Дайджест | кінець вересня 2023 р.

Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) як новий центр тяжіння. Рекомендація щодо зміцнення регіональної, європейської та трансатлантичної безпеки

(англ. Central and Eastern Europe (CEE) as a New Centre of Gravity. Recommendation on Strengthening Regional, European and Transatlantic Security)

Річний звіт Варшавського безпекового форуму за 2023 рік під назвою «Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) як новий центр тяжіння: Рекомендації щодо зміцнення регіональної, європейської та трансатлантичної безпеки». Понад півроку над розробкою звіту працювали близько 30 всесвітньо визнаних експертів і політиків у сфері зовнішньої політики, оборони, енергетики та кібербезпеки за підтримки команди Фонду Казимира Пуласького. Звіт складається з чотирьох тематичних розділів, включаючи оборону, стійкість до демократії, енергетику та клімат, а також кібербезпеку. Для кожної з цих сфер у звіті пропонуються дві причини адвокації, які служать «закликами до дій» для осіб, які приймають рішення, відображаючи потреби безпеки в регіоні ЦСЄ та створюючи пропозиції щодо реалізованої політики на трансатлантичному, європейському та національному рівнях.

Автор(и): авторський колектив, за ред. Катажини Пісарської, Томаша Смура, Фонд Казимира Пуласького / Варшавський безпековий форум (Варшава 2023)

Розвиток відносин України з контрибуторами глобальної продовольчої безпеки на Близькому Сході та в Африці

Глобальна продовольча безпека є багатовимірним мінливим станом сучасного світу, що включає багато акторів та дію низки чинників. Україна не має подібних російським фінансових ресурсів, а значна частина За останній рік Україна досягла більшого прогресу у політичних відносинах з Африкою, ніж за всі попередні роки незалежності. Наразі лише спільно з партнерами з західних країн, Україна може посприяти послабленню російської пропаганди в Африці і домогтися збереження експорту зернових на континент. Нарощування протидії ініціативам росії на африканському континенті є необхідним для правильного розуміння африканцями суті російської війни в Україні.

Автор(и): Михайло Гончар, Оксана Іщук, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»

 

Україна: вартість бездіяльності та переваги дій

(англ. Ukraine: Costs of Inaction & Benefits of Action)

Оскільки витрати на військову, економічну та гуманітарну допомогу стали частиною політичних дебатів по всій Європі, було прийнято рішення спробувати розрахувати економічний вплив наших дій або підтримки України та вплив бездіяльності у трьох основних сценаріях війни. Серед іншого у звіті: зосереджується увага на чотирьох сусідніх з Україною країнах ЄС: Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії; аргументується, що витрати на нинішню військову та економічну підтримку України є значно нижчими за витрати, які будуть у разі перемоги росії чи замороженого конфлікту; дає розуміння того, як збільшення військових витрат, зменшення прямих іноземних інвестицій і стрімке зростання боргового тягаря можуть штовхнути Центральну Європу в економічну прірву в разі перемоги росії; аналізуються фінансові втрати, які може зазнати Центральна Європа в разі поразки України; досліджуються якісні переваги підтримки України, від відновлення європейської стабільності до стримування глобальних агресорів, і пояснюється, чому майбутнє Центральної Європи переплетене з долею України.

Автор(и): Ян Михальчик Градицький, GLOBSEC (Словаччина)

 

Візит до Байдена у складні часи: що ховає поїздка Зеленського до США за рік до виборів

Відсутність видимих для американської публіки проривів у контрнаступі – як це було напередодні минулорічної Генасамблеї ООН на Харківському напрямку. Складні дебати щодо подальшої допомоги Україні, де все частіше звучить питання не щодо обсягів цієї допомоги, а щодо того, чи варто її надавати взагалі. Дедалі токсичніше політичне середовище з наближенням президентських виборів у США з де-факто втягуванням України у другу сагу з імпічментом – тільки вже щодо Байдена. Однак Президент України Володимир Зеленський не міг змарнувати нагоду в цей критичний момент відвідати США. А разом із тим – продемонструвати, що Україна вміє бути дуже вдячною та з розумінням ставитися до всіх внутрішніх занепокоєнь США щодо ходу війни та підтримки України.

Автор(и): Альона Гетманчук, Центр “Нова Європа” | Європейська правда

 

Мобілізація Києва на відновлення. Ландшафтний аналіз українських державних органів, які організовуються для Плану Маршалла

(англ. Kyiv’s Mobilization for Restoration. A Landscape Analysis of Ukrainian Government Authorities Organizing for a Marshall Plan)

Український уряд готується до Плану Маршалла з наголосом на реорганізації відомств і установ, відповідальних за відновлення національної інфраструктури. Крім створення двох центральних органів — Міністерства з питань відновлення та Агентства з питань відновлення — Кабінет Міністрів України заснував низку нових посад заступників міністра та заступників голів муніципальних рад для посилення координації та співпраці між десятками інших відповідних установ. Міжнародні донори повинні працювати з цими українськими державними органами та підтримувати реформи для поглиблення спроможності управління та забезпечення прозорості та підзвітності.

Автор(и): Джош Рудольф, Надія Костриба, Дмитро Лебедєв та ін. за ред. Клер Розенсон, Лесі Огризко, GMF (США)

 

Гарантії безпеки для України: аналіз міжнародного досвіду

Враховуючи відмінності у безпекових умовах України та вищевказаних держав, а також об’єктивні обмеження у відносинах України зі США, оптимальні складові безпекової моделі для України на поточному етапі можуть включати: підписання двостороннього договору про безпекову та економічну допомогу зі Сполученими Штатами Америки, а також з іншими державами-партнерами (реалізація Київського безпекового договору); фіксацію в безпековій угоді готовності країн-партнерів надавати Україні високотехнологічну зброю у кількості, необхідній для захисту суверенітету та територіальної цілісності України; посилене співробітництво зі США та іншими країнами-партнерами у сфері ВПК, участь України у спільних проєктах з розробки сучасної технологічної зброї; фіксацію важливості підтримки України у законодавстві Сполучених Штатів Америки за прикладом Акту про відносини з Тайванем; забезпечення постійної присутності військових кораблів НАТО у Чорному морі.

Автор(и): Володимир Жар, Центр міжнародної безпеки 

Вашингтон шукає своє місце в Центральній Азії: чому це важливо для України

Джо Байден провів першу президентську зустріч у форматі «С5+1» за участі лідерів п′яти центральноазійських країн — Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. У заяві Білого дому цей саміт визначається як «історичний момент», що спирається на роки тісного співробітництва, заснованого на загальній прихильності до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. США пообіцяли фінансування для забезпечення безпеки в Центральній Азії, зокрема для боротьби з тероризмом і транскордонною злочинністю. Наступним напрямом є економічна співпраця — розширення потенціалу приватного сектору, співробітництво у розвитку видобутку критично важливих мінералів для укріплення енергетичної безпеки та ланцюгів поставок. У цьому контексті Вашингтон обіцяє допомогти у залученні інвестицій і розвитку Транскаспійського (Середнього) коридору. Також Байден виступив за підтримку громадянського суспільства та розширення економічних прав і можливостей жінок, а також дотримання прав людей з обмеженими можливостями. Зустріч мала більш формальне значення, тож і домовленості виглядають такими, що потребують детальнішого напрацювання.

Автор(и): Наталія Бутирська, Дзеркало тижня

Чому Пакистан має стати на бік України замість росії

(англ. Why Pakistan must side with Ukraine over Russia)

Аргумент про те, що Пакистан повинен твердо стояти на боці України, є досить непопулярною позицією в сьогоднішньому поляризованому середовищі в Пакистані. Це посилюється теорією змови про те, що Сполучені Штати Америки відіграли ключову роль у підриві демократії Пакистану. Пакистанські еліти повинні прагматично дивитися на глобальну ситуацію, що розвивається, і визнати, що сильна Україна, яка переможе росію, відповідає інтересам їхньої країни. У той же час важливо, щоб Вашингтон використовував будь-які важелі впливу, щоб забезпечити проведення в Пакистані своєчасних, вільних і чесних виборів у найближчі тижні.

Автор(и): Узаїр Юнус, Atlantic Council (США)

Кандидат Check-5: де Україна перебуває у виконанні 7 рекомендацій ЄС

Минуло більше року, як Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. А з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати для подальшого просування до членства. Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій здійснили вже п’ятий незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС.

Автор(и): Центр «Нова Європа»

Говорити правду Росії — натхнення холодної війни

(англ. Speaking Truth Unto Russia — Inspiration From the Cold War)

Потреба достукатися до простих росіян зараз така ж гостра, як і під час холодної війни. Ми повинні створити нове мислення та нові методи, щоб відтворити минулий успіх США. Систематично досліджуючи, як функціонувало відкрите та приховане мовлення в США під час холодної війни, а також нові технології, доступні сьогодні, Адміністрація Дж. Байдена може розробити та впровадити комплексну глобальну медіа-стратегію. У 1940-х роках політичні діячі США думали масштабно та створили нові інституції, щоб перемогти Радянський Союз. Сьогоднішні виклики вимагають не менше.

Автор(и): Марк Г. Помар, CEPA (США)

 

Меню