, де країни намагаються забезпечити або заборонити іншим вільне судноплавство.
Автор(и): Суєша Дутта, Суволаксмі Дутта, Азійсько-Тихоокеанський фонд (Канада)