Дайджест | початок травня 2023 р.

Ганебний парад Путіна з одним танком натякає на катастрофічні втрати в Україні

(англ. Putin’s embarrassing one-tank parade hints at catastrophic losses in Ukraine)

Важко уявити більш відповідний символ занепаду військової долі Росії, ніж видовище самотнього танка сталінської епохи, що крутиться по Червоній площі під час традиційного святкування Дня Перемоги країни 9 травня. Протягом останніх двох десятиліть Володимир Путін використовував День Перемоги, щоб продемонструвати відродження сучасної Росії як військової наддержави, з десятками найновіших танків, які зазвичай беруть участь у кожному щорічному параді. Однак цього року єдиним танком на виставці був Т-34 часів Другої світової війни.

Автор(и): Пітер Дікінсон, Atlantic Council (США)

Санкції ядерної сили: як Європі позбутися залежності від атомної енергетики РФ

Атомна енергетика залишається тією сферою, де Росія досі відчуває себе захищеною від дії санкцій. Контролюючи 38% глобального ринку збагачення урану, 17% постачання ядерного палива і займаючи перше місце з будівництва атомних станцій за кордоном, Росія продовжує спокійно розвивати свій атомний бізнес. Навіть попри те, що з кожним новим проєктом він стає ще більш загрозливим для безпеки світу. Адже якщо на газовому ринку країна може швидко замінити російський газ на американський, катарський чи будь-який інший, то в ядерній енергетиці така диверсифікація швидко не працює – потрібно кілька років, щоб перевести побудовану атомну станцію з російського палива на інше. Та чим довше Захід чекає із санкціями в атомній сфері проти Росії, з тим складнішими викликами йому доведеться зіткнутися пізніше.

Автор(и): Олена Павленко, Європейська правда

Геополітика технічної стандартизації

 (англ. The Geopolitics of Technical Standardization)

Загальновідомо, що Сполучені Штати та Китай змагаються за технологічне домінування, але встановлення технічних стандартів занадто часто ігнорується як центральна арена цього змагання. У новій стратегії Сполучені Штати дали зрозуміти, що їм потрібно відреагувати на державно-орієнтовану модель встановлення стандартів Китаю. Цей документ зобов’язує США зміцнювати свою систему, очолювану приватним сектором, але він також залишає чорні двері для політичного втручання. Хоча це збігається з точкою зору Європи – принаймні поверхнево – залишаються глибші розбіжності, які ускладнюють тісну співпрацю.

Автор(и): д-р Тім Рюліг, German Council on Foreign Relations (ФРН)

Нова стратегія Китаю ведення війни з мікрочіпами

(англ. China’s New Strategy for Waging the Microchip Tech War)

7 жовтня стало переломним моментом в історії американо-китайських відносин, і міжнародне співтовариство все ще реорганізується внаслідок нового підходу США та їхніх союзників до «зменшення ризику» впливу Китаю. Китай адаптується до цього зміненого середовища, але, можливо, з меншими змінами, ніж деякі очікували. Це слугує доказом того, що розрахунки адміністрації Байдена при запуску нової політики були загалом правильними, принаймні, що стосувалися напівпровідникової промисловості: союзники США підключилися, і у Китаю було небагато хороших варіантів відповіді, окрім їхньої вже надзвичайно агресивної політики.

Автор(и): Грегорі К. Аллен, CSIS (США)

Що насправді впливає на голосування в ООН щодо України?

(англ. What really influences the United Nations voting on Ukraine?)

2 березня 2023 року, через рік після вторгнення Росії в Україну, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй схвалила необов’язкову резолюцію, яка закликає Росію припинити бойові дії та вивести свої сили. З-поміж 193 членів 141 проголосував за резолюцію, перевищивши поріг у дві третини, необхідний для її прийняття. Сім членів – Білорусь, Північна Корея, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Росія та Сирія – проголосували проти. Решта 45 або утрималися (32 члени, включаючи Китай, Індію, Іран і Південну Африку), або були відсутні (13). Незважаючи на переважну більшість голосів «за», ці 52 голоси, включаючи відхилення та нейтральні позиції, привернули значну увагу, оскільки 45 із 52 належать до числа найбідніших і найменш індустріалізованих країн світу, які все частіше називають «Глобальним Півднем».

Автор(и): Алесія Амігіні, Алісія Гарсія-Ерреро, Bruegel (Бельгія)

Підсумки зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів Шанхайської організації співробітництва

Міністри закордонних справ країн Шанхайської організації співробітництва зустрілися під головуванням Індії в туристичному центрі – м. Панаджі, штат Гоа, 4-5 травня. Зустріч була зосереджений на підготовці до цьогорічного засідання Ради голів держав, що відбудеться в липні. Зокрема, в центрі уваги перебувало узгодження проєктів 15 документів, які будуть прийняті на саміті та сприятимуть посиленню співпраці в галузях торгівлі, комерції, безпеки та гуманітарного співробітництва. Окремо обговорювався процес прийняття Ісламської Республіки Іран та Республіки Білорусь до ШОС як держав-членів. Учасники саміту обмінялися думками про актуальні регіональні та міжнародні проблеми, зокрема війну в Україні та ситуацію в Афганістані, проте деталі цієї розмови не повідомлялися. Як і очікувалося, на зустрічі обговорювалися питання багатосторонньої співпраці, а проблеми двосторонніх відносин, Індії та Пакистану зокрема, не стали предметом дискусій.

Автор(и): Олена Борділовська, НІСД

Підтримка Китаю не може бути «летальною допомогою», але вона життєво важлива для агресії Росії в Україні

(англ. China’s support may not be ‘lethal aid,’ but it’s vital to Russia’s aggression in Ukraine)

У Вашингтоні та більшості європейських столиць поширена думка: Китай лише обмежено підтримує вторгнення Росії в Україну. Тим часом у Пекіні офіційні особи намагаються зобразити нейтралітет, підкреслюючи, що Китайська Народна Республіка (КНР) не постачає зброю Росії. Як повідомляють державні ЗМІ, лідер КНР Сі Цзіньпін під час нещодавнього звернення до президента України Володимира Зеленського сказав: «Китай завжди стояв на боці миру».

Автор(и): Маркус Гарлаускас, Джозеф Вебстер, Емма С. Вергес, Atlantic Council (США)

Західний приватний сектор як актор у російсько-українській війні: наслідки для Ізраїлю

(англ. The Western Private Sector as an Actor in the Russia-Ukraine War: Implications for Israel)

Напередодні військових дій між Росією та Україною, що спалахнули в лютому 2022 року, а тим більше в ході війни, багато приватних компаній за власною ініціативою зайняли активну позицію щодо конфлікту у двох основних сферах: направлення прямої інтенсивної допомоги Україні, а також стримування або припинення діяльності в Росії. Ці заходи впливають на економічну ситуацію обох сторін конфлікту, а також на хід війни. Це важливе і частково нове явище, яке може мати наслідки для Ізраїлю.

Автор(и): Аркадій Міль-Ман, Георгій Пороскун, INSS (Ізраїль)

Експорт зерна: без цифрової логістики залізниця – це служба таксі минулого

Допомога в транзиті зерна та іншої продовольчої продукції через територію, яку надавали Україні країни сходу Європи, забуксувала. Замість полегшення транспортування тепер маємо низку заборон чи обмежень. Адже через проблеми з логістикою продукти накопичувалися в країнах-помічниках, затоварюючи ринки та знижуючи місцеві ціни. Однак рішення, яке змінить логістику й гарантуватиме, що українське збіжжя не залишатиметься в ЄС, існує.

Автор(и): Юрій Щуклін, Дзеркало тижня

Інформаційний вплив РФ на країни Близького Сходу і Африки у контексті війни Росії проти України

Регіон Близького Сходу і Африки представляє для РФ важливий плацдарм для розповсюдження та підживлення своїх антизахідних та антиамериканських наративів. Прагнення Росії нав’язати країнам Близького Сходу і Африки своє бачення витоків та причин російсько-української війни має довгострокові наслідки для стабільності і безпеки не тільки для суспільств цих країн, але і глобального світопорядку. У даному дослідженні зроблена спроба виокремити загальні наративи та спільні маркери російського інформаційного впливу на країни Близького Сходу та Африки. Специфіка наративного дискурсу, інспірована пропагандистськими ресурсами та проросійськими лідерами думок потребує додаткового дослідження для кожної конкретної країни.

Автор(и): Віра Константинова, Ярослав Чорногор, Українська призма

Меню