Шлях до надійного штучного інтелекту: результати G7 та наслідки для глобального управління штучним інтелектом
(англ. The Path to Trustworthy AI: G7 Outcomes and Implications for Global AI Governance)
Саміт G7, що відбувся з 19 по 21 травня 2023 року, залишив сильне враження єдності серед світових лідерів. Нові технології, такі як штучний інтелект, поряд з національною безпекою та енергетикою, були відзначені як ключова сфера, що вимагає міцного альянсу між країнами G7 щодо фундаментальних цінностей, таких як демократія та права людини. Зустріч міністрів цифрових технологій G7, яка відбулася трохи раніше, також обговорювала відповідальне використання ШІ та глобальне управління ним як одну з центральних тем. У цьому коментарі детально розглядаються два важливі підсумкові документи саміту G7 2023 року, в яких зазначена співпраця в управлінні ШІ між країнами G7.
Автор(и): Хірокі Хабука, CSIS (США)
Другий саміт лідерів «ЄС – Центральна Азія»: перспективи міжрегіональної співпраці
2-3 червня 2023 р. в м. Чолпон-Ата (Киргизстан) відбулося Друге засідання глав держав Центральної Азії – Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, Киргизстану Садира Жапарова, Таджикистану Емомалі Рахмона, заступника глави уряду Туркменістану Нурмухамеда Аманнепесова – та президента Європейської Ради (ЄР) Шарля Мішеля. В статті проаналізовано основні меседжі глави держав Центральної Азії та президентом Європейської Ради під час саміту «ЄС – Центральна Азія».
Автор(и): Віталій Ярмоленко, НІСД
Китайська психологічна війна нового покоління
(англ. Chinese Next-Generation Psychological Warfare)
Китай розглядає психологічну війну, в основі якої лежить маніпулювання інформацією з метою впливу на прийняття рішень і поведінку супротивника, як один з кількох ключових компонентів сучасної війни. Підвищена увага американських вйськових до Китаю і підготовка до потенційного американо-китайського конфлікту означають, що важливо зрозуміти, як можуть розвиватися китайські можливості психологічної війни і що вони означатимуть для стратегічної поведінки Китаю в умовах кризи або конфлікту. Автор досліджує китайське військове мислення про психологічну війну наступного покоління. Використовуючи широкий спектр китайськомовних першоджерел, автор надає огляд китайського мислення щодо психологічної війни, ключових можливостей і відповідних оперативних концепцій, які переслідує китайська армія, і представляє гіпотетичне тематичне дослідження, щоб проілюструвати, як ці можливості, якщо це буде реалізовано, можуть бути застосовано до майбутньої непередбаченої ситуації між США та Китаєм.
Автор(и): Натан Бошан-Мустафага, RAND Corp. (США)
Європейська громадська думка продовжує підтримувати Україну
(англ. European public opinion remains supportive of Ukraine)
Оскільки війна в Україні триває, прямі економічні збитки для Європи та інших країн зростають.Через безпрецедентно високу і тепер уже тривалу інфляцію війна посилила фінансову нестабільність домогосподарств по всьому Європейському Союзу і ризикує підірвати підтримку України з боку громадськості. Але факти свідчать, що громадська думка залишається непохитною.Країни та інституції ЄС зобов’язалися надати Україні фінансову, гуманітарну та військову підтримку на загальну суму 62 мільярди євро станом на 24 лютого 2023 року, тобто рівно через рік після російського вторгнення. Станом на 23 травня 2023 року ця сума оцінюється приблизно в 70 мільярдів євро.
Автор(и): Марія Демерціс, Каміль Гранд, Лука Лері Моффат, Bruegel
Суперництво США та Китаю в неосередньовічному світі
(англ. U.S.-China Rivalry in a Neomedieval World)
У звіті окреслено ключові тенденції, які в сукупності свідчать про те, що майбутнє суперництва США і Китаю буде мало схоже на титанічну боротьбу останніх двох століть. Схоже, що американсько-китайська конкуренція в мирний час розгортатиметься в умовах високого рівня міжнародного безладу, занепаду державного потенціалу, повсюдних і гострих внутрішніх проблем, а також серйозних обмежень, накладених економічними і соціальними факторами, які значно відрізняються від тих, які переживали індустріальні національні держави в 19 і 20 століттях. Ці тенденції взаємодіють і посилюють вплив одна одної, і навряд чи їх вдасться змінити. Кінцевим результатом буде значне послаблення практично всіх держав, включно зі Сполученими Штатами і Китаєм. У той же час, серйозні обмеження ресурсів і майже незліченна кількість загроз призведуть до стресу для збройних сил США і Китаю і погіршать їхню здатність протистояти один одному.
Автор(и): Тімоті Р. Хіт, Вейлонг Конг, Алексіс Дейл-Хуанг, RAND Corp. (США)
Чого чекати від третього терміну Ердогана
(англ. What to Expect From Erdogan’s Third Term)
У Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана наразі два пріоритети: 1) визначити більш впевнену присутність Туреччини у світі, що не залежала б від політичних прерогатив її традиційного західного вектору, Сполучених Штатів; 2) використати позицію Анкари в західних інституціях, таких як НАТО і Європейський Союз, для досягнення своєї першої мети. Щоб досягти обох цілей, він продовжуватиме поглиблювати зв’язки з росією. Ердоган підкреслюватиме фундаментальну важливість Туреччини для Заходу, наголошуючи на життєво важливій ролі, яку Анкара відіграє у стримуванні росії в Україні (головним чином через продаж зброї). Більше того, зростання напруженості на Балканах, пов’язане з поновленням сербської агресії в Косово, вже змусило Анкару заявити про свою готовність відігравати ключову роль у зміцненні стабільності. Ердоган також продовжуватиме переконувати Європейський Союз у тому, що Туреччина залишатиметься оплотом проти потоків мігрантів і біженців до Європи.
Автор(и): Сінан Сідді, Foreign Policy
Чорногорія в очікуванні нової влади: як парламентські вибори змінять курс країни
11 червня у Чорногорії відбудуться дострокові парламентські вибори. Як очікується, ці вибори стануть другим – та фінальним – етапом повного перезавантаження влади у країні. Перший етап відбувся 2 квітня, коли президентом країни став Яков Мілатович – представник створеної лише рік тому партії “Європа зараз”. Нові вибори мають завершити процес зміни влади – немає сумнівів, що ця партія, яка досі не була присутня у парламенті, матиме достатньо голосів, щоб якщо не мати монобільшості, то стати основою для нової коаліції.
Автор(и): Юрій Панченко, Європейська правда
Російсько-українська війна – останній політичний головний біль АСЕАН
(англ. The Russia-Ukraine War is ASEAN’s Latest Political Headache)
Початок російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив для Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) ще одну політичну проблему. На сьогоднішній день державам-членам не вдавалося сформулювати спільну оцінку щодо причин повномасштабного вторгнення, його наслідків для регіону, та майбутніх відносин між росією та АСЕАН. Приглушена та упереджена реакція блоку на російське вторгнення в Україну привернуло увагу до внутрішніх розколів АСЕАН. Поява подібних ліній розломів є далеко не новою подією для регіонального угруповання Південно-Східної Азії.
Автор(и): Д-р Андреа Пассері, AIIA (Австралія)
Мета літнього контрнаступу України – тримати росіян у здогадках
(англ. Ukraine’s summer counteroffensive will aim to keep the Russians guessing)
Чи нарешті почався довгоочікуваний контрнаступ України? Це питання домінувало в багатьох міжнародних ЗМІ цього тижня після повідомлень як з української, так і з російської сторони про значне зростання активності на лінії фронту на півдні та сході України. Ця спекуляція зрозуміла; зрештою, з початку 2023 року зростають очікування щодо наступу, який широко називають потенційним переломним моментом у 16-місячній війні. Однак, можливо, було б корисніше розглядати контрнаступ України як низку локальних зондувань і ударів, а не як один великий поштовх для проникнення в оборону Росії та забезпечення вирішального прориву.
Автор(и): Пітер Дікінсон, Atlantic Council (США)
Геополітика, технологічні війни та глобальні ланцюжки поставок: наслідки для Африки
(англ. Geopolitics, technology wars and global supply chains: Implications for Africa)
Геополітичне суперництво США і Китаю може завдати шкоди Африці. Як і в період холодної війни між Сполученими Штатами та Радянським Союзом, коли до африканських країн ставилися як до пішаків на глобальній шахівниці, африканські країни ризикують виявитися втягнутими в нинішню геополітичну напруженість між США та Китаєм. Вони посилюються після пандемії COVID-19 в той час, як багато африканських держав зіткнулися з найважчою соціально-економічною кризою з моменту здобуття незалежності, а також із кризою державного боргу, небаченою з 1980-х років. Африка інституційно не готова до сукупного впливу цих подій. Частково це пов’язано з постійними недоліками управління, обмеженим глобальним торговим середовищем та економічною неефективністю на всьому континенті. Частково це пояснюється маргінальним становищем Африки у глобальній системі. У цій статті описуються потенційні шляхи розвитку Африки на цьому суворому тлі, оцінюються варіанти дій африканського керівництва у відповідь на геополітичне суперництво у сфері технологій, глобальних ланцюжків постачання та торгівлі.
Автор(и): Доктор Мзукісі Кобо, Мюмо Мзиєце, SAIIA (ПАР)