Європа посилює свою обороноздатність
(англ. Europe steps up its defence)
Європейські країни готуються до нових змін у зовнішній політиці США та зміцнюють свої зобов’язання в НАТО. Військові витрати європейських країн-членів зросли до 34% від загальних витрат НАТО, що свідчить про готовність країн Європи брати більшу відповідальність за свою безпеку. У липні США і Німеччина оголосили про угоду, згідно з якою з 2026 року в Німеччині будуть розміщені американські ракети великої дальності. Крім того, Франція, Німеччина, Італія та Польща підписали меморандум про нову європейську ініціативу зі створення ракет дальнього радіусу дії. Нова команда керівництва ЄС, очолювана Урсулою фон дер Ляєн, планує зміцнити оборонний союз Європи та розробити дорожні карти щодо майбутнього європейської оборони. Хоча ЄС стикається з викликами в об’єднанні ресурсів і співпраці між країнами, його лідери продовжують зосереджуватися на розвитку власних оборонних можливостей.
Автор(и): Сара Рейн, IISS (Велика Британія)
Країни-«з’єднувачі» геоекономічно фрагментованого світу
(англ. ‘Connector’ countries in a geoeconomically fragmented world)
Зі зростанням геополітичних розбіжностей глобальна економіка фрагментується, а країни шукають нові шляхи для процвітання або хоча б ізоляції від геополітичних потрясінь. У даній статті автори досліджують концепцію «країн-з’єднувачів», які можуть бути вертикальними або горизонтальними у ланцюгах поставок. Автори стверджують, що вертикальні з’єднувачі можуть піддаватися більшому політичному тиску, тоді як горизонтальні з’єднувачі є більш стійкими до геополітичних потрясінь. Країни, більш відкриті до глобальної торгівлі та інвестицій, є кращими горизонтальними з’єднувачами. Вони можуть знизити сьогоднішні актуальні ризики геополітичних потрясінь завдяки диверсифікації торгових і інвестиційних партнерів. Дослідження підкреслює важливість розвитку відкритих та фінансово розвинених ринків для підвищення стійкості в сучасному геоекономічному середовищі.
Автор(и): Шекхар Айяр, CEPR (Велика Британія)
Повернення пільгових кредитів до “інструментарію” розвитку країн
(англ. Reintroducing Concessional Loans into the Development Toolbox)
Глобальний рівень заборгованості досягнув небезпечного рівня, що потребує довгострокового вирішення, а не нескінченних рятівних пакетів. Існуюча система підтримки країн-боржників є неефективною і не відповідає інтересам США. Для вирішення боргових криз Сполучені Штати мають оновити свої кредитні практики, враховуючи досвід Китаю у фінансуванні країн Глобального Півдня. Фінансування розвитку, прив’язане до зовнішньої політики США, має також враховувати фінансову стійкість країн-реципієнтів. Боргові виплати стали основною статтею витрат для багатьох країн, що унеможливлює фінансування важливих суспільних послуг. Також необхідно переглянути механізми функціонування міжнародної боргової архітектури, включно з МВФ, Групою G20 та Паризьким клубом.
Автор(и): Даніель Рунде та інші, CSIS (CША)
Оцінки індустріальної конкурентоспроможності економіки та технологічного потенціалу у промисловості України
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну українська промисловість зазнає значних втрат, що призвело до масштабної деіндустріалізації. Згідно зі звітом RDNA3 (Rapid Damage and Needs Assessment), підготовленим урядом України спільно зі Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, прямі збитки промисловості оцінюються в $13 млрд, зосереджуючись переважно в Донецькій, Харківській та Київській областях. Частка переробної промисловості у ВВП України різко знизилася, демонструючи технологічне відставання та збільшення ваги менш технологічних галузей. Читайте повну статтю, щоб дізнатися більше про причини, наслідки та шляхи виходу з кризи української промисловості, спричиненої російською агресією.
Автор(и): Оксана Собкевич, НІСД (Україна)
Немилі, але і незамінні: політичні партії в Європі
(англ. Unloved but Indispensable: Political Parties in Europe)
Політичні партії відігравали ключову роль у європейській політиці протягом століть, але сьогодні вони стикаються з безпрецедентною кризою довіри. За даними глобального опитування Fondapol і Міжнародного республіканського інституту, лише 27% громадян довіряють партіям, що є найнижчим показником серед усіх демократичних інституцій. Історично, партії були основним інструментом представництва суспільних інтересів, але з 1990-х років їхня роль почала зменшуватися через зростання персоналізованої політики та активізацію рухів, що зосереджуються на окремих питаннях. Незважаючи на занепад, партії залишаються невід’ємною частиною демократичних систем і мають потенціал для відродження. Стаття досліджує, як партії трансформуються під впливом сучасних викликів та чому вони все ще важливі для демократії. Прочитавши статтю, Ви більше дізнаєтесь про минуле, теперішнє та майбутнє політичних партій у Європі.
Автор(и): Пол Маккарті та інші, Atlantic Council (США)
Прагнення Анкари до нормалізації відносин з Дамаском: мотиви та очікування
(англ. Turkey’s Pursuit of Normalization with Damascus: Motives and Expectations)
Останніми місяцями спостерігається посилення зусиль щодо нормалізації відносин між Анкарою та Дамаском, обумовлене змінами в політичній та безпековій ситуації в регіоні. Основна увага зосереджена на поверненні контролю сирійської армії над територіями, утримуваними різними угрупуваннями, та обговоренні реалізації існуючих угод безпеки. Сторони активно обговорюють можливість зустрічі президентів, яка може відбутися до кінця року, щоб визначити спільні кроки на шляху до врегулювання. Важливим елементом є реалізація угод, що можуть забезпечити стабілізацію в регіоні та відновлення контролю над стратегічно важливими територіями. Стаття детально розглядає ключові аспекти переговорів, їх історію та перспективи подальшого розвитку. Після тривалої перерви у переговорах, новий етап діалогу між країнами може принести позитивні зрушення в регіоні. У матеріалі представлені основні виклики та можливості, що стоять перед обома сторонами.
Автор(и): Emirates Policy Center (ОАЕ)
Дорожня карта використання штучного інтелекту в конкурентоспроможності та пріоритетних секторах України
(англ. Mapping the use of artificial intelligence in priority sectors and the competitiveness of Ukraine)
Штучний інтелект (ШІ) стає ключовим фактором технологічних змін у багатьох секторах, і його вплив буде тільки зростати. У межах програми зеленого індустріального відновлення України на 2024-2028 роки, профінансованої Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини, CEPS у співпраці з UNIDO підготували звіт, що висвітлює важливу роль ШІ в розвитку України. Документ детально аналізує впровадження ШІ, визначає точки для інвестицій та досліджень, ринкові можливості та напрями розвитку. У звіті також описані кроки для інтеграції ШІ у процес відновлення України та довгострокову інноваційну стратегію. Україна має всі шанси стати AI-хабом Східної Європи, що підсилить її економічну стійкість і сприятиме зростанню технологічної конкурентоспроможності Європи на глобальному рівні.
Автор(и): Томойосі Коуме та інші, UNIDO, CEPS (Бельгія)
Місцеві вибори в колишній НДР: Україна в центрі уваги
Цієї осені у трьох федеральних землях на сході Німеччини відбудуться вибори до ландтаґів, і тема війни в Україні стала центральною у передвиборчих кампаніях. Зазвичай зовнішня політика не є визначальним фактором на місцевих виборах, але цього разу війна в Україні впливає на вибір громадян більше, ніж будь-коли. Стаття аналізує, як політики використовують тему війни у своїх кампаніях, чому виборці віддають перевагу «мирній» риториці та чого українцям очікувати від нових політичних сил у Німеччині. Вибори 2024 року стануть репетицією перед майбутньою битвою за Бундестаґ. Дізнайтеся більше про настрої виборців, передвиборчі стратегії партій і можливі наслідки для відносин України та Німеччини.
Автор(и): Ярослав Смовж, ADASTRA (Україна)
Політика Німеччини в Центральній Азії після “Zeitenwende”
(German Central Asia Policy after the “Zeitenwende”)
На тлі війни росії проти України та геополітичних змін на Євразійському континенті Центральна Азія знову опинилася у центрі уваги Німечинни та ЄС. Оголошене минулої осені стратегічне регіональне партнерство Німеччини з Центральною Азією, яке назвали в Німеччині “Zeitenwende”, або “Поворотний момент”. Однак для поглиблення секторного співробітництва необхідна реалістична оцінка окремих напрямків взаємодії. Участь Німеччини має бути довгостроковою та спрямованою на зміцнення стійкості країн Центральної Азії до криз. Основною умовою успіху є підтримка внутрішньорегіональної співпраці, зокрема у сферах логістики, енергетичної інфраструктури та управління водними ресурсами.
Автор(и): Манфред Гутерер та інші, SWP (Німеччина)
Оцінка впливу лібералізації режиму торгівлі між Україною та країнами Транс-тихоокеанського партнерства
Введення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами Транс-тихоокеанського партнерства (ТТП) матиме позитивний вплив на економіку України, хоча цей вплив буде помірним. Ключовим фактором впливу стане лібералізація нетарифних обмежень у торгівлі товарами та послугами. Лібералізація ввізних мит з боку країн ТТП позитивно позначиться на економіці України, тоді як зниження власних мит може частково знизити цей ефект. Важливо забезпечити асиметричність відкриття ринків та передбачити тривалі перехідні періоди для України. Найбільше зростання доходів очікується серед некваліфікованої робочої сили, яка й зазнає найбільшого впливу через економічні зміни. У той же час приріст експорту перевищуватиме приріст імпорту, особливо у таких секторах, як машинобудування та виробництво рослинних олій.
Автор(и): Вероніка Мовчан та інші, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (Україна)