Поїздка Сі Цзіньпіна до Європи
Дана аналітична записка присвячена нещодавньому візиту очільника Китаю Сі Цзіньпіна до Франції, Сербії та Угорщині. З усіма трьома державами, які відвідав Сі Цзіньпін, підписано низку різноманітних двосторонніх договорів щодо розвитку тих сфер діяльності, які становлять обопільний інтерес для підписантів. Китай робить ставку на поступове та планомірне просування власних інтересів у Європі шляхом розвитку двосторонніх звʼязків із зацікавленими сторонами. Недарма обрано і держави для візиту: Францію Китай розглядає як лідера обʼєднаної Європи, з яким доцільно вести комунікацію щодо розбудови регіональної та глобальної архітектури безпеки; Сербію обрано для візиту, зокрема, через річницю бомбардувань НАТО Белграда, у результаті яких було зруйновано китайське посольство та загинуло троє китайських дипломатів; Угорщина ж, яка зацікавлена в китайських інвестиціях на тлі погіршення відносин з Євросоюзом, залишається ключовим промоутером китайських інтересів у Європі
Автор(и): Аліна Гриценко, НІСД
Оформлення глобального регулювання штучного інтелекту: заходи і кроки, яких варто вжити в межах Хіросімського процесу G7 в галузі ШІ
(англ. Shaping Global AI Governance: Enhancements and Next Steps for the G7 Hiroshima AI Process)
2 травня 2024 року прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда на засіданні Ради міністрів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оголосив про створення Групи друзів Хіросімського процесу зі штучного інтелекту (Hiroshima AI Process Group). Ця ініціатива, підтримана 49 країнами і регіонами, переважно членами ОЕСР, спрямована на розвиток співпраці для забезпечення глобального доступу до безпечного, захищеного і надійного генеративного штучного інтелекту (ШІ), що заслуговує на довіру. Існує величезний потенціал, який ще належить реалізувати, а також важливі питання, що стоять перед G7: Як Хіросімський процес зі штучного інтелекту сприяє досягненню взаємної сумісності міжнародних правил щодо передових моделей штучного інтелекту? Як він може додати цінності в порівнянні з іншими міжнародними проектами в галузі управління ШІ? Як G7 може використати свою позицію провідного захисника відповідального використання ШІ для заохочення ширшого прийняття своїх принципів управління, навіть у регіонах з різним політичним і культурним контекстом? Відповіді на ці питання спробували дати аналітики CSIS.
Автор(и): Хірокі Хабука, Давид Уріель Соколь де ла Оса, CSIS (США)
Три зовнішньополітичні пріоритети для наступного уряду Великобританії
(англ. Three foreign policy priorities for the next UK government)
Яка б партія не перемогла на загальних виборах у Великій Британії, наступному уряду доведеться робити складний вибір у зовнішній політиці. Фінансування міжнародних відносин буде обмеженим, враховуючи низький прогноз економічного зростання, високі відсоткові виплати за боргами та значний тиск на державні служби. У той же час, Великобританія стикається зі складними глобальними викликами. У доповіді окреслено три довгострокові пріоритети зовнішньої політики: управління непередбачуваною динамікою великих держав, яка ускладнюється зростанням напруженості у відносинах між Китаєм і США; поліпшення відносин Великої Британії з ЄС, частково для того, щоб компенсувати ризик зниження активності США в Європі, а частково для того, щоб заповнити прогалини в британській політиці після Брекзиту; і активізація ролі Великої Британії в глобальному управлінні та міжнародному розвитку – сфері, в якій вона має історичну силу.
Автор(и): Олівія О’Салліван, Бронвен Меддокс, Chatham House (Великобританія)
Європейська оборона: майбутнє військових місій під егідою ЄС
(англ. European Defence: the Future of EU Missions)
Після засідання Європейської Ради у березні 2024 року Верховний представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що Європа досягла критичного моменту, поставивши оборону в центр політики ЄС. Він послався на комплекс заходів, здійснених ЄС, включаючи посилення військової допомоги Україні, збільшення оборонних бюджетів, стимулювання оборонної промисловості та запуск нових місій в рамках Спільної політики безпеки і оборони ЄС (СПБО). Останній приділяється менше уваги в ЗМІ та політичних дебатах, але місії ЄС, тим не менш, актуальні як ніколи. Сьогодні в Європі триває найбільша військова місія ЄС: військова підготовка українських військовослужбовців у Німеччині, Польщі та інших країнах-членах. На Близькому Сході ЄС розпочав операцію «Аспідес» для захисту торговельних суден від атак безпілотників і ракет повстанців-хуситів у Ємені. Оскільки російська загроза навряд чи зменшиться в найближчі роки, європейський попит на СПБО слід розглядати як щось більше, ніж короткострокове явище. Місії СПБО стали важливим інструментом у прагненні ЄС посилити свою геополітичну роль. Це вимагає стратегічного переосмислення європейської безпеки і оборони – в тому числі і подальших наслідків для місій СПБО.
Автор(и): Дік Занде, Роман де Бадтс, Clingendael (Нідерланди)
Про заходи реагування, запропоновані з метою відшкодування збитків державам, що постраждали від агресивної війни росії проти України
(англ. On Proposed Countermeasures Against Russia to Compensate Injured States for Losses Caused by Russia’s War of Aggression Against Ukraine)
У лютому 2022 року західні уряди заморозили близько 300 мільярдів доларів активів російського центрального банку у відповідь на вторгнення Росії в Україну. Це викликало дебати про те, чи слід використовувати ці активи для відшкодування збитків Україні. Пропозиції варіюються від використання процентних прибутків на відновлення України до повного арешту і передачі активів. Повна конфіскація розглядається як найбільш простий і ефективний варіант, але викликає занепокоєння щодо порушення міжнародного права. Арешт активів є юридично виправданим відповідно до доктрини державних заходів реагування, яка дозволяє вживати незаконні дії проти держави, яка порушує міжнародне право, з метою спонукання до дотримання норм або компенсації. Арешт активів фактично сприятиме підтримці верховенства права та стримуватиме майбутню агресію. З огляду на серйозні економічні та військові виклики, які стоять перед Україною, використання цих активів вважається стратегічно нагальним. Противники арешту повинні надати детальні юридичні аргументи, а політики повинні серйозно розглянути юридичний аналіз, що підтримує арешт.
Автор(и): Найджел Гульд-Девіс, Дапо Аканде та інші, IISS (Великобританія)
Ключові економічні стратегії для вирівнювання ігрового поля США та Китаю: торгівля, інвестиції та технології
(англ. Key Economic Strategies for Leveling the U.S.-China Playing Field: Trade, Investment, and Technology)
Детальні дані про двосторонню торгівлю показують, що США скоротили як імпорт з Китаю, так і експорт до нього з початку торгової війни 2018-19 років. Статистика також підтверджує, що відокремлення від Китаю було дорогим для американських споживачів і виробників. Часте використання внутрішніх торговельних заходів викликало скарги проти США з боку інших членів СОТ. Офіційні особи США дедалі більше розчаровувалися через неодноразові рішення СОТ проти використання американцями засобів торговельного захисту щодо Китаю. Більше того, країни, які приходять на зміну китайському імпорту до Сполучених Штатів, глибоко інтегровані в китайські ланцюги поставок і переживають швидше зростання імпорту з Китаю, особливо в стратегічних галузях.
Автор(и): Мері Е. Лавлі, Ентоні М. Соломон, Peterson Institute for International Economics (США)
Заборона перевалки російського зрідженого газу в європейських портах: нові ефективні заходи
(англ. Banning Russian LNG transhipment in European ports: a pragmatic and effective measure)
У рамках 14-го раунду санкцій проти Росії, ЄС вивчає можливість заборони на перевалку російського зрідженого природного газу (ЗПГ) у європейських портах. Цей захід покликаний перешкодити логістиці експорту російського газу з Арктики, який у зимові місяці вимагає використання криголамних дороговартісних ЗПГ-судів. Санкції не зменшують обсяги природного газу, що постачається до ЄС, і не повинні мати суттєвого впливу на європейські базові ціни. Однак це крок, який зменшить доходи росії від експорту та відкриває шлях до заборони імпорту російського ЗПГ в ЄС до 2027 року відповідно до цілей, визначених у “REPowerEU”.
Автор(и): Ігнасіо Урбасос Арбелоа, Elcano Royal Institute (Іспанія)
Боротьба за владу та політичні зміни в Ірані в епоху після Ібрагіма Раїсі
(англ. Power struggles and policy shifts in post-Raisi Iran)
Ібрагім Раїсі як Президент Ірану був ключовою фігурою в консервативному істеблішменті Ірану, адже вважався потенційним наступником верховного лідера іранського народу Алі Хаменеї. Смерть Раїсі порушує існуючу структуру влади і може серйозно вплинути на внутрішню та зовнішню політику Ірану. Ця подія залишила значну порожнечу в політичній ієрархії, створивши вакуум лідерства, який може спровокувати боротьбу за владу між консервативними фракціями та іншими політичними групами. Якщо до влади прийде більш прагматичний або реформаторський лідер, можливо, будуть відновлені зусилля щодо взаємодії з міжнародним співтовариством для пом’якшення санкцій та навіть залучення іноземних інвестицій.
Автор(и): Мурат Єшилташ, SETA (Туреччина)
Наміри до зближення чи готовність до роз’єднання
Сьогодні ми спостерігаємо зовсім відмінні від очікувань глобальні трансформації, які спричиняють несподівані та небажані зміни й виклики, і на які ще немає достатнього досвіду для адекватного реагування. Світова економіка та політика могли б розвиватися швидким і мирним шляхом, якби економічне зростання Китаю залишалося високим після пандемії, а Євросоюз взяв на себе лідерство в узгодженні та балансуванні потенційно конфліктних світових сфер. В контексті цих проблем, автори аналізують питання економічного перерозподілу і безпеки, теперішні та можливі майбутні стратегії зовнішньої політики та економіки глобальних гравців – ЄС, Китаю та США; а також стисло і зрозуміло висвітлюють – що ж не так з економікою Китаю? В аналітичній записці також коротко розглянуто нові галузі економіки України, які можуть стати конкурентоспроможними і важливими для Європи та світу.
Автор(и): Юрій Якименко, Василь Юрчишин, Центр Разумкова (Україна)
Запозичення Європейського Союзу можуть допомогти фінансувати протиповітряну оборону на континенті, водночас зменшуючи тиск на національні оборонні бюджети
(англ. European Union debt to boost European air defence)
Україна – не єдина частина Європи, вразлива до ракетних і повітряних атак. Інтегрованих систем протиповітряної і протиракетної оборони НАТО недостатньо для всебічного захисту європейської території. За словами генерала Бройєра, який носить найвище військове звання Німеччини, немає «жодної альтернативи» побудові протягом наступних п’яти-восьми років системи протиракетної оборони ефективної в порівнянні з більш агресивною росією. Масштабний випуск боргових зобов’язань ЄС – це вихід із ситуації, адже такий випуск забезпечив би країни ЄС коштами для негайного замовлення і придбання систем протиповітряної оборони.
Автор(и): Гунтрам Б. Вольф, Брейгель (Бельгія)