Третій похід у Білий дім: якими є шанси Дональда Трампа знову стати президентом
Дональд Трамп дотримався своєї обіцянки. Попри провал своїх ставлеників на «проміжних виборах» та втрату лідерства серед симпатій американських консерваторів, експрезидент США оголосив про свій намір висуватися на вибори президента у 2024 році.
Чому Дональд Трамп зважився на цей крок, попри вкрай невдале інформаційне тло? Що може допомогти йому перемогти?
І навпаки, чи не стане таке раннє оголошення президентських планів фальстартом, який остаточно позбавить його прихильників та шансів на перемогу?
Автор: Володимир Дубовик, «ЦМД»
Перевірка на рішучість: ракетний удар по Польщі і реакція НАТО
Російська агресія рикошетом ударила по Польщі. 15 листопада у селі Пшеводув (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство), що поблизу кордону з Україною, стався вибух. Загинуло двоє людей. Пізно увечері польське МЗС повідомило, що там упала «ракета російського виробництва». Інцидент неабияк стурбував офіційну Варшаву. Через що відбулося кілька засідань найвищих органів польської влади, пов’язаних з безпекою й обороною країни.
Автор: Станіслав Желіховський, ДАУ
Підсумки зовнішньої торгівлі товарами України за три квартали 2022 року
Розглянуто стан зовнішньої торгівлі товарами України за підсумками трьох кварталів 2022 р. Проаналізовано вартісні та фізичні обсяги торгівлі, а також географічну структуру. Особливий акцент зроблено на проміжних результатах Чорноморської зернової ініціативи.
Автори: Іван Ус, Наталія Гавриленко, «НІСД»
Суперечка ціною в 35 млрд євро: чи піде Польща на загострення конфлікту з ЄС
Минуло вже майже пів року, як Європейська комісія затвердила План національної реконструкції Польщі й виділила значну суму на відновлення її економіки від наслідків пандемії.
Однак ці кошти Варшава так і не отримала. Це вже мало негативні наслідки як для фінансової системи країни, так і для її внутрішньополітичного життя.
Ці наслідки можуть стати ще більшими за рік — якраз під парламентські вибори. Політичний фактор додатково посилює кризу, що в перспективі може стати проблемою і для України.
Автор: Станіслав Желіховський, ДАУ
Підсумки саміту держав «Великої двадцятки» 2022 р.
Наведено головні підсумки саміту держав Великої двадцятки 15-16 листопада 2022 року в Індонезії; окреслено основні положення заключної декларації за результатами заходу; схарактеризовано загальний політичний контекст цьогорічної зустрічі G20.
Автор: Олександра Давимука, «НІСД»
Східна Азія – Україна: час переосмислення відносин?
Лютнева хвиля триваючої з 2014 року агресії РФ проти України кардинально змінює геополітичний баланс у світі, змушує політиків і простих громадян осмислювати існуючий порядок речей. Ця агресія є не тільки війною проти українського народу, але й проти демократії та свободи загалом. Упродовж останніх кількох десятків років країни з сильною автократичною системою консолідували свої зусилля для посилення геополітичного впливу у світі. Це стосується Китаю, Росії, Ірану, Північної Кореї, Білорусі, Венесуели. До цього неформального альянсу автократій тяжіють нинішні режими в Туреччині, Бразилії, низці країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Світ перебуває на етапі тектонічної зміни усталеного після ІІ Світової війни геоекономічного та геополітичного порядку, де так чи інакше домінувала західна цивілізація. Світ ХХІ століття усе менш є світом Заходу, світом Європи й усе більш світом Сходу, світом Азії. Однак, в азійському світі домінують режими автократичного характеру. По суті, починаючи на заході континенту з Туреччини і закінчуючи на його Далекому Сході Китаєм, Азія представлена поясом країн з авторитарними режимами на чолі. І тільки Північно-Східна Азія являє собою виняток.
Україні важливо використати потенціал відносин з країнами Східної Азії, які є сучасними технологічними локомотивами, мають потужний інвестиційний потенціал та є східним форпостом західної цивілізації. Тим більше, що сам Захід також прямує на Схід. Чотиристоронній діалог з безпекових питань QUAD та тристоронній формат AUKUS — підтвердження тому. Україна має тривалу історію відносин з Японією та Південною Кореєю. Настав час поглянути і в бік Тайваню, залишаючись на формальній позиції одного Китаю.
Автори: Михайло Гончар, Сергій Вишнівецький, Оксана Буковинська, Оксана Іщук, «Стратегія XXI»
Стратегічне партнерство з Турецькою Республікою: зовнішньоекономічні аспекти
Протягом багатьох століть одним із провідних гравців у Чорноморському регіоні була Османська Імперія, а згодом і Турецька Республіка. Розташована на південному узбережжі Чорного моря, ця країна має значний вплив на політичні та економічні процеси регіону. В основі такого впливу є як порівняно численне населення (84,7 млн), так і розміри економіки (номінальний ВВП Турецької Республіки в 2021 р. – 815 млрд дол. США). За цими двома показниками Туреччина стала 19-ою країною у світі. Крім того, Туреччина, за підсумками 2021 р., була 30-ою країною у світі по експорту товарів та 22-ою – по імпорту товарів. Сукупність зазначених факторів робить Туреччину привабливим ринком для багатьох країн, насамперед експортерів сільськогосподарської продукції (до яких передусім належить і Україна), навіть попри економічні складнощі, з якими країна зіткнулась у 2022 р.
Ще одним вагомим фактором, який сприятиме стратегічному партнерству України та Турецької Республіки, є перспективи повоєнного відновлення України та роль Туреччини у цьому процесі. Крім того, у період після завершення бойових дій неодмінно виникнуть вагомі зміни глобального безпекового середовища та економічної ситуації у світі загалом, та Чорноморському регіоні зокрема. Нові геополітичні виклики для обох держав як Турецької Республіки, так і України, створюють вікно можливостей щодо перспективи українсько-турецьких відносин, яким Україна має повною мірою скористатися.
Автори: Максим Паламарчук, Рустам Юлдашев, Наталія Гавриленко, Анатолій Бобровицький, Микола Замікула, Борис Парахонський, Іван Ус, Геннадій Широкий, Галина Яворська, «НІСД»
The case for defence: How Russia’s war on Ukraine has proved France right
Old stereotypes about France’s position on Russia were not wholly unjustified. But in 2022, Paris’s actions and words merit greater attention from other EU capitals long suspicious of French motives.
Автор: Павел Зерка, «ECFR»
As Financial Pledges Trickle In, Did COP27 Meet Its Goal of Implementation?
The UN’s twenty-seventh Conference of Parties at the sunny resort town of Sharm El-Sheikh, Egypt, was branded as the «implementation COP». This was the climate summit that would finally fulfill previous financial pledges for investing in renewable energy, building infrastructure to withstand extreme weather events, responding to climate disasters, and funding other such aspects of climate action.
The summit’s Egyptian presidency also framed the meeting as an «Africa COP», to emphasize that implementation is most relevant to Africa (and other parts of the Global South, such as Pakistan) that are highly vulnerable to global warming, despite contributing little to the greenhouse gases driving climate change. But upon the meeting’s conclusion, some bright spots emerged, even though more needs to be done to meet the implementation goals.
Автор: Зайнаб Усман, «Carnegie»
The G20 Bali summit showcases a more diverse world
The G20 summit epitomized the growing self-confidence of its middle-income members, who value the G20 for its mandate to manage shared economic challenges, not as a forum for crisis mediation.
Автор: Робін Ніблетт, «Chatham House»
Japan’s Foreign Policy at a Turning Point in History
Russia’s ongoing aggression against Ukraine is a clear violation of international law. It is an unacceptable, reckless act that threatens the very foundation of the international order that we have built at the expense of much sacrifice and effort. Russia’s recent rhetoric about the possible use of nuclear weapons in Ukraine is an issue of deep concern. Russia’s act of threatening the use of nuclear weapons is a serious threat to the peace and security of the international community, and absolutely unacceptable. It goes without saying that its use must never occur. Russia’s false allegations that Ukraine is preparing to use some «dirty bomb» is also unacceptable.
Challenges to the international order continue in East Asia as well. In the East and South China Seas, unilateral attempts to change the status quo are continuing and strengthening. North Korea’s nuclear and missile activities, which violate UN Security Council resolutions, are increasingly serious.
Will the world revert back to the «law of the jungle», meaning «rule by force»? Or will it continue its march of peace and prosperity, by upholding an international order based on the «rule of law»? At this turning point in history, what kind of foreign policy Japan should pursue? My answer is that Japan should pursue diplomacy that emphasizes universal values respected and upheld by all, while firmly holding up the banner of political idealism, and when necessary, boldly and decisively responding to various challenges with strict realism — and I call this «realism diplomacy for a new era».
Автор: Фуміо Кісіда, Прем’єр-міністр Японії