Прихована технологічна революція Китаю. Як Пекін загрожує домінуванню США
(англ. China’s Hidden Tech Revolution. How Beijing Threatens U.S. Dominance)
У зростаючому суперництві з Пекіном уряд США намагався обмежити доступ Китаю до критично важливих західних технологій і зміцнити власну традицію наукових інновацій. У кількох галузях США мають хороші позиції, щоб перевершити Китай. Зміцнюючи свій виробничий потенціал, США можуть розширити свою лідерську позицію в біотехнологіях, виробництві напівпровідникового обладнання та авіаційних двигунів. Більше того, після неодноразових карантинних заходів Пекіна через COVID-19 і після вторгнення росії в Україну інвестори дедалі більше обурюються щодо ризиків інвестування в Китай, і США мають виняткову можливість повернути робочі місця у промисловості. Але в якості ідеологічної відправної точки нова промислова політика повинна бути зосереджена на працівниках та їхніх знаннях процесів, а не на фінансовій маржі. Інакше наступну технологічну революцію, швидше за все, очолить Китай, а не Сполучені Штати.
Автор: Ден Вонг, Foreign Affairs
Прагнення підірвати демократію та партнерство. Як КПК впливає на інформаційне середовище тихоокеанських островів
(англ. Seeking to undermine democracy and partnerships. How the CCP is influencing the Pacific islands information environment)
Комуністична партія Китаю (КПК) проводить скоординовані інформаційні операції в тихоокеанських острівних країнах. Ці операції покликані вплинути на політичні еліти, громадський дискурс і політичні настрої щодо існуючих партнерств із західними демократіями. Опубліковане дослідження показує, як КПК часто намагається отримати вигоду від регіональних подій, оголошень і залучень, щоб проштовхнути власні наративи, багато з яких спрямовані на підрив деяких ключових партнерських відносин у регіоні.
Автори: Блейк Джонсон, Джошуа Данне, Австралійський інститут стратегічної політики
Оцінка небезпек: нові військові технології та ядерна (не)стабільність
(англ. Assessing the Dangers: Emerging Military Technologies and Nuclear (In)Stability)
В останні роки все частіше починають використовувати нові види або нові додатки передових технологій, таких як штучний інтелект, робототехніка, кібер- і гіперзвук, і покладатися на них. Вепонізація цих технологій потенційно може мати далекосяжні небезпечні наслідки, які поширюються на ядерну сферу, стираючи різницю між звичайним і ядерним нападом. Таким чином, контроль над озброєннями стає інструментом для уповільнення темпів перетворення цих технологій на зброю та запровадження значних обмежень на їхнє використання. У цьому звіті розглядаються чотири конкретні нові види або нові програми технологій — автономні системи озброєння, гіперзвукова зброя, кібератаки та автоматизоване прийняття рішень на полі бою — і пропонується рамкова стратегія, спрямована на просування комплексу заходів, які сприяють досягненню ширшої мети запобігання ненавмисній ескалації та зміцнення стратегічної стабільності.
Автор: Майкл Т. Клер, Arms Control Association
Що путін робитиме далі?
(англ. What Will Putin Do Next?)
В оточенні опортуністів, які залежать від схвалення з боку путіна, можна підозрювати, що путін може ставитися до свого найближчого оточення з відвертою зневагою. Путін не стикається ані з виборами, ані з партійними чи державними інституціями, які загрожують його правлінню, ані з внутрішньою політичною опозицією. Він росія. І росія його — поки він демонструє силу. Уникнути поразки – його головна мета. За словами його міністра закордонних справ, путін користується порадою Івана Грозного: він звільняє генералів, ув’язнює дисидентів вдома, отруює тих, хто знаходиться за кордоном. З огляду на цю та всі наведені в статті стратегії Путіна залишається відкритим питання: чи дозволить Захід такій тактиці бути ефективною?
Автор: Браян Майкл Дженкінс, The Hill
Передчасний мир із путіним був би катастрофічним для міжнародної безпеки
(англ. Premature peace with Putin would be disastrous for international security)
Міжнародна спільнота була вражена стійкістю українського народу та його рішучістю кинути виклик російському колосу. У той же час, коли вторгнення вступає в другий рік, лунають заклики до якогось компромісу з Кремлем, який би припинив бойові дії та фактично заморозив конфлікт. Замість того, щоб наполягати на передчасному мирі, було б набагато доцільніше послухати Україну. Ніхто не хоче миру більше, ніж мільйони українців, чиї життя були зруйновані, а їхня країна спустошена злочинним вторгненням Росії. Тому особливо показово, що в сьогоднішній Україні практично немає підтримки врегулювання шляхом переговорів. Українці не плекають ілюзій щодо труднощів досягнення перемоги. Тим не менш, вони також розуміють природу нинішнього російського режиму і визнають, що якщо Путін не зазнає рішучої поразки, він продовжуватиме вести війну проти їхньої країни та всього демократичного світу.
Автор: Пітер Дікінсон, Atlantic Council’s UkraineAlert Service
Проксі-війна в стратегічній конкуренції. Державні мотиви та майбутні тенденції
(англ. Proxy Warfare in Strategic Competition. State Motivations and Future Trends)
Автори використали як кількісний аналіз, так і тематичні дослідження Китаю, Ірану та Росії, щоб дослідити причини та ймовірні майбутні тенденції проксі-війн: громадянських війн, у яких принаймні одна локальна воюючий сторона отримує матеріальну підтримку від зовнішніх акторів. Мета проекту полягала в тому, щоб зрозуміти детермінанти державної підтримки насильницьких недержавних акторів, оцінити ризики, які створює підтримка третіх сторін для операцій США на випадок непередбачених ситуацій за кордоном, і проаналізувати варіанти політики, доступні Сполученим Штатам для протидії такій іноземній підтримці.
Автори: Стівен Воттс, Браян Фредерік та ін., RAND Corporation
Протести в Ірані в порівняльній перспективі. Революційна держава в біді
(англ. Protests in Iran in comparative perspective. A revolutionary state in trouble)
Протягом останніх кількох років у країні відбуваються сотні протестів щороку, але заклики до фундаментальних змін продовжують залишатися без уваги. Протести в 2009, 2019 і 2022 роках гостро оголили значно знижену соціальну та політичну легітимність правлячих еліт Ірану. Реформа зсередини більше не заслуговує на довіру. Навіть колишні прореформаторські лідери, такі як Мусаві, закликали до зміни режиму. Хоча подальші протести неминучі, все ж малоймовірно, що вони призведуть до революції, яка повалить режим у короткостроковій перспективі, доки їхня національна організація та керівництво залишаються слабкими, правляча еліта Ірану згуртованою, сили безпеки лояльними, а адміністрація продовжує функціонувати. Правляча еліта сподівається, що поєднання репресій і жахливої економічної ситуації в Ірані стане запобіжником повторенню протестів. У кращому випадку квазіреформи стануть пластирем. ІРІ позбулася елементів республіканського управління, які були присутні раніше, і все ж вона залишається дієздатною державою з досить згуртованою правлячою елітою та достатньою силою примусу. Іран на шляху до того, щоб стати класичним однопартійним авторитарним режимом, який може позбутися деяких своїх «ісламських» орієнтацій, коли його верховний лідер залишить свій пост через вік.
Автори: Хамідреза Азізі, Ервін ван Веен, Нідерландський інститут міжнародних відносин Clingendael
США оголосили про свою національну стратегію кібербезпеки: ось що вам потрібно знати
(англ. The US has announced its National Cybersecurity Strategy: Here’s what you need to know)
У березні 2023 року Білий дім оприлюднив нову Національну стратегію кібербезпеки США. Ця основа спрямована на захист критично важливої інфраструктури, включаючи лікарні та об’єкти чистої енергії, від кіберзагроз. Стратегія також спрямована на розширення співпраці з міжнародними коаліціями та розвиток партнерств для протидії загрозам для цифрової екосистеми. Ця стратегія є частиною масштабних зусиль адміністрації Байдена щодо зміцнення кібер- та технологічного управління, що включає зусилля щодо підвищення підзвітності технологічних компаній, посилення захисту конфіденційності та забезпечення чесної конкуренції в Інтернеті.
Автори: Акшай Джоші, Даніель Добриговський, WEF
Проміжна перемога європейської Грузії: чого досягли протести у Тбілісі
Досвід попередніх протестних акцій у Грузії (в першу чергу так званої “Ночі Гаврилова” 2019 року) показав, що єдиним способом змусити керівну партію йти на поступки є спільний тиск і вулиці, і Заходу. Цього разу тиск з обох сторін був безпрецедентно потужним. Вперше більш ніж за 10 років багатотисячні політичні мітинги у Тбілісі тривають кілька днів і не планують зупинятися.
Автор: Юрій Панченко, Європейська правда
Війна росії проти України: Китай нам не ворог?
У Пекіні побував ще один високий іноземний гість: побачитися з Сі Цзіньпіном приїжджав Олександр Лукашенко. Дії КНР визначені однією й тією ж самою подією — російським вторгненням в Україну. Просто спочатку в Пекіні вичікували, сподіваючись, що успішний результат настане без їхньої участі (і без жодних витрат з їхнього боку), а тепер надолужують згаяне, намагаючись мінімізувати неминучі втрати. Тому й діалог ведуть із країнами, прямо чи опосередковано залученими в нинішню війну. Китай — не на боці Росії, він їй не союзник. Принаймні не в справжньому сенсі цього слова, коли союзники поділяють інтереси один одного та протистоять спільним загрозам. Але виживання нинішньої антизахідної Росії йому вигідне, воно відсовує битву з Заходом самого Китаю. Неважливо, в якому стані буде Росія, головне — щоб російський режим і далі відтягував на себе ресурси противників.
Автор: Віктор Константинов, Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
Зупинити реванш: як Чорногорія робитиме вирішальний вибір між ЄС та “русскім міром”
Чорногорія готується до справжнього геополітичного протистояння. 19 березня у країні мають пройти чергові президентські вибори. Не дивлячись на антиконституційне обмеження деяких президентських функцій просербськими депутатами Скупщини, від президента ще залежить чимало, особливо якщо ним стає потужна постать. Наприклад, така, як чинний президент Міло Джуканович. Ці вибори надзвичайно важливі – мабуть, уперше за всю сучасну історію Чорногорії питання збереження її незалежності та цілісності стоїть так гостро.
Автор: Володимир Цибульник, кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік), Європейська правда