Хто, як і коли відшкодує втрати від розсипаного українського зерна
Польські фермери офіційно подовжили протести та блокаду кордону з Україною до кінця квітня поточного року. При цьому український бізнес уже втратив через страйки на кордоні з Польщею понад 1,5 млрд євро, а Україна — близько 8 млрд грн митних платежів. І це мова лише про збитки від простою, втрат же від розсипання зернових і псування вагонів досі ніхто не рахував. Звісно, держави намагаються реагувати на ці кричущі випадки. Наприклад, посольство України в Польщі надіслало офіційну ноту до польських органів влади через пошкоджені вантажні залізничні вагони та зіпсований український ріпак, а в Польщі почали відкривати кримінальні провадження щодо випадків псування українських вантажів на кордоні, але левова частка клопоту із доведення та стягнення збитків із протестувальників, які перейшли межу, однаково лягає на плечі бізнесу. Абстрагувавшись від негативних емоцій, які викликають такі дії, суто з юридичного погляду, процедура відшкодування збитків за пошкоджений товар у кожному конкретному випадку залежатиме від домовленостей, досягнутих між учасниками правовідносин.
Автор(и): Максим Боярчуков, Дзеркало тижня
Як геополітична конкуренція в Чорному морі змінює регіональний порядок
(англ. How geopolitical competition in the Black Sea is redefining regional order)
Через війну проти України та геополітичний ревізіонізм у Чорному морі росія прагне встановити безперечну гегемонію та поширити вплив за межі свого сусідства на Західні Балкани, Південний Кавказ, Східне Середземномор’я та Близький Схід. Це дозволило б росії кинути виклик європейській безпеці з багатьох позицій. Геополітична конкуренція в Чорному морі змінює визначення регіонального порядку, геополітичну ідентичність і формує відносини між державами в ширшому регіоні. Вона також викорінила колись популярну ідею регіонального порядку, заснованого на регіональній власності, і виявила взаємозв’язок безпеки різних регіонів. Чорне море та Східне Середземномор’я дедалі більше зливаються в один геополітичний простір, де розгортається регіональна конкуренція та суперництво великих держав. Туреччина розташована між двома регіонами та стає ключовим гравцем і потенційним бенефіціаром геополітичних змін.
Автор(и): Галіп Далай, Наталі Сабанадзе, Chatham House (Великобританія)
Не дозволяйте дебатам про «чоботи на землі» затьмарити прогрес Франції щодо України
(англ. Don’t let the ‘boots on the ground’ debate obscure the progress France is making on Ukraine)
Українська конференція президента Еммануеля Макрона в Парижі в понеділок могла стати активізацією європейського лідерства на підтримку України на критичному етапі боротьби країни з агресією росії. За резонансними зауваженнями Макрона про те, що «нічого не можна виключати» для підтримки України, стояло справжнє відчуття терміновості та рішучості, особливо в світлі того факту, що додаткова допомога США Україні зараз застрягла в Конгресі. Однак це повідомлення було спотворено. Дух і досягнення Паризької конференції, в якій брали участь двадцять один глава держав та урядів, були затьмарені франко-німецьким розколом і ажіотажем у ЗМІ через заяву Макрона про те, що відправлення чобіт на землю «було піднято» як варіант. Зосередження на чутливому, суперечливому та спекулятивному питанні потенційної військової присутності Заходу в Україні відволікає увагу від конкретних кроків, які європейські лідери зробили в Парижі для підтримки Києва.
Автор(и): Леоні Аллард, Аtlantic Сouncil (США)
Розуміння нової оборонно-промислової стратегії ЄС
(англ. Understanding the EU’s New Defense Industrial Strategy)
Оскільки ситуація в Україні погіршується та наближаються вибори в США, Європа стикається з дедалі більшим тиском щодо покращення свого військового положення. Президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн оприлюднила першу в історії ЄС стратегію оборонної промисловості. Це спроба ЄС відійти від початкових надзвичайних заходів реагування на вторгнення росії та підвищити готовність оборонної промисловості Європи в довгостроковій перспективі. Проявивши себе як дієздатний антикризовий менеджер у період пандемії коронавірусу, ЄС рідко був могутнішим, і оскільки країни-члени усвідомлюють глибину вразливості своєї оборонної промисловості, час для амбітного прогресу ЄС у політиці оборонної промисловості ніколи не був кращим. Проте успіх далеко не гарантований: навіть якщо країни зможуть погодитися з формою промислової політики, запропонованої ЄС, без надійного довгострокового фінансування стратегія приречена на провал.
Автор(и): Софія Беш, The Carnegie Endowment for International Peace (США)
Високі технології, високий ризик?
російсько-китайське співробітництво в галузі новітніх технологій
(англ. Hi-Tech, High Risk? Russo-Chinese Cooperation on Emerging Technologies)
Потенціал росії перепрофілювати цивільну 5G і супутникову співпрацю з Китаєм для військового застосування продовжує розширюватися, хоча й різними темпами на кожному відповідному фронті. Інтеграція мереж 5G на полі бою може зіткнутися з внутрішніми перешкодами, але інфраструктура, яка дозволяє Китаю допомагати використанню російських супутників, уже існує та може сприяти військовим діям росії в Україні. Слід визнати, що російсько-китайська співпраця не завжди протікає гладко, але розбіжності в політиці навряд чи перешкодять зміцненню зв’язків між двома державами. Тому вкрай важливо, щоб міжнародне співтовариство – особливо партнери України – знали про наміри москви та Пекіна щодо спільного використання 5G і супутникових технологій і реагували за допомогою політичних розрахунків і стратегій управління ризиками.
Автор(и): Роман Колодій, Джанджузеппе Пілі, Джек Кроуфорд, RUSI (Великобританія)
Зникла безвісти: Альтернативна стратегія для Гази
(англ. MIA: An Alternate Strategy for Gaza)
З початку війни між Ізраїлем і ХАМАС адміністрація Байдена намагалася дотримуватися делікатної лінії: підтримуючи війну Ізраїлю проти угруповання в Газі, водночас підштовхуючи Ізраїль до зменшення гуманітарних втрат своїх операцій і серйозного сприйняття законного політичного невдоволення палестинців. Судячи з усього, дотримання цієї лінії було розчаровуючим і невдячним зусиллям — і, дедалі частіше, одиноким. Сьогодні навіть найближчі союзники Сполучених Штатів закликають до «негайного припинення вогню», що поклало б край операціям Ізраїлю в Газі. У внутрішній політиці Білий дім стикається з посиленням тиску з боку демократів у Конгресі США та частини виборців демократів, щоб змінити його поточну тактику у відносинах з Ізраїлем. І все ж те, що адміністрація Байдена розуміє — і чого не враховують численні критики Ізраїлю — це те, що міжнародне співтовариство не може диктувати умови вирішення війни між Ізраїлем та ХАМАСом шляхом наказу. Якщо міжнародне співтовариство хоче, щоб Ізраїль змінив стратегію в секторі Газа, воно має запропонувати життєздатну альтернативу стратегії, оголошеній Ізраїлем щодо знищення ХАМАС у цьому секторі. І зараз цієї альтернативної стратегії просто не існує.
Автор(и): Рафаель С. Коен, Rand Corporation (США)
Пожвавлення мирних переговорів на Кіпрі: дипломатичні інновації та новий представник ООН
(англ. Reviving Peace Talks in Cyprus: Diplomatic Innovation and the New UN Envoy)
5 січня 2024 року Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш призначив Марію Анхелу Ольгін Куельяр своїм особистим посланником на Кіпрі. Її роль полягає у визначенні «спільної точки», з якої можна відновити мирні переговори після того, як вони стояли на місці з 2017 року. Зрушення у відносинах між Грецією та Туреччиною має регіональний потенціал, який може призвести до прогресу на Кіпрі. Тим не менш, існує нагальна потреба у креативній дипломатії з огляду на тупикову ситуацію та зміну регіональної динаміки. Новий порядок денний, заснований на регіональній інтеграції, міг би сприяти зусиллям із встановлення спільних точок дотику шляхом інноваційних процесів, поетапних переговорів, визначення кінцевих термінів і напрацювання гарантій проти майбутніх зривів.
Автор(и): Ерол Каймак, German Institute for International and Security Affairs (Німеччина)
Європейський DMA стає глобальним
(англ. European DMA becomes global)
Уряди від Великої Британії до Японії копіюють Закон ЄС про цифрові ринки (DMA) — ще до того, як новий закон набуде чинності. Це називається «Брюссельський ефект». Революційна директива, прийнята Європейським Союзом, поширюється по всьому світу. Це сталося із Загальним регламентом про захист даних і конфіденційністю. Тепер, схоже, це станеться з DMA, призначеним для панування в найбільших у світі цифрових гейткіперах, від Alphabet до Microsoft. Уряди по всьому світу готуються нав’язати свої власні версії DMA. Деякі, як у Японії, більш цілеспрямовані, ніж у Європі. Інші, як наприклад, несподівано Великобританія, можуть у кінцевому підсумку бути всеохоплюючими. США виділяються своєю залежністю від старомодних антимонопольних законів.
Автор(и): Білл Ечіксон і Марія Гаджікоста, CEPA (США)
Результати виборів в Ісламській Республіці Іран та подальші виклики для України
1 березня 2024 р. в Ісламській Республіці Іран (ІРІ) пройшли загальнонаціональні вибори, за результатами яких іранські консерватори забезпечили собі більшість місць у ключових органах – національному законодавчому (парламенті) та духовному (асамблеї експертів, яка обирає верховного лідера ІРІ). Такий результат був очікуваним – через рекордно низьку явку, а також унаслідок недопущення багатьох опозиційних кандидатів до балотування. Вибори відбулися в умовах серйозної економічної кризи в Ірані, поглибленої міжнародними санкціями. Збереження чинного режиму в ІРІ становить значний виклик для України, оскільки влада Ірану є одним з небагатьох партнерів путінського режиму і неодноразово декларувала такі союзницькі відносини як «дієву відповідь західному домінуванню». Особлива співпраця між Іраном і Росією посилилася після того, як остання почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 р., а 5 грудня 2023 р. Росія та Іран підписали декларацію «про шляхи і засоби протидії, пом’якшення і компенсування негативних наслідків односторонніх примусових заходів». Вже 7 грудня президент Ірану Ебрагім Раїсі відвідав Москву з офіційним візитом на знак підтримки такого партнерства.
Автор(и): Олена Борділовська, НІСД
На третину проросійські: як у Молдові співіснують рух до ЄС, війна та підтримка союзу з Росією
Україна та Молдова разом ідуть до членства в Євросоюзі. У 2022 році дві держави-сусідки разом отримали статус кандидата, у 2023-му ЄС синхронно погодився почати з ними переговори про вступ. Обидві мають підтримку держав-лідерів Євросоюзу. Уряди у Києві та Кишиневі декларують вступ до ЄС своїм головним пріоритетом. Утім, є і важливі відмінності. Ця стаття пояснює процеси, що відбуваються у Молдові, а заодно дає відповідь на запитання, чи є реальним об’єднання Молдови з Румунією, про яке часом говорять в Україні.
Автор(и): Сергій Сидоренко, Європейська правда