ЄС: відмова від імпорту газу з РФ. Стан та перспективи
В ЄС ухвалено план відмови від російського газу. Передбачається вже до кінця 2022 року замінити 100 млрд кубометрів, або 2/3 газу природного газу з Росії.
План відмови від імпорту російського газу є, але він носить загальний характер, не містить заходів та дій, які будуть мати швидкий ефект – перехід на вугілля та нафтопродукти в електрогенерації, відмова від закриття АЕС в цьому та наступному роках.
Тому потрібна організація тиску на Єврокомісію, зокрема з боку країн, що оголосили про відмову від імпорту російських енергоресурсів (США, Канада, Британія, Польща, країни Балтії), з метою схилення інституцій ЄС та Німеччини і Франції як найбільших економік ЄС, до вжиття екстрених заходів, зокрема, мораторію на закупівлю газу, нафти, вугілля в РФ.
В дослідженні проаналізовано рівень залежності кожної країни ЄС від природного газу, в тому числі з Росії, перспективи його заміни на газ з альтернативних джерел, а також варіанти збільшення частики інших видів генерації в енергобалансі країн.
Виконавець: «Стратегія XXI»
«Глобальна Британія у розділеному світі»: досягнення та перспективи
29 березня 2022 року «Chatham House» представив доповідь з аналізом виконання ключових положень Комплексного огляду питань безпеки, оборони та зовнішньої політики. Документ визначив глобальні цілі уряду Великої Британії до 2030 року:
- підтримка міжнародного порядку для захисту цінностей;
- сприяння безпеці ліберально-демократичного світоустрою;
- участь у розбудові глобальної стійкості та забезпеченні сталого розвитку;
- вплив на формування міжнародного економічного порядку денного з метою зміцнення позицій Великої Британії в глобальній конкуренції.
Аналітичний огляд визначає результативність британського уряду у виконанні поставлених завдань і визначає пріоритетні напрями найближчої перспектив.
Автор: Вікторія Орлик, «НІСД»
Україна-Японія: контури перспективного співробітництва
Сьогодні Україна та Японія демонструють обопільний інтерес щодо зміцнення двосторонньої співпраці. Підґрунтям побудови міцного й глибокого партнерства є спільні цінності та виклики, що постали наразі перед державами.
Політичні відносини між Україною та Японією мають нереалізований потенціал, який варто поширити на безпековий вимір, що дозволило би двостороннім відносинам вийти на стратегічний рівень.
Російсько-українська війна погіршила російсько-японські відносини, посилила потенційні загрози національній безпеці Японії з боку Росії. Водночас це сприятиме більш упевненому розвитку Японією свого оборонного потенціалу й справлятиме позитивний вплив на зміцнення співпраці з союзниками та партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні.
В дослідженні розглянуто стан і перспективи розвитку відносин між Україною та Японією у політичній, безпековій та економічній сферах; проаналізовано позицію Японії стосовно російсько-української війни; запропоновано перспективні напрями й заходи щодо подальшого розвитку партнерства між державами.
Автор: Аліна Гриценко, «НІСД»
Позиція Казахстану щодо повномасштабної воєнної агресії Росії проти України
Повномасштабна війна Росії проти України стала значним викликом для керівництва Республіки Казахстан. Реформа суспільно-політичної системи держави, яку президент Касим-Жомарт Токаєв оголосив після масштабних заворушень на початку 2022 року, опинилась під загрозою зриву через економічні та безпекові ризики, спричинені радикалізацією зовнішньої політики РФ.
Казахстан змушений посісти обережну позицію щодо повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну, відповідно до якої підтримує незалежність і територіальну цілісність України, проте водночас поважає геополітичні інтереси Росії як союзника та важливого економічного партнера.
Така «поміркована» позиція, зокрема, зумовлена політичною та економічною залежністю від РФ та одночасним прагненням до збереження й розвитку прагматичних відносин із державами Заходу.
В аналітичному матеріалі розглянуто політичні причини, які впливають на позицію Казахстану щодо повномасштабної воєнної агресії Росії проти України, а також пов’язані з нею безпекові та економічні виклики для самого Казахстану.
Автор: Віталій Ярмоленко, «НІСД»
Реакція держав Південного Кавказу на російсько-українську війну
Позиція держав Південного Кавказу щодо агресії Російської Федерації проти України є важливою з огляду на географічну близькість регіону до зони конфлікту, високий рівень відносин України з південно-кавказькими державами (відносини з Азербайджаном і Грузією визначено в українських нормативних документах як стратегічні), вплив РФ на регіон та безпосередню загрозу, яку створює неоімперська російська політика для держав Південного Кавказу.
В дослідженні проаналізовано позиції Азербайджану, Вірменії та Грузії щодо широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Визначено чинники, що впливають на цю позицію, охарактеризовано інтереси, якими керуються держави при формуванні національних оцінок щодо російсько-української війни.
Автор: Микола Замікула, «НІСД»
Розвідувальні дані як один із вирішальних факторів російсько-української війни
Експертне середовище Республіки Польща й надалі здійснює системний моніторинг перебігу російсько-української війни, аналізує роль окремих чинників, що впливають на позицію сторін. За їх висновками, Україна успішно протистоїть агресії РФ як в оборонній сфері, так і у сфері розвідки.
Деякі країни-члени НАТО підтримують боротьбу Українського народу проти російської навали, надають необхідні матеріальні ресурси, зокрема протитанкові системи та зенітно-ракетні комплекси.
Водночас для досягнення успіхів у війні особливо цінним є також співпраця спецслужб, інформація про яку, звісно, не може афішуватися.
Високу ефективність і масштаб співпраці розвідувальних спецслужб України та країн НАТО зумовлено якісною зміною сприйняття Росії з боку західних спецслужб. Наразі РФ є для них розвідувальним пріоритетом. Такий підхід, власне, може бути одним із ключових чинників російсько-української війни.
Зміни у сприйнятті Росії в розвідувальному аспекті стосуються не суто збору даних із кількох джерел, а їх включення до процесів аналізу та ухвалення політичних рішень у Вашингтоні, Лондоні та, ширше, в усьому трансатлантичному просторі.
Автор: Володимир Паливода, «НІСД»
Переваги від НАТО: чим небезпечна для України відмова від курсу на вступ до Альянсу
Чи варто Україні все ж остаточно відмовлятися від курсу на НАТО?
У пошуках моделі припинення бойових дій українська сторона вже винесла низку пропозицій для потенційної «мирної угоди”» з Росією, ключовою з яких є гарантія невступу України в НАТО або інші військові союзи (фактично нейтралітет) на користь отримання гарантій безпеки з боку низки держав.
Інший шлях натомість обирають нордичні країни: Швеція збирається вже у червні подати заявку на членство в Альянсі (підтримують 51% населення), а у Фінляндії рішення щодо можливої заявки на вступ у НАТО прогнозують ухвалити протягом кількох тижнів (підтримують 62% населення).
Автор: Маріанна Фахурдінова, «Нова Європа»
Putin’s Generation Z: Kremlin pro-war propaganda targets young Russians
Vladimir Putin’s Ukraine War is not going according to plan, with Ukrainian forces rebuffing attempts to capture Kyiv and forcing a general Russian retreat from the north of the country. Nevertheless, there remains no end in sight to hostilities, with every indication that Moscow is preparing for a long campaign. As the Russian military begins a new offensive in eastern Ukraine, the Kremlin is accelerating efforts to indoctrinate young Russians and consolidate the pro-war consensus on the domestic front for a further generation.
Автор: Даґ Клейн, «Atlantic Council»
Making EU Foreign Policy Fit for a Geopolitical World
The European Union must adapt its play from fair-weather conditions to great power competition. A more effective foreign policy requires changes to the bloc’s decisionmaking processes and institutional arrangements.
Автор: Стефан Лене, «Carnegie»