Сім способів, як війна Росії проти України змінила світ
(англ. Seven ways Russia’s war on Ukraine has changed the world)
Рішення президента Владіміра Путіна розпочати повномасштабне повторне вторгнення в Україну рік тому стало глобальним шоком, який «ознаменував раптовий кінець 30-річної глобалізації та всього міжнародного співробітництва, яке зробило це можливим» із серйозними наслідками для країн в усьому світі.
Війна не тільки поставила під загрозу стабільність у Європі, а й вплинула на глобальну продовольчу та енергетичну безпеку, у тому числі на Близькому Сході і в Африці, викликавши шок у світі, що ледь оговтався від пандемії COVID-19.
Автори: Стюарт Коулз, Ліза Реллстаб, Пепійн Бергсен, Джон Кампфнер, Бен Бленд, Алекс Вайнз, Санам Вакіл, Аліса Білон-Ґалланд, Джеймі Ши, Катарина Вольчук, Ю Цзе, Магдалина Караліс, Кір Джайлз, Патриція Льюїс, Ентоні Фроґґатт, Джон Лоґ, Лаура Велслі, Тім Бентон, Джеймс Ніксі, Олівер Буллоу, Йоанна Шостек, Орися Луцевич, Рашмін Саґу, Тімоті Еш, «Chatham House»
Рік війни. Висновки та уроки
Річниця повномасштабного нападу Росії на Україну 24 лютого поточного року є слушною нагодою для підбиття підсумків того, що відбулось протягом згаданого періоду. Це має важливе значення з точки зору правильного розуміння цілей та можливостей Росії з їх реалізації, а також визначення її подальших планів.
Автор: Іван Січень, «Борисфен Інтел»
Мюнхен-2023: контури поразки росії
Питання постачання необхідного озброєння Україні, заклики продовжувати і посилювати її підтримку, а також формування контурів нової геополітики — головні посили цьогорічної Мюнхенської конференція з безпеки, яка підтвердила, що європейська політика щодо росії зазнала кардинальних змін. Окрім цього, було приділено увагу напрацюванню нової архітектурі безпеки та справедливого світоустрою для країн так званого Глобального Півдня, а також певним змінам риторики Китаю, зокрема щодо російської агресії проти України в контексті анонсованого Пекіном «мирного плану».
Автор: Віра Константинова, Центр близькосхідних досліджень AMES
12 уроків за 12 місяців російської війни
(англ. 12 Lessons in 12 Months of Russian War)
Вшановуючи роковини великої війни, експерти пропонують дванадцять уроків, які варто винести Україні та світу з цих дванадцять місяців.
Автори: Ганна Шелест, Юрій Вдовенко, Ярослав Чорногор, Ольга Чижова, Юлія Каздобіна, Євгенія Габер, Геннадій Максак, Олександр Краєв, Марина Ярошевич, Сергій Герасимчук, Наталія Шевченко, Марія Коваль-Гончар, «Українська призма»
Після року війни ЄС повинен створити єдиний ринок оборони
(англ. After one year of war, the EU must create a single market for defence)
Ніколи за 65 років існування ЄС термінова необхідність створення єдиного ринку оборонного обладнання не була такою очевидною, як за останні 12 місяців. Потреба в матеріально-технічній підтримці та підтримці зброєю українських збройних сил висунула небезпеку нескоординованої національної оборонної політики на саму верхівку політичного порядку денного.
Автор: Карел Ланну, «CEPS»
Допомога групи Світового банку Україні у період війни та відновлення країни
Проаналізовано фінансову підтримку, мобілізовану Світовим банком для України після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, а також визначено шляхи та напрями збільшення обсягів кредитних та грантових ресурсів для України від Групи Світового банку.
Автор: Вікторія Колосова, «НІСД»
Нова чорноморська стратегія для нової чорноморської реальності
(англ. A New Black Sea Strategy for a New Black Sea Reality)
З широкомасштабним вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року в Чорноморському регіоні з’явилася нова геополітична реальність. Після захоплення українського міста Маріуполь у травні Росія фактично перетворила Азовське море на російське озеро, а також прагне максимального контролю над Чорним морем. Туреччина нагадала світові про регіональне значення Анкари, закривши турецькі протоки для суден воюючих сторін (на практиці ВМС Росії, за винятком платформ, які базуються в Чорному морі), що вона здійснила згідно з повноваженнями, наданими Конвенцією Монтре 1936 р. Попри переважаючі можливості, Україна змогла завдати значних ударів російському ВМС — найбільш сенсаційно, потопивши флагманський ракетний крейсер Чорноморського флоту «Москва» та завдавши в жовтні ударів по російських платформах з безпілотними надводними бойовими літаками.
Чорноморська геополітика — складне явище. Таким чином, будь-яка всеохоплююча регіональна політико-військова політика повинна пропонувати багатосферну стратегію. Звіт буде зосереджений на морському порядку денному.
Автори: Люк Коффі, Кан Касапоґлу, «Hudson Institute»
Протистояння Туреччини вступу Швеції в НАТО: причини та наслідки
(англ. Türkiye’s Opposition to Swedish NATO Membership: Causes and Consequences)
Суперечки між Туреччиною, Швецією та Фінляндією щодо членства в НАТО продовжують допомагати Росії у її загарбницькій війні проти України. Оскільки угоди про зброю зі США тепер включені до пропозиції, опозиція Туреччини, ймовірно, зменшилася.
Автор: Циґдем Устун, «AIIA»
Позиція Південно-Африканської Республіки як приклад ставлення нейтральних країн Глобального Півдня до російсько-української війни
17 лютого 2023 року в Індійському океані розпочалися морські навчання ПАР, КНР і РФ — трьох країн — членів БРІКС, які підтримують особливі відносини. Рішення про участь у цих навчаннях ПАР ухвалила під впливом Росії, з якою і далі розвиває співпрацю на тлі серії невдач останньої в Україні. Уряд позиціює країну як нейтральну та висловив бажання виступити посередником. В аналітичній записці йдеться про чинники збереження офіційно нейтральної позиції ПАР щодо російсько-української війни з тенденцією до посилення співробітництва з РФ у дво- та багатосторонньому форматі.
Автор: Олена Борділовська, «НІСД»
Позиція Порядок денний до 2030 року: чи є країни Латинської Америки та Карибського басейну на шляху до досягнення цілей сталого розвитку до 2030 року?
(англ. The 2030 Agenda: Are Latin America and the Caribbean on Track to Achieve the Sustainable Development Goals by 2030?)
Коли Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року був прийнятий усіма 193 державами-членами Організації Об’єднаних Націй на саміті зі сталого розвитку у вересні 2015 року в Нью-Йорку як «спільний план миру та процвітання для людей і планети зараз й у майбутньому», це стало історичною можливістю для Латинської Америки та Карибського басейну. Незважаючи на прогрес, регіону необхідно активізувати свої зусилля.
Виконавець: ECLAC