Відлуння з України: зростання ймовірності виникнення конфлікту в Європі та Євразії
(англ. Reverberations From Ukraine: The Rising Risk of Conflict in Europe and Eurasia)
Вторгнення росії в Україну у 2022 році докорінно змінило пріоритети безпеки Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників. НАТО, яке донедавна перебувало в стані занепаду, отримало різке збільшення фінансування і нових членів у вигляді Швеції та Фінляндії; європейські економіки швидко призвичаїлися жити без російського газу і запровадили суворі режими санкцій; а західні країни і країни на периферії росії стали більш пильними щодо диверсій і операцій впливу. Вторгнення путіна в Україну повернуло війну в серце Європи. З огляду на той вплив, який чинить війна, агресія росії проти України може стати початком більш турбулентної епохи. Оновлена політика стримування має підірвати здатність росії вдаватися до актів агресії, посилити стримування російських традиційних і гібридних загроз, підвищити стійкість країн на периферії НАТО, створити канали для зменшення ризику ненавмисної ескалації у відносинах з росією і розширити коаліцію країн, що чинять тиск на Москву.
Автор(и): Андреа Кендалл-Тейлор, Council on Foreign Relations (США)
Європі час думати і діяти як наддержава
(англ. It’s time for Europe to think and act as a superpower)
У цьому матеріалі викладено причини, чому російське вторгнення в Україну посилило потребу в сильнішій європейській оборонній політиці. Автор стверджує, що це має відбутися якнайшвидше. Це пов’язано не лише з можливим переобранням Трампа, але й з автократами в НАТО та ЄС. Навіть якщо Байдена переоберуть, необхідно розвивати європейську ланку в НАТО. Таким чином, у цій роботі викладено порядок денний для ЄС, який полягає не в тому, щоб “стати наднаціональною державою”, а в тому, щоб стати “амбітною наддержавою”, як висловилася очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. У ньому розглянуто деякі дії і реформи, які необхідно здійснити після європейських виборів у червні 2024 року, і показано, як має виглядати інтегрована зовнішня і оборонна політика ЄС.
Автор(и): Ган тен Бруке, Elcano Royal Institute (Іспанія)
Васал Китаю? Наслідки дедалі більшої залежності москви від Пекіна
(англ. A Chinese Tributary? The Consequences of Moscow’s Increased Dependence on Beijing)
Європа була не єдиним регіоном, де геополітика зазнала глибоких змін внаслідок доленосного рішення росії напасти на Україну. По інший бік величезного євразійського суходолу, у Східній Азії, масовані західні санкції призвели до безпрецедентної залежності росії від Китаю. Хоча санкції мали на меті економічно дестабілізувати росію і перешкодити її військовим діям в Україні, вони ненавмисно значно прискорили “поворот на Схід” москви і завели її набагато далі, ніж кремль коли-небудь планував. У той час як кремль і його китайський візаві, Чжуннаньхай, посилаються на цю нову реальність в рамках стратегічного партнерства, яке за кілька тижнів до вторгнення було оголошено таким, що “не має меж”, аналітики за межами росії і Китаю використовують менш утішні описи китайсько-російських відносин, які підкреслюють суттєву асиметрію між обома сторонами. Найпоширенішою фразою для опису відносин росії з Китаєм є “молодший партнер”, тоді як деякі йдуть далі, називаючи росію китайським “васалом” або навіть потенційною “економічною колонією Китаю”. Але наскільки насправді росія залежна від Китаю і які важелі впливу це дає Пекіну на москву? В якій мірі кремль вважає це проблемою, яку потрібно вирішувати? І які наслідки це має для західних політиків?
Автор(и): Каспар Пуцек, Clingendael (Нідерланди)
Пережиток минулого чи каталізатор змін? G7 та майбутнє глобального управління
(англ. Relic of the Past or Catalyst for Change? The G7 and the Future of Global Governance)
Зустрічі G7 створюють неформальну і комфортну обстановку, в якій президент США може зустрітися з лідерами Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, а також Канади, Японії та ЄС (представленим головами Європейської Ради та Європейської Комісії), причому в одному і тому самому колі. Ці зустрічі є гарною можливістю для відвертих і далекосяжних стратегічних дискусій між західними лідерами. Більше того, G7, не будучи органом, що приймає рішення, може і повинна визначати порядок денний наступних самітів ЄС і НАТО. Але сильні сторони G7 є також її слабкими сторонами: наприклад, коли йдеться про війну в Україні, формат G7 явно страждає від своєї ексклюзивності, оскільки на саміті не присутній прем’єр-міністр Польщі, коли Україна посідає таке важливе місце в порядку денному. Це ще більш проблематично, оскільки британські, французькі та німецькі лідери, принаймні на даний момент, ослаблені внутрішніми проблемами. Якою є додана вартість G7 у мінливому світовому порядку? Чи може G7 сприяти трансформації глобального управління в майбутньому, і якщо так, то яким чином? Так чи інакше, співпраця G7 забезпечує вкрай необхідну основу для потенційного європейського і трансатлантичного лідерства у вирішенні нагальних питань – однак, також очевидно, що G7 працює на межі того, що вона може реально зробити.
Автор(и): Гілке Дейкстра, Етторе Ґреко, Istituto Affari Internazionali (Італія)
Зменшуючи роль ядерної зброї у військових союзах
(англ. Reducing the Role of Nuclear Weapons in Military Alliances)
Є держави, які не мають власної ядерної зброї, але є частиною “розширених угод про ядерне стримування” або перебувають під “ядерною парасолькою”, наданою ядерною державою-покровителем. З 2022 року, зі вступом Фінляндії та Швеції до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і поширенням російської ядерної парасольки на Білорусь, кількість таких держав зросла з 30 до 33. Всі ці держави, до яких, окрім європейських членів НАТО і Білорусі, належать також Австралія, Японія і Республіка Корея (РК, Південна Корея), визнають ядерну зброю як частину комплексу військових сил і засобів, призначених для створення ефекту колективного стримування. Хоча раніше такі “парасолькові” держави, як правило, не афішували свою участь у ядерному стримуванні, останніми роками вони безпрецедентно активно заявляють про цінність ядерної зброї з точки зору безпеки. Наприклад, Польща і Південна Корея закликали до розширення угод про ядерне стримування, висловивши готовність розмістити у себе нестратегічну ядерну зброю. У цій статті аналізується політика безпеки держав, що знаходяться “під ядерною парасолькою” і сприйняття ними загроз, щоб визначити деякі ключові припущення, що лежать в основі їхнього нинішнього бачення розширеного ядерного стримування.
Автор(и): Титті Ерасто, SIPRI (Швеція)
Стимуляція економічного зростання в Україні та стратегії для заохочення повернення мігрантів
(англ. Stimulating growth in Ukraine and policies for migrants’ return)
Через понад 830 днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну війна не демонструє жодних ознак згасання. Мільйони біженців втекли з України до Європи та інших регіонів, поступово інтегруючись у ринки праці та суспільства приймаючих країн. Незважаючи на те, що економіка України демонструє неабияку стійкість, вона стикається з серйозними викликами. Бойові дії завдають значної шкоди державним фінансовим ресурсам і перспективам зростання, ставлячи під сумнів стратегії стимулювання українського виробництва і заохочення повернення мігрантів під час конфлікту, що триває, і у відносно короткі терміни. Щоб перемогти у війні, Україна повинна не лише підтримувати свою економіку, а й підвищувати виробничі потужності, щоб фінансувати армію, нарощувати військове виробництво, підтримувати благополуччя населення та заохочувати біженців до повернення. Експерти CEPR пропонують кілька заходів, які допоможуть Україні впоратися з цими завданнями.
Автор(и): В’ячеславс Домбровскіс, Моріс Обстфельд та інші, CEPR (Велика Британія)
Саміт миру: геополітичний контекст і стратегічна перспектива
Насамперед варто констатувати, що Саміт миру, з одного боку, має континентальний вимір з огляду на найбільшу зацікавленість європейських країн і інституцій у припиненні війни. З іншого боку, саміт ілюструватиме подальше розмежування між демократичним і авторитарним світом. Загалом, у геополітичному сенсі ідеться про протистояння двох підходів — українська Формула припинення війни та встановлення справедливого миру і план країни-агресора. Не буде перебільшенням стверджувати, що від відповідного вибору світової спільноти значною мірою залежатиме курс її подальшого розвитку. В аналітичній записці також розглядається комплексний геополітичний вплив саміту; основні цілі і напрямки зміцнення української позиції опісля організації саміту; ряд внутрішніх і зовнішніх факторів, що послаблюють позиції України; мирні плани та позиції важливих гравців міжнародної арени щодо миру в Україні; продуктивну роботу української дипломатії.
Автор(и): Центр Разумкова, USAID, Pact (Україна)
Європа потребує стратегів, а не бухгалтерів
(англ. Europe needs strategists, not accountants)
Канада, Велика Британія та США вже висловили підтримку щодо скоординованої конфіскації російських активів. Однак Європейський Союз, де заморожена значна частина цих коштів, чинить опір. Початкове занепокоєння держав-членів стосувалося порушення міжнародного права. Проте кілька провідних міжнародних експертів дійшли висновку, що існує чіткий правовий шлях до конфіскації відповідно до доктрини державних контрзаходів, і є прецеденти для цього. Уявіть собі, як майбутні історики писатимуть, що Брюссель ставив під загрозу Україну й усю Європу, в той час як він тримав величезні суми грошей агресора, які могли б запобігти ескалації війни – і все заради грошової політики. Щоб уникнути такого засудження, Європі потрібні стратеги, а не бухгалтери.
Автор(и): Найджел Гулд-Девіс, IISS (Велика Британія)
Очікувана роль африканських держав як нових постачальників газу: вирішення проблеми залежності від російського ЗПГ та вивчення різноманітних можливостей постачання
(англ. Anticipated Role of African Nations as Emerging Gas Suppliers: Addressing Dependency on Russian LNG and Exploring Diversified Sourcing Opportunities)
Минуло майже два роки після російського вторгнення в Україну, і поштовх Заходу до енергетичної дерусифікації дає певні результати. Тим не менш, існують постійні заклики до збільшення імпорту російського природного газу, особливо зрідженого природного газу (ЗПГ), на який не впливають ембарго Європейського Союзу. У цьому контексті потенційне включення африканських країн як альтернативних постачальників газу могло б посилити стратегію Заходу щодо зменшення залежності від Росії. У цьому документі розглядається дилема розширення російського імпорту ЗПГ, що є викликом зусиллям ЄС щодо дерусифікації, і підкреслюється важливість диверсифікації постачання газу з африканських країн.
Автор(и): Масахіде Такахаші, SPF (Японія)
Можливі варіанти використання заморожених російських активів для допомоги Україні
Остаточний план, як саме буде реалізовано використання російських активів, поки що залишається невизначеним. Проте в аналітичній записці вже аналізуються чіткі ідеї та механізми щодо передачі російських активів, а також проблеми, що виникають на даному шляху. Важливим кроком є прийняття закону РЕПО у США, що свідчить про їхню готовність взяти на себе ініціативу і бути лідером серед партнерів України в питанні акумуляції та розподілу конфіскованих російських активів. Одночасно Україна повинна теж сильніше активізувати роботу по відніманню заморожених активів росії – ретельно підготувати та внести зміни у вітчизняну законодавчу базу щодо комплексу питань, пов’язаних зі створенням юридичних підстав, за якими до країн Заходу переходитимуть і ставатимуть зустрічними їхні права вимоги українських суб’єктів до РФ. У цьому ж контексті представники України на зустрічах з міжнародними партнерами мають наголошувати на важливості створення надійного механізму використання арештованих активів РФ на користь України, включаючи коригування (у разі потреби) норм і практик застосування міжнародного права.
Автор(и): НІСД (Україна)