Комунікаційна стратегія Кремля для російської аудиторії до та після повномасштабного вторгнення в Україну
(англ. Kremlin Communication Strategy for Russian Audiences Before and After the Full-Scale Invasion of Ukraine)
У цьому звіті розглядається інформаційний простір Кремля в період напередодні та відразу після початку повномасштабного вторгнення до України, щоб винести уроки для оцінки дій росії в майбутньому, а також інформувати наші власні відповіді на ці дії. Структура доповіді складається з трьох окремих звітів, які були досліджені незалежно один від одного, але в яких, тим не менш, було отримано кілька вражаючих спільних висновків. Ці звіти, підготовлені низкою експертів зі стратегічних комунікацій та російської інформаційної діяльності, поєднують якісні та кількісні елементи та спільно аналізують сотні годин телевізійних програм, тисячі урядових заяв для преси та прес-релізів, а також мільйони публікацій у Telegram, спрямованими на внутрішню російську аудиторію.
Автор(и): д-р Невілл Болт, д-р Офер Фрідман, д-р Чарлі Вінтер та ін., NATO StratCom COE (Латвія)
Соловей проти ведмедя: що показує дослідження переконань щодо меседжів України та росії стосовно війни
(англ. The Nightingale Versus the Bear. What Persuasion Research Reveals About Ukraine’s and Russia’s Messaging on the War)
Після вторгнення росії в Україну у 2022 році багато відомих західних ЗМІ та політиків дійшли висновку, що Україна перемагає в інформаційній війні. Проте реальність може бути складнішою. Дослідники RAND використовували підхід, що ґрунтується на фактах, щоб спробувати зрозуміти, чи були офіційні українські кампанії впливу, пов’язані з нинішньою війною, переконливішими, ніж російські, і якщо так, то чому повідомлення України могли бути ефективними, тоді як зусилля росії могли зазнати невдачі. Для цього дослідники перевірили повідомлення кожної сторони не лише щодо власного громадського та військового персоналу, але й до громадського та військового персоналу супротивника. Зокрема, вони розглядали україномовний, російсько- та англомовний контент, створений та поширений офіційними українськими та російськими органами влади та їхніми афілійованими установами за дні до та після двох інцидентів: (1) початкового наступу росії та битви за Київ, лютий–березень 2022 року, та (2) оголошення про часткову мобілізацію росії у вересні 2022 року. Дослідники проаналізували повідомлення двох країн через призму дослідження переконання, яке дає зрозуміти характеристики, пов’язані з успішними кампаніями впливу. Цей звіт детально описує аналіз і висновки дослідників.
Автор(и): Алісса Демус, Христина Голинська, Кристина Марцінек, RAND Corp. (США)
Результати парламентських виборів у Словаччині
Результати парламентських виборів у Словаччині виявили поляризацію політичних уподобань населення і є реакцією на внутрішні політичні розбіжності та зовнішньополітичну ситуацію. Перебіг виборів продемонстрував уразливість частини словацького суспільства до популістської риторики та російської пропаганди на тлі наростаючих соціально-економічних проблем. Ситуація, що склалася в Словаччині, у свою чергу, є прецедентом для інших європейських держав, де до влади можуть прийти популістські політичні сили.
Автор(и): Олександра Давимука, Центр зовнішньополітичних досліджень НІСД
У конфлікті Ізраїлю та ХАМАС соціальні медіа стають інструментами пропаганди та дезінформації
(англ. In Israel-Hamas conflict, social media become tools of propaganda and disinformation)
Після відновлення війни між ХАМАС та Ізраїлем неправдива та неперевірена інформація, старі кадри та графічні матеріали заполонили платформи соціальних мереж, у деяких випадках поширені журналістами та ЗМІ. Дезінформація поширюється разом із публікаціями, що містять насильницьку риторику, чи то у формі заохочення до подальшого кровопролиття ХАМАСу чи закликів до колективного покарання палестинців. І без того напружений конфлікт розпалюється інформаційним середовищем, насиченим неправдивою інформацією, мовою ворожнечі та закликами до насильства. Бажання мати актуальну інформацію значно перевищує доступність інформації, яку можна перевірити, що змушує багатьох вірити на неправдиві чи необґрунтовані звіти, які важко, якщо не неможливо, підтвердити в реальному часі.
Автор(и): Діна Садек, Лейла Машкур, DFRLab, Atlantic Council (США)
Глобальний альянс держав-невдах
(англ. The Global Alliance of Failed States)
Візит верховного лідера Північної Кореї Кім Чен Ина до росії та можливий візит Володимира Путіна до Пхеньяну представляють собою найвищий рівень глобального партнерства держав-невдах, які тісніше об’єдналися після вторгнення росії в Україну. На відміну від Гаїті чи деяких африканських країн, уряди росії та Північної Кореї все ще значною мірою контролюють майже все всередині своїх кордонів. Тож навіщо розглядати їх як «держави-невдахи»? Відповідь полягає в тому, що вони та їхні партнери не можуть забезпечити основи людського розвитку та взаємної довіри.
Автор(и): Волтер Клеменс, CEPA (США)
Польща голосує за зміну влади: що це означає і як зміняться відносини з Україною
“Незалежно від того, чи ми будемо при владі, чи в опозиції, ми продовжимо реалізацію нашого проєкту та не дамо зрадити Польщу”, – таку заяву у неділю ввечері, після оприлюднення екзит-полів щодо парламентських виборів, зробив президент керівної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський. Ця заява стала сенсацією – лідер ПіС уперше визнав, що за результатами виборів його партія може піти в опозицію. До дня голосування у ПіС не просто висловлювали впевненість у збереженні влади ще на чотири роки, але й навіть заявляли, що тенденції суспільної думки мають дозволити їм зберегти монобільшість у новому Сеймі. Тож з високою ймовірністю вже незабаром у Польщі буде нова більшість та новий уряд. Чи є у ПіС шанси зберегти владу? З якими складнощами зіткнеться новий польський уряд? І головне, що ці зміни означають для України?
Автор(и): Юрій Панченко, Європейська правда
Внески Європи в Україну свідчать про надійне партнерство зі Сполученими Штатами
(англ. Europe’s Ukraine Contributions Reveal a Reliable Partnership With the United States)
Всупереч поширеній риториці, Європа докладає належних зусиль для підтримки України. Насправді європейські зобов’язання перед Україною випередили зобов’язання Сполучених Штатів Америки. Але Європа не може сама впоратися із завданням захисту України в цей критичний час. Підтримка США потрібна терміново і принесе довгострокові дивіденди безпеки.
Автор(и): Крістін Берзіна, Софі Артс, Паркер Неш, GMF
Іран проти МАГАТЕ та Заходу: зростаюча конфронтація
(англ. Iran vs. the IAEA and the West: The Growing Confrontation)
Напруженість між Іраном і Міжнародним агентством з атомної енергії досягла нових висот після нещодавнього рішення Тегерана скасувати в’їзні візи для восьми інспекторів, включно з тими, хто має глибокі знання про технологію збагачення урану та ядерну програму Ірану. Рішенню Ірану передувало оголошення Франції, Великої Британії та Німеччини (Р3) про те, що вони не скасовуватимуть санкції, які закінчуються в жовтні 2023 року, і забороняють Ірану експортувати чи імпортувати балістичні ракети та безпілотники. Крім того, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що Іран не надав адекватних пояснень щодо виявлення слідів ядерного матеріалу на незаявлених об’єктах – порушення ДНЯЗ. У той час як Заходу важко сформулювати ефективну стратегію боротьби з Іраном, Ісламська Республіка демонструє більшу впевненість у собі, враховуючи ті плоди, які вона нещодавно отримала від своїх дипломатичних зусиль на міжнародній арені, включаючи обмін полоненими зі США.
Автор(и): Сіма Шайн, Ельдад Шавіт, INSS (Ізраїль)
Скільки коштуватиме Європейському Союзу виплата боргу за відновлення економіки?
(англ. What will it cost the European Union to pay its economic recovery debt?)
У рамках свого плану відновлення та озеленення економіки NextGenerationEU (NGEU) після COVID-19 Європейський Союз має намір запозичити близько 421 млрд євро (у поточних цінах) до кінця 2026 року для фінансування «безповоротної підтримки» країн ЄС. Цей борг і відсотки з нього повинні бути погашені до 2058 року з бюджету ЄС. Експерти оцінюють, скільки можуть скласти ці витрати.
Автор(и): Грегорі Клейз, Конор Маккеффрі, Леннард Велслау, Bruegel (Бельгія)
Роль національних рухів у рф: вплив на внутрішню ситуацію та війну з Україною
Дезінтеграція рф буде процесом нелінійним, розтягнутим в часі, хаотичним і супроводжуватиметься численними конфліктами – як територіальними так і міжнаціональними. У той час як одні суб’єкти рф можуть достатньо швидко і рішуче заявити про свої наміри вийти зі складу рф, інші забажають зберегти або перезаснувати федерацію або ж пройдуть тривалий шлях від реальної автономії до державної незалежності. Крім того, в разі дезінтеграції рф, у перші два-три десятиліття після початку цього процесу складатимуться і зникатимуть нові федеративні і конфедеративні утворення, торговельні та оборонні союзи. Ймовірно, що не всі нові держави будуть проголошені в наявних адміністративних кордонах, а також не всі зможуть втримати контроль над проголошеними кордонами. Адже наявні кордони цілком по різному сприймаються в різних суб’єктах федерації. Перебіг дезінтеграційних процесів залежитиме від багатьох чинників, що впливатимуть на загальну ситуацію в момент розгортання відцентрових рухів: як внутрішніх (рівень національної/регіональної свідомості населення, національний склад населення, вихід до зовнішніх кордонів, наявність національних представницьких органів, організацій, рухів та яскравих національних лідерів, економічна самодостатність), так і зовнішніх (підтримка союзників, наявність споріднених народів, впливова діаспора). Неостанню роль у процесах дезінтеграції рф відіграватиме позиція України або її відсутність.
Автор(и): Центр дослідження безпекового середовища «Прометей»