Час оживити зв’язки країн Перської затоки з НАТО
(англ. It’s Time to Revive the Gulf’s Ties with NATO)
Влітку 2004 року було започатковано Стамбульську ініціативу співпраці, яка була задумана як фундаментальна основа для співпраці в галузі безпеки між країнами Перської затоки і НАТО. Бахрейн, Кувейт, Катар і ОАЕ приєдналися до ініціативи з надією на створення міцної системи безпеки. Проте, через 20 років, схоже, існує нагальна потреба відродити цю ініціативу після довгого періоду бездіяльності, фрагментації і втрати згуртованості впродовж останніх років. Сьогодні існує нагальна потреба в активізації співробітництва між НАТО та країнами Перської затоки у світлі низки значущих регіональних подій, які вимагають конструктивної участі НАТО. Динаміка безпеки на Близькому Сході і зростаюче стратегічне значення Перської затоки на світовій арені підкреслюють необхідність оновлення і зміцнення рамок співпраці.
Автор(и): Ебтесам аль-Кетбі, Emirates Policy Center (ОАЕ)
Обережно, в Ізраїлі нова публічна концепція: від надмірних самовпевненості та спокою – до мучеництва
(англ. Caution, The New Concept—From Overconfidence and Complacency to Distress)
“Концепція” – це термін, який міцно закріпився в ізраїльському публічному дискурсі після провалу, пов’язаного з війною Йом-Кіпур 1973 року. Він стосується невдалого всеохоплюючого наративу, який лежав в основі ізраїльської системи розвідки і безпеки. Як і в 1973 році, той наратив, що був зруйнований 7 жовтня 2023 року, характеризувався надмірною самовпевненістю і самозаспокоєністю. Коли ця система зазнала краху, викрилася вразливість Ізраїлю перед іранським “вогняним кільцем”, що додало тривожних проблем, безпосередньо пов’язаних з війною: проблема заручників у Газі, перенапруження збройних сил, зростаючий суспільний песимізм, зростаюча економічна ціна війни, крах міжнародної легітимності, відсутність рішень проблеми переміщених осіб з північних громад і проблеми Хезболли, а також стрімке наближення Ірану до статусу ядерної держави, що наближається до порогового ядерного статусу. Враховуючи все це, з’явилася концепція скрутного становища, навколо якої швидко формується консенсус, а головні питання відсуваються вбік або замовчуються. У цій статті розглядаються протиріччя і невдачі нової концепції, що формується.
Автор(и): Азар Ґат, INSS (Ізраїль)
Австрія, розширення ЄС і спадщина Габсбургів
25 червня 2024 року в Люксембурзі було покладено офіційний початок переговорам про членство України в Європейському Союзі. Це знакова подія з точки зору розширення ЄС – процесу, що викликає чимало суперечностей всередині інтеграційного об’єднання. Зокрема, це було виразно помітно, коли у грудні 2023 року лідери країн ЄС ухвалювали рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою. Тоді, окрім епопеї довкола шантажу з боку Угорщини, неприємністю стали скептичні коментарі від представників уряду Австрії напередодні саміту. Що це було – відродження австро-угорської політичної традиції, відлуння історичних зв’язків чи цинічний прагматизм австрійців? У статті йдеться про те, чим Австрію цікавлять Західні Балкани та, зокрема, Боснія і Герцеговина, а також – чого чекати від альпійської держави надалі, з огляду на дедалі більшу популярність правих популістів.
Автор(и): Ярослав Смовж, ADASTRA
Ресурсне забезпечення оборонного співробітництва в Європі в умовах війни росії проти України: значення реформ у процесах планування, програмування, бюджетування та впровадження для багатонаціонального співробітництва
(англ. Resourcing Defense Cooperation in Europe Amidst Russia’s War in Ukraine: Implications of Reforms to Planning, Programming, Budgeting, and Execution Processes for Multinational Collaboration)
У цьому звіті автори досліджують поглиблення європейського оборонного співробітництва на тлі агресивної війни росії проти України. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Європа, США та інші демократичні країни мобілізували значні обсяги фінансової та військової допомоги на підтримку Києва. Важливо, що в ході війни прихильники України визнали важливість покращення координації надання такої допомоги. Загалом, оборонні організації по обидва боки Атлантики отримали вигоду від збільшення національних оборонних витрат і шукають нові шляхи фінансування і закупівлі нового обладнання і боєприпасів. З цією метою Європейський союз (ЄС) і Організація Північноатлантичного договору (НАТО) запровадили плани і заходи з підвищення військово-промислового потенціалу, оперативної спроможності і боєготовності. У цьому звіті висвітлюється роль, яку відіграють механізми планування, програмування, бюджетування і виконання планів Альянсу в сприянні або перешкоджанні співпраці між ЄС і НАТО в умовах погіршення безпекового середовища.
Автор(и): Джеймс Блек, Стюарт Ді та інші, RAND (США)
Україна: лідерство бізнесу в післявоєнній відбудові
У квітні та червні 2024 року фахівцями ІЕД за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) було проведено дослідження «Україна: лідерство бізнесу в післявоєнній відбудові». Мета дослідження «Україна: лідерство бізнесу в післявоєнній відбудові» – оцінити роль малого та середнього бізнесу у відбудові країни, оцінити конкретні потреби та проблеми МСП і сформувати політику для їхньої кращої інтеграції в зусилля з відновлення економіки, включаючи участь МСП у державних закупівлях та впровадження стандартів доброчесності. Малі та середні підприємства є життєво важливим компонентом економічної структури України, і їхній добробут тісно пов’язаний із загальною економічною ситуацією в країні. Розуміння їхніх викликів, потреб та їхня участь у відновленні має вирішальне значення для формування обґрунтованої політики та ініціатив, спрямованих на зміцнення економічної стійкості та перспектив зростання України. Це підкреслює важливість проведення опитувань представників МСП для збору інформації.
Автор(и): Євген Ангел, Владислав Баськов та інші, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Нові та революційні технологічні можливості (emerging and disruptive technologies – EDT) Туреччини та НАТО: оборонна політика, перспективи та обмеження
(англ. Turkey’s emerging and disruptive technologies capacity and NATO: Defense policy, prospects, and limitations)
Високоточні ланцюги ураження зі штучним інтелектом, гіперзвукова зброя в складі комплексних ударів і супутникові вузли управління з доступом до інтернету вже змінюють традиційне ведення війни. Роботизована війна, бойові дії між безпілотниками і пілотовані безпілотні команди – все це змінює характеристики війни на краще чи на гірше. У цьому документі висвітлюються деякі з найважливіших оборонно-технологічних програм Туреччини з акцентом на ШІ, робототехніка, технології майбутніх екзоскелетів, щоб проілюструвати всеосяжну і інтегровану структуру турецької екосистеми EDT. У свою чергу, Туреччина здатна зробити свій вклад в модернізацію НАТО, адже Комітет з науки і технологій Парламентської асамблеї НАТО зараз розглядає нові та революційні технології (EDT), здатні трансформувати майбутні військові можливості і способи ведення бойових дій за допомогою передових технічних застосувань.
Автор(и): Джан Касапоглу, Сіне Озкарашахін, Атлантична рада (США)
Грузія на роздоріжжі: дедалі менш ліберальна внутрішня політика стає перешкодою для вступу до ЄС
(англ. Georgia at a Crossroads: An Increasingly Illiberal Domestic Policy is Becoming an Obstacle to EU Accession)
Нещодавнє ухвалення Закону “Про прозорість іноземного впливу”, створеного за зразком російського законодавства, суперечить меті Грузії щодо вступу до ЄС. Закон дозволяє широкий контроль і усунення громадянського суспільства та критичних голосів, що суперечить демократичним принципам, необхідним для членства в ЄС. Тенденції до авторитаризму супроводжуються дедалі більшим зближенням з росією, що потенційно дозволяє їй здійснювати певний контроль над Грузією через місцеву владу замість прямого військового втручання. У світлі подальшого розвитку цих подій слід розглянути можливість вжиття додаткових заходів Європейським Союзом, включно з цільовими санкціями ЄС проти антидемократичних суб’єктів. Подальша підтримка ЄС опору України російській агресії також буде життєво важливою для суверенітету як України, так і Грузії, а також для регіональної стабільності.
Автор(и): Райнхольд Брендер, Egmont Royal Institute (Бельгія)
Велика Британія та ЄС: нові можливості, старі перешкоди
(англ. The UK and the EU: New Opportunities, Old Obstacles)
Лейбористи здобули переконливу перемогу на дострокових виборах у Сполученому Королівстві і тепер очолять уряд. Після взаємного відчуження, викликаного Brexit, це дає можливість пожвавити відносини з Європейським Союзом (ЄС). Зокрема, у зовнішній політиці, політиці у сфері безпеки та оборони співпраця вже посилилася після російської загарбницької війни, але переважно на тимчасовій основі. У середньостроковій перспективі мова йде не про скасування Brexit, а про створення Спільної стратегічної ініціативи ЄС і Великої Британії – іншими словами, про нову модель структурованих відносин, яка є дуже важливою для ЄС та Німеччини. У цьому контексті ЄС також має проявити більше гнучкості, ніж у минулому.
Автор(и): Ніколай фон Ондарца, SWP (Німеччина)
Яку роль відіграє імпорт в обороні Європи?
(англ. What role do imports play in European defence?)
У Європейській оборонно-промисловій стратегії (EDIS), опублікованій у березні 2024 року, пропонується, щоб країни Європейського Союзу прагнули забезпечувати принаймні 50 відсотків спільних оборонних потреб до 2030 року, а до 2035 року збільшити цей показник до 60 відсотків. Відповідно до стратегії, лише близько 20 відсотків оборонних закупівель з 2022 року було придбано у постачальників із ЄС, тоді як імпорт зброї та боєприпасів суттєво зріс після початку агресії росії проти України. Таким чином, Європейський Союз хоче зменшити залежність від імпортного оборонного обладнання, але чи вдасться їм це зробити в коротко- чи хоча б середньостроковій перспективі, враховуючи наявну в даній аналітиці статистику?
Автор(и): Хуан Мехіно Лопес, Гунтрам Б. Вольф, Bruegel (Бельгія)
Позачергові вибори Президента Ірану
В Ірані завершилися позачергові вибори президента, другий тур яких відбувся 5 липня 2024 року. Вибори було організовано після раптової загибелі колишнього президента Ісламської Республіки Іран Ебрагіма Раїсі, відомого своїми антизахідними поглядами та політикою зближення з КНР та рф. Зокрема, він був прихильником посилення співпраці з росією в галузі військово-технічного співробітництва під час російсько-української війни. Новим президентом країни обрано поміркованого кандидата Масуда Пезешкіана. Така зміна президента може вплинути на зовнішню політику Ірану, зокрема на зменшення співпраці з росією. Позиція щодо постачання дронів росії та війни росії проти України також може зазнати змін, але конкретні кроки поки що невідомі. Наразі є підстави вважати, що новий лідер Ірану не буде шукати та підтримувати дружбу з Москвою. Відомо, що всі кандидати в президенти декларують своєю головною метою зняття західних санкцій та поліпшення економіки країни. А це можливе у разі охолодження відносин із Москвою, особливо у військовій сфері.
Автор(и): Олена Борділовська, НІСД (Україна)