Мрія про європейський безпековий порядок з Росією мертва
(англ. The Dream of a European Security Order With Russia Is Dead)
Оскільки війна Росії проти України наближається до третьої зими, кінця все ще не видно. Краплинної подачі західної військової допомоги достатньо, щоб Україна продовжувала боротися, але недостатньо, щоб звільнити всю свою територію. У той же час, незважаючи на те, що західні країни постійно підтримують справу Києва, багато говорять про втому Заходу від війни, дедалі більше закулісних дискусій щодо можливого компромісу щодо припинення або заморожування війни. Майбутній європейський порядок, швидше за все, характеризуватиметься довгостроковою російською загрозою та антагоністичними стосунками з Москвою, як і під час холодної війни.
Автор(и): Крісті Райк, Foreign Policy (США)
Озброювання України є дешевшим порівняно з набагато вищою ціною російської перемоги
(англ. Arming Ukraine is cheap compared to the far higher price of Russian victory)
Скільки ще Захід може дозволити собі підтримувати Україну? Оскільки російське вторгнення триває двадцять перший місяць, це питання задають все більше людей у Вашингтоні та інших західних столицях. Занепокоєння щодо зростаючих витрат зрозуміле, але недалекоглядне. Хоча Україна наразі отримала сотні мільярдів доларів військової допомоги, ця цифра виглядає відносно незначущою порівняно з набагато вищою ціною, яку міжнародне співтовариство має заплатити у разі перемоги Росії.
Автор(и): Пітер Дікінсон, Atlantic Council (США)
Чи здійснилася мрія Кремля про глобальний хаос?
(англ. Has the Kremlin’s Dream of Global Chaos Come True?)
У 2015 році Мінський центр стратегічних і зовнішньополітичних досліджень опублікував доповідь, присвячену новій геополітичній стратегії росії. Головний висновок полягав у тому, що кремль навмисно провокує нестабільність у сусідніх країнах, щоб зменшити вплив і присутність там інших сил. У доповіді стверджується, що війна та руйнування є основними рушійними силами економіки та сприяють розвитку всіх інших галузей. Найдієвіший спосіб переконати населення в необхідності існувати в екстримальних для виживання умовах та готовності до війни – змусити решту світу так само страждати і брати участь у військових діях.
Автор(и): Ксенія Кирилова, CEPA(США)
Парламентські вибори в Польщі 2023: підсумки і перспективи польської зовнішньої політики
Невеликий розрив між консервативною партією «Право і справедливість» та опозиційною, ліберально налаштованою «Громадянською коаліцією» свідчить про поляризацію політичних уподобань та зростання запиту на оновлення внутрішньої та зовнішньої політики в польському суспільстві. Попри те, що «Право і справедливість» посіла перше місце на виборах, для неї практично неможливо сформувати коаліційну більшість у польському Сеймі, тому, найімовірніше, вона перейде в опозицію. З огляду на перспективи формування коаліції більшості з числа наразі опозиційних сил, які відстоюють ідеї примирення Польщі та ЄС у низці розбіжностей, зростає потенціал подальшого поглиблення політичного діалогу сторін та пошуку компромісних рішень щодо реформи судочинства в Польщі, міграційної та кліматичної політики тощо. Водночас, майбутньому уряду доведеться вирішувати низку нагальних внутрішніх питань передусім соціально-економічного характеру.
Автор(и): Олександра Давимука, Центр зовнішньополітичних досліджень НІСД
Візит Байдена та війна в Газі: інтереси Сполучених Штатів і наслідки для Ізраїлю
(англ. Biden’s Visit and the Gaza War: United States Interests and Ramifications for Israel)
Візит до Ізраїлю президента США Джо Байдена є переконливим доказом того, що Сполучені Штати повністю стоять на боці Ізраїлю, водночас надаючи відчутну підтримку у збереженні та зміцненні можливостей ЦАХАЛу та стримуванні потенційних загроз насамперед від Хезболли та Ірану. Але візит також мав на меті допомогти Вашингтону зрозуміти цілі Ізраїлю у війні, перспективи успіху та плани. Чим довше триватимуть бойові дії, тим ширшими будуть розбіжності між політикою Ізраїлю та США через чутливість Адміністрації до подій на полі бою, тиску з боку регіональних і міжнародних гравців, а також громадської думки в Сполучених Штатах. Адміністрація вже наполягла на рамках, які дозволяють гуманітарну допомогу в Газу. Діалог Ізраїлю з Адміністрацією США на всіх рівнях має бути зосереджений насамперед на військових подіях і нагальних потребах Ізраїлю. Окрім цього, життєво важливо представити послідовну політику, коли йдеться про цілі війни та післявоєнну реальність, враховуючи при цьому інтереси США. Це включає офіційну позицію Ізраїлю щодо майбутнього статусу та ролі палестинської влади в секторі Газа, а також здатність Палестинської адміністрації керувати Західним берегом, і майбутнього рішення про створення двох держав.
Автор(и): Ельдад Шавіт, Шимон Стайн, Чак Фрейліх, INSS (Ізраїль)
Європейський фронт ізраїльської війни: як пропалестинські протести розкололи ЄС
Напад ХАМАС на Ізраїль та рішення Єврейської держави у відповідь почати наземну операцію в Секторі Газа, якій передувала цілковита блокада анклаву, знайшло відгук у країнах ЄС. Принаймні – у більшості європейських політиків. Однак суспільна реакція на чергове загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту виявилася далеко не такою однозначною. На деяких акціях в Європі підтримували Ізраїль, на інших – Палестину. І це – тільки початок.
Автор(и): Ірина Кутєлєва, Європейська правда
«The Poor Man’s Air Force» все ще становлять загрозу з повітря
(англ. The “Poor Man’s Air Force” is Still an Aerial Threat)
Величезний технологічний розвиток останніх двох десятиліть зробив багато передових технологій дешевими, простими в експлуатації та доступними для недержавних організацій. Найвидатнішим із них, після дронів, є штучний інтелект, а програми ШІ різного рівня вже в руках ворогів Ізраїлю та терористичних організацій. Важливість такої технології подвійного призначення, яка не є продуктом індустрії безпеки, була широко продемонстрована протягом останніх вісімнадцяти місяців війни в Україні. Ізраїльська система безпеки повинна негайно усунути цю загрозу. Головним фактором, який дозволив ХАМАС провести несподівану стратегічну операцію 7 жовтня, було рішення Ізраїлю розглядати дрони як менш важливу тактичну загрозу, ніж ракети та безпілотники-смертники. Необхідно негайно вивчити інші технології або можливі варіанти використання доступних технологій, які досі не отримали належної оперативної уваги та які можуть стати каменем спотикання в майбутньому.
Автор(и): Ліран Антебі, Матан Янко-Авінкасіс, INSS (Фінляндія)
Викиди вуглецю, нульовий баланс і сили майбутнього – порівняльний аналіз планів радикального скорочення викидів і процесів задля оборони
(англ. Carbon Emissions, Net Zero and Future Forces – Comparative Analysis of Radical Emissions Reductions Plans and Processes for Defence)
Енергетичний перехід змінює сучасне поле бою та геостратегічну конкуренцію. Все більше країн – насамперед західних держав та їхніх союзників – взяли на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів у сфері оборони до нуля до середини століття. У цьому документі порівнюється те, як країни та альянси планують вирішити технічні та політичні складності радикальної декарбонізації оборони, пропонуючи шляхи стимулювання досліджень і розробок, а також вирішення проблем, пов’язаних із пріоритетами оборони та ресурсами в мінливому кліматі та стратегічному середовищі.
Автор(и): Шайло Фетцек, IISS (Європа)
Розуміючи Китай в умовах змін і конкуренції
(англ. Understanding China Amid Change and Competition)
П’ятнадцять есе, представлених у цій збірці, стосуються широкого кола політичних питань, пов’язаних з Китаєм. Від операцій державних банків Китаю на зовнішніх ринках до фракцій у Народно-визвольній армії, стипендіати Wilson China Fellows 2022-23 рр. досліджували нагальні питання політики та надавали свої висновки та рекомендації політикам як у Вашингтоні, так і в усьому світі.
Автор(и): за ред. Лукаса Маєрса, The Wilson Center (США)
Розвиток як інструмент економічного державного управління: чиста оцінка підходів США та Китаю
(англ. Development as a Tool of Economic Statecraft: A Net Assessment of U.S. and Chinese Approaches)
За останнє десятиліття Китай перевернув світ допомоги на розвиток, швидко ставши найбільшим у світі двостороннім кредитором, направивши великі суми грошей у країни, що розвиваються. Із зростанням економічної участі Китаю в країнах, що розвиваються, зростає занепокоєність США та їхніх союзників щодо того, що Китай використовує допомогу на розвиток для підтвердження китайського впливу, послаблення відносної позиції Сполучених Штатів і досягнення ширших інтересів національної безпеки Пекіна. У цьому звіті автори проводять нетто-оцінку допомоги та співпраці США та Китаю. Автори описують різні підходи кожної країни до економічної взаємодії з країнами, що розвиваються, і проводять порівняння на основі даних, щоб визначити стратегічні асиметрії, які можуть надати Сполученим Штатам можливість краще конкурувати з Китаєм за відносини та вплив у світі, що розвивається.
Автор(и): Ерік Робінсон, Александра Т. Еванс, Реймонд Куо та ін., RAND Corp. (США)
25 кроків до виборів: чи вдасться президентові Вучичу зберегти владу?
У Белграді й інших містах Сербії відбулася 25-та хвиля мітингів протесту під гаслом «Сербія проти насильства». Нагадаємо, що протести почалися в травні цього року після того, як малолітні злочинці вчинили масовий розстріл у школах Белграда й Младеноваца — вперше в історії країни. Ця трагедія вивела на вулиці десятки тисяч громадян. Спочатку вимоги демонстрантів були досить прості — звільнити керівників МВС і Агентства безпеки та інформації, розпустити урядовий комітет із регулювання електронних ЗМІ й закрити кілька провладних медіа, що пропагують ненависть, жорстокість і містять вульгарний контент. Поступово кількість учасників збільшувалася, до них почали долучатися політичні партії та громадські організації різного політичного забарвлення, запустивши політизацію руху. Вуличні мітинги та ходи перетворилися на помітну опозиційну силу, яка висунула політичні вимоги — провести дострокові парламентські вибори, забезпечити свободу слова, звільнити мас-медіа від державного контролю, поліпшити якість життя, гарантувати безпеку, боротися з корупцією, організованим криміналом і багато інших. Вибори до Скупштини країни, місцевих органів Белграда та Воєводини відбудуться 17 грудня.
Автор(и): Володимир Цибульник, ZN.ua
Україна почала переговори з Нідерландами щодо угоди про “гарантії безпеки”
Україна розпочала консультації з Нідерландами щодо розробки двосторонньої угоди про надання Києву “гарантій безпеки”. Переговори відбулися на полях третьої зустрічі радників із національної безпеки та зовнішньої політики на Мальті. Більше того, країни “Групи семи” на саміті НАТО у Вільнюсі погодили рамковий документ щодо “гарантій безпеки” для України. Лідери узгодили не конкретні параметри “гарантій безпеки”, а їхню рамку. Конкретні двосторонні договори будуть підписані пізніше. Наразі близько 30 країн приєдналися до декларації G7 про довгострокові безпекові запевнення для України.
Автор(и): Сергій Сидоренко, Європейська правда
Розблокувати Україну. Як у ЄС змінюють вимоги для вступу держав-кандидатів
Представники ключових європейських столиць почали чути аргументи Києва про те, що Україна має стати членом ЄС без зміни європейських договорів. Тепер і офіційному Києву, і українській експертній спільноті потрібно зробити все, щоб ця думка стала домінуючою в ЄС. Україна вже зараз іде до вступу в ЄС прискореним шляхом; у разі ліквідації або послаблення вимоги про те, що інституційна реформа ЄС має передувати розширенню, цей шлях стане ще коротшим. Але жодне “зрізання” не прибере головного та наймасштабнішого завдання, що стоїть перед Києвом: для вступу в ЄС ми маємо провести усі реформи, які передбачені правом Євросоюзу. Без цього внутрішній ринок ЄС не функціонуватиме. І цю вимогу Євросоюз ніколи не погодиться зняти.
Автор(и): Сергій Сидоренко, Європейська правда
Роль гендеру в тенденціях рекрутингу з боку Талібану та Ісламської держави-Хорасан
(англ. The Role of Gender in Taliban and IS-K Recruitment Evolving Trends)
Захоплення влади талібами в серпні 2021 року викликало побоювання, що Афганістан знову стане притулком для насильницьких екстремістських організацій. Особливе занепокоєння викликає Ісламська держава-Хорасан (ІДІЛ-Х), регіональна франшиза Ісламської держави (ІДІЛ), яка є як військовим, так і ідеологічним ворогом Талібану. Фактична влада Афганістану намагалася знищити ІДІЛ-Х, але остання зберігає присутність і надзвичайно активна у сфері пропаганди. ІДІЛ-Х помітний в афганському контексті тим, що прагне апелювати безпосередньо до жінок і дівчат. Публікація ІДІЛ-Х у грудні 2022 року закликала іноземок відправлятися в Афганістан. Хоча суттєво інший контекст в Афганістані робить рекрутинг в такому масштабі малоймовірним, потенційна можливість проведення гендерно-пропагандистських кампаній для залучення жінок і дівчат до лав ІДІЛ викликає занепокоєння. Цей звіт містить рекомендації для політиків і донорів, які пропонують практичні заходи, що допоможуть запобігти поширенню пропаганди від екстремістських організацій.
Автор(и): Люсі ван дер Крофт, Соня Меркова, Хорія Мосадік, RUSI (Велика Британія)
Гендерний аналіз України за жовтень 2023
(англ. Rapid Gender Analysis Ukraine October 2023)
Війна в Україні не є гендерно нейтральною. З початку повномасштабного вторгнення жінки та чоловіки відігравали відмінні та специфічні ролі. З настанням гуманітарної кризи з’явилася загальна тенденція: жінки часто самі забезпечують свої сім’ї, стикаючись із втратою доходу, розлукою із сім’єю та масовими перебоями в наданні основних послуг; у той час як багато чоловіків беруть безпосередню участь у військових діях на передовій, наражаючись на потенційну смерть, важкі поранення та психічні розлади. Багато українських жінок також добровільно записалися до війська та сил територіальної оборони. Проте, мобілізація чоловіків глибоко вкорінена у переконаннях навколо мужності, пов’язаної із самопожертвою на полі бою та захистом своєї країни і сім’ї. Це посилює уявлення про роль жінки, сутність якої полягає в зосередженні на репродуктивній функції. Вплив розширених і більш поляризованих переконань щодо гендерних ролей відчуватиметься і надалі, у зв’язку з триваючою війною та її наслідками, особливо для тих, хто може не відповідати вище згаданим соціальним нормам і очікуванням.
Автор(и): Сайла Генікоскі, Finnish Institute of International Affairs