Що робити з Білоруссю: логіка впливу на країну
Розмови про білоруську політику, як внутрішню, так і зовнішню, досить швидко зводяться до дискусій про дії однієї людини — Олександра Лукашенка. Логічно, якщо врахувати, що система влади у сусідній державі повністю відповідає визначенню автократії. Сюди ж можна додати тезову конструкцію про інтеграцію з РФ, яка мала завершитися повним аншлюсом з десяток разів протягом останніх років. Обидва твердження є невірними та ведуть до помилок під час спроб аналізу ситуації і планування політики щодо сусідньої держави.
Виконавець: «Український інститут майбутнього»
Стан та перспективи розвитку відносин у трикутнику Туреччина-Іран-Росія (за підсумками переговорів лідерів держав у Тегерані 19 липня 2022 р.)
Розглянуто зустріч Ібрагіма Райсі, Володимира Путіна та Реджепа Таїпа Ердогана, які відбулися 19 липня 2022 року. Проаналізовано передумови саміту та інтереси учасників, охарактеризовано його основні результати.
Автори: Микола Замікула, Віталій Ярмоленко, «НІСД»
Чи буде заколот в Росії? Політичні наслідки війни проти України
Кризові процеси в Росії вже переходять з інформаційної сфери в практичну площину і створюють реальну перспективу загострення внутрішнього конфлікту в країні. Відтак, Росія не тільки втрачає здатність продовжувати війну проти України, але й реально наближається до розпаду. Що стане логічним завершенням існування Російської імперії у всіх її формах.
Автор: Іван Січень, «Борисфен Інтел»
Огляд євроінтеграційних реформ у промисловості України
Європейська Рада 24 червня 2022 року надала Україні статус кандидата у члени ЄС. Відповідно, це зумовлює потребу пришвидшувати трансформаційні зрушення в усіх галузях господарства країни, у т. ч. й промисловості. Аналіз виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, за 2014–2021 рр. засвідчує прогрес за основними секторами, про які йдеться у дослідженні.
Автор: Оксана Собкевич, «НІСД»
Російська риторика в липні 2022: РФ всім загрожує, а насправді прагне припинення вогню, перемир’я та переговорів. Навіщо?
Незважаючи на посилення звичної агресивної риторики, РФ палко прагне припинення вогню, перемир’я та переговорів. Навіщо?
Воєнні чинники очевидні. Такою ж очевидною є кремлівська мрія про виграш часу для фіксації анексії новоокупованих територій України. Спроба вмонтувати перемир’я в зернову тему в Стамбулі не вдалася із-за позиції України. Роздратування вилилося в демонстративний ракетний удар по Одеському порту. За збоченою логікою РФ це є «примушування до припинення вогню». Але справа не тільки і не стільки в цьому…
Автори: Тетяна Гучакова, Тетяна Іваневич, Андрій Клименко, «BlackSeaNews»
Особливості функціонування аграрного сектора економіки України в умовах війни
Внаслідок збройної агресії РФ, яка розпочалась у 2014 р., Україна втратила частину сільськогосподарських угідь на окупованих територіях Луганської та Донецької областей та АР Крим. Але аграрному секторі економіки загалом вдалося адаптуватися до умов війни й продемонструвати стабільність розвитку. 2021 р. зібрано рекордний за часів незалежності врожай сільськогосподарських культур (86 млн т зернових та зернобобових); досягнуто лідерства в постачанні певних видів сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки.
Тривалий час Україна перебуває в п’ятірці світових лідерів за експортом сільськогосподарських продуктів. Водночас чинна модель розвитку аграрного сектора виявилася надзвичайно вразливою.
Автор: Віталій Русан, «НІСД»
Climbing the escalation ladder in Ukraine: A menu of options for the Wes
After making slow but steady gains in eastern Ukraine recently, Russia has inched closer to its recalibrated goal of seizing the entire Donbas region. Even though its military has sustained heavy losses — and while the Kremlin’s current objectives are much smaller than its initial goal of capturing Kyiv and overthrowing the government — the chances of escalation in this war persist. The Ukrainians’ successful use of Western-supplied, high-precision weapons might compel the Kremlin to boost its aggression.
Although seemingly unfeasible, Moscow could still attempt to conquer all of Ukraine at a later date, or simply wear down the Ukrainian military with eye toward forcing Kyiv into once-unthinkable concessions. Carpet bombing or chemical or biological attacks could be used to quash Ukrainian resistance in major occupied cities such as Kherson—especially if a looming Ukrainian counteroffensive risks ousting the Russian military there. While also remote, there is a chance of the use of low-yield tactical nuclear weapons to break the entrenched and battle-hardened Ukrainian lines in the Donbas.
Автори: Френсіс Шин, Дамір Марусік, Тайсон Ветцель, «Atlantic Council»
Geopolitics of Oil and Inflation
Both the U.S. government and the G7 are considering polices to simultaneously address high oil prices and inflation as well as Russia’s control over energy markets. However, the proposed U.S. crude oil export ban would do little reduce inflation, and instead could have the opposite effect of actually increasing U.S. gasoline prices. The effects of the G7 price cap, alternatively, would depend on a few key actors, namely Russia, China, and India. Ultimately, prices levels may eventually decrease not due to government intervention but rather because of growing fears of an economic downturn.
Автор: Вільям Алан Райнш, «CSIS»