Правила ЄС щодо метану: Вплив на світових експортерів СПГ
(англ. EU Methane Rules: Impact for Global LNG Exporters)
У листопаді минулого року Європейський Союз досяг попередньої домовленості щодо законодавства про метан, яке вже давно розробляється і має на меті скоротити викиди від нафти, природного газу та вугілля, що видобуваються та імпортуються всередині ЄС. Прогалини в законодавстві є ключовою проблемою, яку виробники та споживачі намагаються вирішити, щоб краще відстежувати та скорочувати викиди в ланцюгах формування вартості природного газу. Законодавство має набути чинності в найближчі кілька місяців, але навіть після цього залишатиметься значна невизначеність. У доробку від CSIS описано регулювання видобутку та транспортування метану та обговорено його значення для світових постачальників, включаючи особливі виклики для американських експортерів скрапленого природного газу (СПГ).
Автор(и): Бен Кегілл, Гетлі Пост, CSIS (США)
Сила держав та їхня фінансова взаємозалежність: де зв’язок?
(англ. Power and Financial Interdependence)
Зв’язок між фінансовою незалежністю та геополітичною силою вже давно становить предмет інтересу для дослідників. Незбалансовані китайсько-американські торговельні відносини створили асиметричні фінансові зв’язки, які генерують потенційні джерела впливу для обох сторін і, в силу своєї стійкості, не зникнуть швидко. За відсутності серйозної кризи буде важко остаточно визначити, яка зі сторін має більші важелі впливу. Багато хто в Сполучених Штатах занепокоєний заборгованістю перед своїм головним стратегічним суперником, а також ризиками, які несе раптовий вихід Китаю з американських фінансових ринків. Однак Китай також бачить ризики у цих незбалансованих фінансових відносинах. У КНР дедалі більше занепокоєні тим, що китайські доларові авуари та глобальна роль долара підвищують вразливість Пекіна до потенційних фінансових санкцій. Обидві сторони, таким чином, занепокоєні можливістю використання фінансової взаємозалежності як зброї, але їм важко звільнитися від неминучої фінансової взаємозалежності без повного розриву зі схемою торговельних дисбалансів, притаманною їхнім відносинам.
Автор(и): Бред Сетсер, IFRI (Франція)
Історичний поворот Франції на Схід?
(англ. France’s Eastern Zeitenwende?)
Відколи росія здійснила повномасштабний напад на Україну, політика Франції щодо Східної Європи зазнала суттєвих змін. Європейські держави в цілому порушили давні табу, включаючи надання Україні новітньої зброї, щоб допомогти їй відтіснити росію, і рішення про початок нового етапу процесу розширення Європейського Союзу. Але, хоча всі країни-члени ЄС скоригували свою позицію і пріоритети, щоб впоратися з війною проти України, небагато з них пішли на такі радикальні зміни, як Франція. Сьогодні Єлисейський палац є одним з найпослідовніших прихильників України в Європі, який ставить за мету зашкодити спроможності росії вести війну, надавати гуманітарну, фінансову і збройну допомогу Україні та вкладати ресурси в її відбудову. Франція підтримала перспективу членства України в ЄС та, на подив багатьох, в НАТО. Така позиція сильно контрастує з політикою Франції не лише напередодні повномасштабного вторгнення, але і на самому його початку. Ці зміни викликали суперечки поміж дипломатів та експертів з приводу того, чи слід розглядати їх як поступовий перехід чи раптову подію, як тактичне рішення чи елемент стратегічного планування, як послідовну політику чи амбівалентне позиціонування.
Автор(и): Теона Ґіуашвілі, Elcano Royal Institute (Іспанія)
Зростаюча військова роль ОАЕ в Африці: захищати інтереси, поширювати вплив
(англ. The UAE’s Rising Military Role in Africa: Defending Interests, Advancing Influence)
У 2010-х роках Об’єднані Арабські Емірати послідовно зміцнювали військові зв’язки з багатьма африканськими країнами, особливо з регіоном Сахель та країнами Сомалійського півострову. З 2020-х цей процес прискорився. З одного боку, ця тенденція є наслідком зростання економічної присутності ОАЕ в Африці (інфраструктура і торгові порти; викопні та відновлювані джерела енергії; гірничодобувна промисловість). З іншого боку, вона підкреслює бажання держави посилити свій політичний вплив на континенті. Активність Об’єднаних Арабських Еміратів в Африці зосереджена на морському контролі з двома ключовими стратегічними маршрутами: Червоним морем у напрямку Середземного моря і в напрямку Індійського океану. Військова діяльність ОАЕ відбувається за трьома основними напрямками: боротьба з джихадистським тероризмом, оборонна співпраця з африканськими державами та військова присутність у зонах конфліктів, таких як Лівія та Судан.
Автор(и): Елеонора Ардеманьї, ISPI (Італія)
Економічна безпека Європи
(англ. Europe’s Economic Security)
Пандемія COVID-19 та спричинене нею перевантаження ланцюгів постачання, протверезіння Європи щодо енергетичної залежності від росії, а також геополітичні зрушення та все більш ворожий тон у відносинах між США та Китаєм викликають необхідність комплексної переоцінки стратегії економічної безпеки ЄС. У доповіді досліджується, в яких аспектах Європа є вразливою, а також де і як вона повинна зменшити ризики. Хоча нові глобальні геоекономічні умови можуть вимагати від ЄС переорієнтації на економічну безпеку, це не повинно стати виправданням для протекціонізму, а натомість має зберегти динаміку міжнародного співробітництва. Для цього потрібні інноваційні політичні інструменти, спільна готовність, планування на випадок надзвичайних ситуацій і сильніші механізми управління як на рівні ЄС, так і на міжнародному рівні. Комплексна доповідь Центру дослідження економічної політики присвячена цим, а також іншим проблемним питанням, пов’язаним з економічною безпекою Європи.
Автор(и): Жан Пісані-Феррі, Беатріс Ведер ді Мауро та інші, CEPR (Великобританія)
Потреби України та джерела їх фінансування: бюджетний огляд сектору загальнодержавного управління-2023
Чи не найбільша, і при цьому не вирішена проблема для України сьогодні, – це фінансування Сил оборони, адже росія не демонструє ознак для відступу, а війна дедалі більше набуває довгострокового характеру. Щоб остаточно покінчити з російською агресією, необхідно забезпечити фінансування військових потреб на належному рівні. Поки гроші на “цивільні” потреби надходять переважно з джерел зовнішньої підтримки, власних бюджетних коштів та поточних ресурсів військової допомоги вистачає лише на підтримку оборонних заходів на поточному рівні, це підтверджує наведена статистика в цьому дослідженні. Загалом дана аналітична записка Центру економічної стратегії є в дійсності всеосяжною, проведено аналіз державних фінансів у всьому секторі загальнодержавного управління (СЗДУ) – тобто бюджетів усіх рівнів, включаючи соціальні фонди.
Автор(и): Олександра Мироненко, Марія Репко, ЦЕС (Україна)
Євроінтеграція з перешкодами: які зовнішні виклики чекають на Україну дорогою до вступу в ЄС
Європейські чиновники працюють над тим, щоб офіційні переговори щодо вступу України до Європейського Союзу розпочалися наприкінці червня, перед тим, як головування у Раді ЄС перейде від Бельгії до нашої сусідки, Угорщини. Щодня з ЄС надходять позитивні сигнали щодо цього. Проте після цього перед Україною постануть нові складні виклики, які виявляться набагато складнішими, ніж прийняття формального рішення щодо початку переговорів. Про це вже зараз попереджають друзі України. Президент Латвії, серед інших, передбачає складні перемовини з Україною, включаючи значні зміни в економічній політиці ЄС.
Автор(и): Вікторія Дідач, Іван Посильний, Європейська правда (Україна)
Зворотна залежність: як зробити цифрові технологічні переваги Європи незамінними для Китаю
(англ. Reverse Dependency: Making Europe’s Digital Technological Strengths Indispensable to China)
Пристосовуючись до зростаючої геополітичної конкуренції за цифрові технології, ЄС і Великобританія прагнуть до зменшення надмірної залежності від Китаю, економічної безпеки та технологічного суверенітету. Це зниження ризиків є необхідним у процесі адаптації до нових геополітичних реалій. Поточна політика зниження ризиків є насправді наріжним каменем, і вона ігнорує той факт, що практично неможливо зменшити стратегічні залежності до рівня, який забезпечує економічну безпеку та технологічний суверенітет, яких прагнуть ЄС і Великобританія. Вартість такого відокремлення була б величезною, і з поважних причин ніхто реально не бажає платити таку ціну. Усі учасники, ймовірно, залишатимуться взаємозалежними в осяжному майбутньому. У цей час, технологічний прогрес Китаю продовжує залежати від зовнішнього світу, включаючи Європу.
Автор(и): Тім Рюліг, Німецька рада з міжнародних відносин (Німеччина)
Від покупця до конкурента: зростання оборонної промисловості Туреччини
(англ. From Client to Competitor: The Rise of Türkiye’s Defence Industry)
Беззаперечно, досвід Туреччини у розвитку військово-промислового комплексу (ВПК) є корисним для дослідження українськими посадовцями. За останні 50 років оборонна промисловість Туреччини зазнала серйозних змін, і країна стала помітним експортером оборонної продукції. Незважаючи на те, що турецька самодостатність у військовому виробництві дає поштовх для розширення промислового співробітництва, розвиток оборонної промисловості Туреччини історично ґрунтується на її відповіді на західне ембарго на постачання зброї. Міжнародна система створила можливості та виклики для оборонної індустріалізації Туреччини (зокрема, як і для розвитку ВПК України). Однак, щоб зробити цей процес і чинники, які формуватимуть майбутні рішення, зрозумілими, у дослідженні розглянуто те, як внутрішні фактори, такі як ставлення лідерів Туреччини до розвитку цієї галузі, прагнення до стратегічної автономії та дозрівання новонародженої промисловості Туреччини вплинули на його траєкторію.
Автор(и): Серхат Гювенч, Чаглар Курч та інші, Міжнародний інститут стратегічних досліджень (Велика Британія)
Коаліція рішучих. Що заважає країнам Європи інвестувати в перемогу України
Суттєвою відмінністю між окремими країнами Європи — зокрема Німеччиною та Францією — є те, що в одних столицях (Париж) сприймають інвестиції в безпеку України як інвестиції у свою власну та європейську безпеку, а в інших (Берлін) сприймають це як вибір — інвестувати у свою власну безпеку чи допомагати Україні, за принципом: війна в Україні — це війна в Європі, але не війна Європи. Яка природа цих розбіжностей? Яке місце Європи за столом переговорів? Як розвиватиметься європейська підтримка України далі в умовах нестійкої позиції США? Дана стаття містить аналіз позицій головних центрів сили щодо пошуку істини у цих та інших питаннях.
Автор(и): Альона Гетьманчук, Міжнародний фонд “Відродження”, Центр “Нова Європа” (Україна)