Кампанія між війнами (CBW) на роздоріжжі у 2013-2023 роках: що чекає попереду?
(англ. The Campaign between Wars at a Crossroads – CBW, 2013-2023: What Lies Ahead?)
«Кампанія між війнами» (CBW) — це офіційний термін ізраїльської служби безпеки для визначення серії наступальних дій, які Ізраїль проводив протягом останнього десятиліття головним чином на території Сирії. Те, що почалося з індивідуальних точкових дій, спрямованих на запобігання передачі передової зброї із сирійської організації Хезболла, що зазнавала розпаду, до Лівану, переросло у фізично та географічно великомасштабну кампанію, яка була закріплена у військово-оперативній концепції Ізраїлю, у тому числі в документах Стратегії ЦАХАЛ.
Трагічні події 7 жовтня дуже болісно показали наслідки ігнорування впливу наголосу на CBW щодо готовності Ізраїлю до війни, і, зокрема, війни на кількох фронтах. Дехто сперечатиметься, що за нинішніх обставин Ізраїль уже зіткнувся з багатофронтовою війною, як з точки зору готовності сил, так і з точки зору переконання ворога, що Ізраїль несхильний до конфлікту.
Автор(и): Офер Шела, Карміт Валенсі та інші, Institute for National Security Studies (Ізраїль)
Дискусія-27: суперечливе мислення щодо розширення ЄС
(англ. Catch-27: The contradictory thinking about enlargement in the EU)
Враховуючи геополітичну реальність, час має важливе значення, і ЄС має запропонувати надійний шлях до глибшої інтеграції принаймні для країн-кандидатів у найближчі кілька років. Найважливіше те, що ЄС має узгодити дорожню карту підготовки до розширення до виборів в Європейський парламент у червні 2024 року. На грудневому саміті Європейської ради він має передбачити ухвалення низки реформ (за обсягом і метою подібні до Берлінського Порядку денного 2000 року, який підготував ґрунт для розширення 2004 року), який буде прийнято під час головування Польщі чи Данії у 2025 році. Такий «Варшавський» або «Копенгагенський Порядок денний» має окреслити ключові реформи бюджету ЄС, прийняття рішень більшістю голосів у деяких сферах політики, а також інші шляхи, необхідні для того, щоб зробити його придатним для розширення.
Автор(и): Петро Бурас, Енджелуше Моріна, European Council on Foreign Relations
Аргентина в новому світовому порядку
(англ. Argentina In the Emerging World Order)
Аргентина прагне до зовнішньої політики рівновіддаленості та загалом опирається очевидним спробами Сполучених Штатів переконати «обрати сторону» між Вашингтоном і Пекіном. Вона продовжуватиме поглиблювати відносини з обома державами, включно з іншими партнерами, такими як Європейський Союз, Індія та Японія, як частину своєї стратегії переважного збереження зв’язків з усіма, залишаючись при цьому обережною щодо ризиків, пов’язаних зі стратегічною конкуренцією. Щодо України, то вона більше тяжіла до Сполучених Штатів, ніж до деяких інших країн, що розвиваються, але уникала закликів до санкцій проти росії чи військової допомоги Україні. Порівняно зі своїми регіональними колегами, Аргентина не була такою проукраїнською, як Чилі, але її позиція сильно відрізнялася від позиції інших лівих урядів, таких як Болівія та Куба, що стоять на боці росії.
Автор(и): Крістофер С. Чіввіс, Олівер Стюнкель, Беатрікс Гіган-Брейнер, The Carnegie Endowment for International Peace (США)
Сполучені Штати та Китай — створення спільного майбутнього
(англ. The United States and China—Designing a Shared Future)
Відносини між США та Китаєм рухаються в потенційно небезпечних напрямках. Дві країни перебувають у стратегічній конкуренції, яка за останні п’ять років стала більш інтенсивною і торкнулася більш широкого спектру питань. Діалоги Треку 2, а саме постійні дискусії між науковцями, експертами, а іноді й нинішніми чи колишніми урядовцями, що спрямовані на генерування багатообіцяючих ідей щодо вирішення проблем або покращення стосунків, мають деяку виявлену здатність пом’якшувати зростаючу напругу між країнами. Ці діалоги здатні робити це кількома способами. Вони можуть генерувати корисні ідеї для стабілізації суперництва; будувати особисті стосунки між впливовими акторами з обох сторін, всередині та поза урядом; сигналізувати про офіційну зацікавленість ініціативами щодо зменшення напруги. Таким чином, теоретично, діалоги Треку 2 можуть допомогти пом’якшити гостроту суперництва між США та Китаєм, що відображає зростання рівня недовіри та ворожості.
Автор(и): Аманда Керріган, Лідія Грек, Майкл Дж. Мазарр, Rand Corporation (США)
Санкції та дипломатія витримки: дієвість чи лише відволікання уваги?
(англ. Sanctions and Patient Diplomacy: Having It All or Just a Diversion?)
Після російського вторгнення в Україну санкції та торговельні обмеження застосовувалися в безпрецедентних масштабах, відіграючи важливу роль у зовнішньополітичній реакції Заходу. Обсяг заходів і рішучість, з якою вони впроваджувалися, значно перевищили очікування. Вони також мали глибший прямий вплив на економіку країн, що запровадили санкції, ніж будь-який попередній раунд санкцій, включаючи навіть довготривалі заходи під час холодної війни за мінімальної залежності Заходу від Радянського блоку. Хоча в деяких європейських країнах існував опір внутрішнім економічним наслідкам санкцій, до них ставилися напрочуд добре. Наприклад, у червні 2023 року 75% британців підтримали запровадження санкцій проти російського уряду, компаній і фізичних осіб. Цинік міг би сказати, що виборці не повністю відокремили вплив санкцій від іншого економічного тиску, але, тим не менш, насправді, громадськість наразі виявилась напрочуд готовою прийняти ціну.
Автор(и): Ребекка Хардінг, Девід Лендсман, British Foreign Policy Group (Великобританія)
Розвиток багатостороннього співробітництва: зміцнення європейської співпраці з Глобальним Півднем
(англ. Multilateral development in flux: Strengthening European cooperation with the global south)
Світ стикається з низкою взаємопов’язаних криз, але досі співробітництво для їх вирішення не дало результатів. Прогрес щодо глобального розвитку постраждав через COVID-19 і війну росії проти України. Багато країн ведуть боротьбу з високим рівнем боргу, який відволікає державні витрати від нагальних соціальних потреб. Кліматична криза вимагає термінових заходів щодо пом’якшення та адаптації, які багато країн із низьким і середнім рівнем доходу не можуть собі дозволити. Серед фахівців з питань розвитку існує широка згода, що багатостороннє співробітництво має важливе значення для вирішення всіх цих проблем. Європейські політики хочуть пов’язати розвиток із ширшими стратегічними цілями, включаючи покращення відносин із Глобальним Півднем, що може запропонувати нове обґрунтування багатосторонності.
Автор(и): Ентоні Дворкін, European Council on Foreign Relations
Казахстан повертається до Китаю на тлі охолодження відносин з росією
(англ. Kazakhstan Turns Toward China Amid Cooling Relations With Russia)
Наприкінці жовтня Казахстан припинив експорт 106 товарів до росії, що пояснюється дедалі більшим дотриманням Астаною санкційних обмежень Заходу. Заступник міністра торгівлі та інтеграції Казахстану Кайрат Торебаєв підтвердив, що заборонена продукція в першу чергу пов’язана з військовими товарами, включаючи безпілотники, їхні внутрішні компоненти, спеціалізовану електроніку та мікрочіпи. Президент Касим-Жомарт Токаєв вважає дотримання санкційного режиму при збалансованості відносин із сусідами Казахстану першочерговим для економічної безпеки країни. Останні події ілюструють багатогранний підхід Астани до її відносин з москвою як балансуючу стратегічну співпрацю з обережним дотриманням міжнародних норм. Після обмеження експорту до росії Пекін став одним із головних торговельних партнерів Астани, а експорт сільськогосподарської продукції з Казахстану до Китаю за останній рік подвоївся.
Автор(и): Нурай Алекберлі-Мусейбова, The James Town (США)
Як НАТО готує Україну до переговорів про вступ
На саміті у Вільнюсі у липні Альянс – через опір лідерів США та Німеччини – не лише відмовився надати Україні запрошення до членства, але також встановив нову умову: для отримання запрошення Україна має виконати вимоги Річної національної програми (РНП). Ця програма у тому вигляді, який існував у останні роки, була абсолютно непідйомним документом на кількасот сторінок, тому “Європейська правда” пояснювала, що головним пріоритетом і для України, і для її друзів у Альянсі має бути те, щоб змінити ставлення НАТО до цієї вимоги. І схоже, що це вдалося зробити. В НАТО формально схвалили “адаптовану річну національну програму”, яку представила Україна і яка є цілком осяжним документом всього у 9 сторінок.
Автор(и): Європейська правда
Вектори результативної підтримки України
Для України найсерйозніші загрози та виклики пов’язані з боротьбою країни за незалежність і свободу проти російського імперіалізму. Вагомою складовою такої боротьби незаперечно є партнерська допомога провідних демократичних країн світу. Кризові процеси, спровоковані глобальними викликами, не могли негативно не вплинути навіть на міцні розвинуті економіки, спровокувавши негаразди у виробничих і логістичних ланцюгах, фінансових і валютних ринках, корпоративних і публічних бюджетах та боргових балансах. І сьогодні Україна відверто зацікавлена у прискореному відновленні стійкого розвитку провідних країн-партнерів, оскільки від цього безпосередньо залежить масштабність продовження їх безпекової, економічної, гуманітарної допомоги країні, яка мужньо бореться за свободу і незалежність.
Автор(и): Віктор Замятін, Центр Разумкова
Заключний віртуальний саміт G20 під головуванням Індії
Після саміту за участю лідерів G20, який проходив 9–10 вересня 2023 р. у Нью-Делі, 22 листопада того ж року відбувся віртуальний саміт «Групи двадцяти». Він був останньою формальною подією під головуванням Індії. Під час цього віртуального зібрання було фіналізовано всі основні положення Делійської декларації, прийнятої у вересні, та підбито підсумки головування Республіки Індія (РІ) в G20. Також декларовано актуальність індійських дипломатичних підходів до розуміння світових проблем: інклюзивність, неподільність безпеки та необхідність прогресу і сталого розвитку для всього світу, який є «однією родиною». Водночас визнано, що брак довіри, велика кількість конфліктів та нерівномірність економічного розвитку й технологічного прогресу залишаються серйозними викликами.
Автор(и): Олена Борділовська, НІСД