Допомога Україні – не благодійність, а стратегічна інвестиція
(англ. Aiding Ukraine is a strategic investment, not charity)
Всупереч переконанню низки американських законодавців про збитковість подальшої підтримки України, здобутки для Сполучених Штатів значно перевищують витрати – навіть у економічному вимірі. Інвестиції в оборонно-промисловий комплекс США на тлі безпекових потреб України стимулюють американську економіку, створюють робочі місця і залучають міжрегіональні господарські зв’язки всередині держави. Завдяки притоку коштів та зростанню кількості залучених до виробництва оборонної продукції осіб, зростає попит на розвиток міської інфраструктури, через що в окремих містах очікують економічний бум. Крім того, військова допомога Україні дає Сполученим Штатам змогу проаналізувати ефективність своїх збройних систем. Підтримуючи Україну, США вбивають двох зайців: значно виснажують воєнні спроможності Росії та стримують Китай – у тому числі, запобігаючи ескалації навколо Тайваню.
Автор(и): Кетрін Левантовская, Atlantic Council (США)
Вето росії на моніторинг санкцій ООН проти КНДР додасть Північній Кореї ще більшої впевненості
(англ. Russia’s veto on UN sanctions monitoring will further embolden North Korea)
28 березня росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про розширення мандату панелі експертів, відповідальної за моніторинг порушень Північною Кореєю санкцій ООН. Ця подія демонструє дедалі меншу спроможність Організації Об’єднаних Націй контролювати поведінку держав-порушниць міжнародного права, вказує на посилення партнерства між рф та КНДР і становить значний виклик з точки зору вирішення північнокорейської проблеми. Вето росії свідчить про зміну її ставлення до ООН та її зобов’язань щодо ядерного роззброєння Північної Кореї. Як впливатиме на ООН підтримка росії КНДР? Чи слід очікувати найближчим часом запровадження додаткових санкцій проти КНДР та відновлення мандату панелі експертів, що спливає 30 квітня? Що може означати пряме постачання росією нафти до Північної Кореї?
Автор(и): Едвард Хауелл, Chatham House (Великобританія)
Поворот Азербайджану в бік Центральної Азії
(англ. Azerbaijan’s Pivot to Central Asia)
Після відновлення територіальної цілісності внаслідок завершення конфлікту в Карабасі перед Азербайджаном постає питання про переорієнтацію зовнішньої політики та пошук нових зовнішньополітичних пріоритетів. Протягом останніх 15 років Азербайджан проводив політику рівновіддаленості, балансуючи між російськоцентричними структурами та об’єднаннями західних держав. Тепер, коли протистояння між Заходом та росією посилюється, Азербайджан ще більше намагається уникнути афіліації з будь-якою стороною, шукаючи при цьому новий геополітичний вектор. Так відбувається переорієнтація азербайджанської, або ж азербайджансько-турецької зовнішньої політики в бік Центральної Азії. Що стоїть за прагненням Азербайджану відігравати більшу роль у центральноазійських справах?
Автор(и): Русиф Гусейнов, Гюльханим Маммадова, RUSI (Великобританія)
Новий фланг НАТО: зміна ролі альянсу на Півночі Європи
(англ. NATO’s new northern direction: The evolving role of the alliance in Europe’s north)
Північна Європа стала центральною ареною для зусиль НАТО зі стримування та оборони, що різко контрастує з її роллю стратегічного флангу, підпорядкованого центральноєвропейському театру воєнних дій під час Холодної війни. Фінляндія відіграє ключову роль у цій новій союзній регіональній архітектурі. Тепер країна – бойовий балто-арктичний бастіон, що захищає своїх союзників на західному та південному напрямках. Хоча оборонне мислення Фінляндії й надалі відзначатиметься помітною національною орієнтацією, Гельсінкі серйозно прагне побудувати фундамент своєї політики, який би забезпечив функціональний баланс між національними та колективними оборонними завданнями та внесками.
Автор(и): Джоел Ліннайнмякі, Матті Песу (ред.) та інші, Finnish Institute of International Affairs (Фінляндія)
Актуальні тенденції зовнішньої політики і національної безпеки Румунії
Румунія, виступаючи з позиції забезпечення безпеки і стабільності у Чорному морі, продовжує акцентувати увагу союзників на потребі посилення безпеки Чорноморського регіону, вдаючись до конкретних практичних дій. Як західний сусід, Румунія надає всеосяжну підтримку Україні. В статті охарактеризовано сучасні тенденції зовнішньої політики, захисту національної безпеки та оборони Румунії в умовах сьогодення на тлі повномасштабного воєнного вторгнення рф в Україну.
Автор(и): Олександра Давимука, Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД)
Повернення й відбудова: як ЄС слід інвестувати в українських біженців
(англ. Return and Reconstruction: How the EU Should Invest in Ukrainian Refugees)
Поки Україна та її союзники готуються до затяжної війни, іншим пріоритетом для них є повоєнна відбудова. Центральним елементом цього процесу буде людський капітал. Серед фокусних елементів – відбудова зруйнованого житлового фонду, інфраструктури, економічне відновлення та відновлення інституційного контролю над звільненими територіями, але найбільшої уваги заслуговує добробут громадян. Авторка дослідження вказує на необхідність дотримання подвійної стратегії інвестицій у відбудову України. З одного боку, європейським країнам слід пропонувати біженцям з України умови перебування, які сприятимуть збільшенню їхнього потенціалу з точки зору особистого внеску у відбудову. З іншого боку, країни ЄС повинні розробити програми комплексної реінтеграції для забезпечення комфортного повернення українців до України.
Автор(и): Зофі Майнерс, German Council on Foreign Relations (Німеччина)
Індія та ЄС у 2024 році: що далі?
(англ. India and the EU in 2024: where to next?)
2024 – рік виборів, і незабаром на уряд Індії та Європарламент чекає суд їхнього відповідного електорату. Малоймовірно, що відносини між ЄС та Індією стануть важливою темою на цих виборах. Натомість, з огляду на поточну геополітичну нестабільність у всьому світі, постає питання про те, чи слід Індії та Європейському Союзу посилити стратегічну співпрацю і досягти у ній більш помітних успіхів. Війна росії проти України становить реальну загрозу для миру й безпеки решти європейських країн та євразійському континенту в цілому. Оскільки Китай та росія об’єднують зусилля проти країн Заходу та розширюють свій вплив у багатьох куточках світу, який тим часом стежить за перебігом передвиборчої кампанії у США та очікує на результати президентських виборів, у багатьох столицях світу панують відчуття небезпеки та непевності. Тож чи не варто Європейському Союзу звернути увагу на потенційні переваги зближення з амбітною Індією?
Автор(и): Ян Люїкс, Egmont Institute (Бельгія)
Спільне майбутнє Європи, Латинської Америки та Карибського басейну
(англ. A common future for Europe, Latin America and the Caribbean)
Відносини між ЄС та Латинською Америкою зумовлені мінливим геополітичним контекстом. Для того, щоб спільно і ефективно працювати над збереженням спільного блага і залишатися впливовими гравцями в багатополярній системі міжнародних відносин, двом регіонам потрібні сильні й диверсифіковані союзи, засновані на спільних цілях та інтересах, у тому числі національних. Попри розбіжність у інтересах в цілому, і, зокрема, у потребах, пов’язаних з енергетикою та кліматичними заходами, існує суттєвий потенціал для посилення співробітництва, заохочення інвестицій та ведення політичного діалогу. Що має стати основою для міжрегіонального зближення?
Автор(и): Іліана Олів’є, Марія Сантільян О’Ші, Elcano Royal Institute (Іспанія)
Риторична конфронтація не замінить Європейському Союзу його політики щодо Ірану
(англ. Rhetorical Confrontation Is No Substitute for the EU’s Iran Policy)
Політика ЄС щодо Ірану зайшла в глухий кут ще відтоді, як влітку 2022 року щезла будь-яка надія на поновлення “ядерної угоди”, уряд Ірану жорстоко придушив проліберальні протести за розширення громадянських свобод і прав жінок, а росія почала використовувати іранські дрони для завдання ударів по цивільній інфраструктурі України. Ера прихильності Спільному всеосяжному плану дій щодо ядерної програми Ірану добігла кінця, а відносини між ЄС та Іраном перейшли у стан конфронтації. Чи змусить риторична конфронтація Іран дотримуватися логіки ядерного нерозповсюдження та утримуватись від ескалації в своїй тіньовій війні з Ізраїлем? Що слід робити ЄС та його державам-членам для досягнення результатів на всіх наведених напрямах?
Автор(и): Ріккардо Алькаро, Istituto Affari Internazionali (Італія)
Напівперемога Туска: що показали місцеві вибори у Польщі та чим вони важливі для України
7 квітня у Польщі пройшов перший тур місцевих виборів – ключова перевірка для влади та опозиції перед виборами до Європарламенту, а головне, до президентських виборів, які пройдуть наступного року. Формально на місцевих виборах тему зовнішньої політики зачіпати не повинні. Проте нинішні вибори стали “матчем-реваншем” змагань між партіями, що входять у нинішню коаліцію, та тепер вже опозиційною партією “Право і справедливість” (“ПіС). І “ПіС”, і політсила прем’єр-міністра Дональда Туска “Громадянська коаліція” ці вибори не виграли, але й не програли. Важливим є те, що вибори проходили на тлі численних суперечок з Україною. Тож чи можна після їх завершення очікувати хоча б зниження градуса напруги між Варшавою та Києвом?
Автор(и): Марта Лігус, Максим Костецький, Європейська Правда