Єдина реалістична відповідь Путіну
(англ. The Only Realistic Answer to Putin)
Ціна того, щоб дозволити Путіну контролювати Україну, включно зі шкодою, яку це завдало б міжнародному порядку, є надто високою. Якщо його не зупинять, і росіяни не зазнають поразки в Україні, Путін спробує удачу в інших країнах регіону, включаючи Молдову і, можливо, навіть країнах Балтії. Кроки Росії проти Естонії, Латвії чи Литви вплинуть на гарантії безпеки НАТО за статтею 5, потенційно втягнувши Сполучені Штати Америки у війну з Росією. Якщо Путін зможе блефувати на шляху до перемоги в Україні, на якій підставі ми можемо припустити, що він не спробує те саме в Балтії? Це чітко розуміють у Східній та Північній Європі, і тому традиційно нейтральні Швеція та Фінляндія хочуть приєднатися до НАТО.
Автор(и): Девід Дж. Крамер, Джон Гербст і Вільям Тейлор, The Atlantic
Реформи та опір: шлях Грузії до кандидатства в ЄС
(англ. Reform and Resistance: Georgia’s Path to EU Candidacy)
Рішення ЄС щодо кандидатства Грузії в ЄС відображає поточну політичну реальність. Однак, це також ризик перешкодити демократичним, прозахідним прагненням багатьох грузин, і може підштовхнути країну ближче до Росії. У той же час, враховуючи глибину необхідних реформ у запропоновані терміни, особливо щодо тих питань, які не мають чіткого політичного рішення, ЄС міг поставити Грузію в скрутне становище, збільшуючи ймовірність того, що вона може не виправдати очікувань. Цей документ завершується пропозиціями щодо того, як Грузія та ЄС можуть витратити наступні кілька місяців на підтримку прогресу Грузії та скористатись можливістю отримати статус кандидата, поки не стане надто пізно.
Автор(и): Саша Стоун, Сандро Кевхішвілі та ін., Center for European Policy Analysis
Криза на користь РФ: чому Болгарія не може сформувати уряд та які наслідки це матиме
Ще одні позачергові вибори у Болгарії можуть створити загрозу для демократії у країні, а тому партії мають піти на поступки заради формування повноцінного уряду. На останніх парламентських виборах два перших місця посіли політичні сили, що називають пріоритетом розвиток співпраці з партнерами з ЄС і НАТО та виступають за пряму військову допомогу Україні. Навіть після падіння уряду Петкова й аж дотепер Болгарія все ж передавала до країн НАТО боєприпаси, що потім опинялися у Збройних сил України. Тож публічна позиція Радева може бути політичною грою. Однак навіть у такій ситуації збільшення політичної ваги путінських друзів із “Відродження” може створити вкрай вибухову суміш, небезпечну для всього регіону.
Автор(и): Юрій Панченко, Михайло Драпак, Європейська правда
НАТО становить загрозу російському імперіалізму, а не безпеці Росії
(англ. NATO poses a threat to Russian imperialism not Russian security)
Хоча НАТО не становить реальної загрози безпеці для самої Росії, воно створює великі перешкоди для російського імперіалізму. НАТО заважає Росії залякувати своїх сусідів. Опоненти давно звинувачували Альянс у тому, що він провокує Росію, вітаючи країни колишнього Східного блоку, але тепер стало доволі очевидним, що рішення тримати Україну в міжнародній ізоляції насправді було набагато більш провокаційним. Дійсно, гарантії безпеки, які дає членство в НАТО, ймовірно, є єдиною причиною, чому ми зараз не зіткнулися з ще масштабнішою війною та подальшими російськими вторгненнями. Якщо Україна не зможе забезпечити подібні гарантії безпеки, міцний мир у Східній Європі, ймовірно, залишиться недосяжним.
Автор: Петер Дікінсон, Atlantic Council
Нова директива ЄС щодо стійкості критичної інфраструктури
Підвищення стійкості національної та європейської критичної інфраструктури (КІ) визначено одним із пріоритетів безпекової політики ЄС та закріплено в рішеннях Ради ЄС, спрямованих на посилення заходів із підвищення стійкості КІ. Нова Директива ЄС щодо стійкості надання життєво важливих послуг / функцій суб’єктами, які експлуатують критичну інфраструктуру, формує законодавчу основу та вимоги щодо реалізації проголошеної політики. Нова Директива CER встановлює також вимоги до держав – членів ЄС щодо організації національних систем забезпечення стійкості надання визначених послуг. Зважаючи на інтеграцію до ЄС, урахування нових вимог та механізмів регулювання в цій сфері є важливим для України.
Автор: Олександр Суходоля, НІСД
Переосмислення політики Заходу щодо Білорусі
(англ. Rethinking Western policy towards Belarus)
Політична ситуація і зовнішні відносини Білорусі не склалися – і не існують – у вакуумі. Можливо, доля Білорусі не залежить від результату війни Росії проти України, але вона може вплинути на майбутнє Білорусі. Якщо Росія переможе, то позитивних змін у Білорусі очікувати не варто, тоді як українська перемога дасть певні можливості для успішнішої трансформації Білорусі (і політики Заходу щодо неї). Війна буде накладатися на внутрішню динаміку країни – повільний перехід влади від старого авторитарного лідера Лукашенка до наступника, який ще не був публічно визначений. Загалом, результат може бути будь-яким – від повної втрати незалежності до демократизації. Якщо Захід зможе розширити свій спектр інструментів впливу на режим Лукашенка, а білоруські демократичні актори отримають ресурси та стимул діяти в координації із західними зацікавленими сторонами, тоді незабаром для Білорусі може з’явитися шанс змінити курс.
Автор: д-р Ригор Астапеня, Chatham House
Глобальні перспективи Другого саміту за демократію
(англ. Global Perspectives on the Second Summit for Democracy)
Якщо саміт хоче бути чимось більшим, ніж просто черговою бесідою для міжнародних лідерів, процес потребує реформи. По-перше, усім країнам-господарям регіональних конференцій слід надати більш активну відповідальність за запрошення та ініціативи. Процес консультацій і координації між урядами країн-господарів також має розпочатися раніше, якщо поточний формат продовжиться. По-друге, вкрай необхідна більша участь громадянського суспільства з Глобального Півдня. По-третє, саміт має бути більш стратегічно інтегрованим у зовнішню політику демократичних країн.
Автор(и): Крістофер Сабатіні, Сук Чон Лі та інші, CFR
Огляд глобальної хмарної конкуренції
(англ. An Overview of Global Cloud Competition)
Дані стали провідним джерелом економічної переваги, а управління даними є центром розробки політики. Хмарні сервіси знаходяться в центрі цього як для економічної, так і для національної безпеки. Володіння та експлуатація хмарної інфраструктури створює точку тиску, якщо країна, яка контролює операторів, використовує це в примусових політичних цілях — наприклад, уповільнення або заборона доступу до важливих даних під час кризових періодів. Контроль з боку ворожої іноземної держави, такої як Китай, може поставити країну-клієнта в невигідне становище.
Автор: Джеймс Ендрю Льюїс, CSIS
Відстеження військових навчань Китаю навколо Тайваню у квітні 2023 року
(англ. Tracking China’s April 2023 Military Exercises around Taiwan)
На відміну від великої демонстрації військової сили Китаєм, Пекін вжив відносно менш прямих дипломатичних та економічних заходів, щоб покарати Тайвань і Сполучені Штати Америки. Китай зробив чотири різкі заяви, засуджуючи транзит і зустріч із Маккарті 6 квітня, і згодом санкціонував кілька юридичних осіб США та Тайваню. 10 квітня Китай заявив про бажання поглибити економічні та інші обміни з Тайванем. Залишається спостерігати, як поїздка колишнього президента Тайваню Ма Інцзю до Китаю вплине на внутрішню політику Тайваню — поїздка, яка, ймовірно, була заохочена та принаймні частково організована Пекіном.
Автор(и): Бонні Лін, Браян Харт, Саманта Лу та ін., CSIS
Арабські країни нормалізують відносини з режимом Асада
(англ. Arab states are normalizing with the Assad regime)
Прагнення арабів до нормалізації за допомогою Асада, запроваджене Росією, Китаєм та Іраном, кидає виклик глобальному порядку Заходу, який ґрунтується на правилах. Його можна розглядати як частину ширшого розвитку до багатополярного порядку, подібного до Віденського конгресу ХХІ ст., де американська сила врівноважується могутнім Євразійським альянсом. У цьому світлі Арабські держави, які нормалізують відносини з Асадом, не обов’язково висловлюють свою віру в сирійського диктатора, який дволикий і мало що може їм запропонувати, або в Сирію як державу, яка розбита і залишиться такою у найближчому майбутньому.
Автор(и): Малік аль-Абдех, Ларс Хаух, Atlantic Council
Чи став Казахстан більш демократичним після нещодавніх виборів?
(англ. Has Kazakhstan Become More Democratic Following Recent Elections)
Теоретично результати виборів можуть посилити розчарування суспільства в політичних реформах. Не виключено, що втомившись від змін останніх років, казахстанська громадськість візьме тайм-аут у боротьбі за свої права, особливо, якщо після виборів будуть відбуватися відкат економічних реформ. Політичні реформи, анонсовані Токаєвим минулого року, завершені. Немає гострої потреби продовжувати цей процес такими ж темпами, а це означає, що тепер влада працюватиме над збереженням політичної системи — і свого місця в ній — у нинішньому вигляді.
Автор(и): Газіз Абішев, Carnegie Endowment for International Peace