Україна повинна зробити більше, щоб протистояти російським наративам на Глобальному Півдні
(англ. Ukraine must do more to counter Russian narratives in the Global South)
Ставлення до вторгнення росії в Україну на Глобальному Півдні формується низкою факторів, включаючи економічні та геополітичні інтереси, а також широко поширені підозри щодо американської зовнішньої політики та історичні антизахідні настрої, що сягають колоніальної епохи. Росія вміло використала цю постколоніальну перспективу, представивши вторгнення в Україну як реакцію на те, що вона називає “ще більш експансіоністським втручанням Заходу”. Ще один важливий фактор, який формує дискусію на Глобальному Півдні, — роль, яку відігравав Радянський Союз як прибічник антиколоніальних визвольних рухів у другій половині ХХ століття. Путінська росія широко використовувала цю радянську спадщину, і продовжує використовувати її, щоб підкреслити власні антизахідні позиції. Це ігнорує очевидний імперіалізм самого СРСР і ігнорує той факт, що Україна радянської доби також зробила значний внесок у визвольні рухи в Африці та Азії.
Автор: Мітчелл Полман, Atlantic Council
Як російсько-українська війни прискорює три довгострокові зміни у зовнішній політиці Індії
(англ. How the Russia-Ukraine war is accelerating three long-term shifts in Indian foreign policy)
Індія давно вважала Росію надійним партнером, який підтримував її в ООН, відігравав важливу роль у розбудові індійського військового потенціалу в різних сферах і надавав їй простір для практики стратегічної автономії щодо Заходу. Однак після російського вторгнення до України Нью-Делі стикається з безліччю проблем, пов’язаних із його зв’язками з Москвою. Усередині країни війна викликала занепокоєння щодо нестачі продовольства, палива та добрив. На міжнародному рівні Індії довелося збалансувати свою підтримку принципу територіального суверенітету та цілісності з нерішучістю голосувати проти росії в ООН. Війна також перетворила військову техніку Індії, переважно радянського/російського походження, на пасив через занепокоєння щодо продуктивності на полі бою та проблем доступності. Найбільше тривожить Індію те, що війна призвела до затримки поставок систем ППО С-400. Побоювання щодо здатності росії постачати дороге озброєння в майбутньому також можуть пояснити рішення Індії призупинити деякі угоди з Москвою щодо продажу зброї.
Автор: Данте Шульц, The Henry L. Stimson Center
Стан та перспективи російської економіки у 2023 році
4 січня 2023 року прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак виступив із промовою, в якій представив пріоритетні завдання уряду на найближчу перспективу. Центральним місцем промови британського прем’єра стало виголошення плану з п’яти пунктів, виконання якого має не лише зміцнити позиції уряду і відновити авторитет консерваторів напередодні місцевих виборів (травень 2023 року), а й закласти підвалини для партійного успіху на загальних виборах, що плануються восени 2024 року.
Автор(и): Н. Гавриленко, Г. Широкий, Р. Юлдашев, «НІСД»
Чорноморським кордоном НАТО є південний берег Каспійського моря
(англ. NATO’s Black Sea Frontier Is the Southern Shore of the Caspian Sea)
Масштабне вторгнення росії до України у лютому 2022 року знову привернуло увагу до геополітичної важливості Чорного моря. Що Організація Північноатлантичного договору згаяла, так це використання росією — часто в координації з Іраном — Каспійського моря для просування своїх військових цілей в Україні. Каспійське море пропонує росії стратегічну глибину для безпечного завдання ударів по віддаленим цілям, на даний час – це єдиний спосіб для росії посилити свій Чорноморський флот, що служить транспортним каналом і дозволяє Ірану доставляти військову допомогу росії для використання проти України.
Автор: Люк Коффі, The Hudson Institute
Регіональні роздуми про війну проти України: дипломатія, конфлікт і майбутнє Південно-Східної Азії
(англ. Regional Reflections on the War on Ukraine: Diplomacy, Conflict, and the Future of South East Asia)
Спостерігаючи за російсько-українським конфліктом з Азії, виникає спокуса провести паралелі, щоб передбачити, як подібний конфлікт може розгорнутися в Азії, зокрема за участю Тайваню та Китаю. Військові стратегії, пов’язані з асиметричним конфліктом між великою державою, яка вторгається в невелику країну, демократією перед обличчям авторитарного сусіда та націоналістичними наративами територіальної незалежності – все це є предметом порівнянь, що проводяться. Однак, навіть абстрактно, важко знайти аналогії в конфліктах у часі чи географії. Азія здебільшого розглядає “кризу в Україні” як географічно та контекстуально віддалену, а не як дзвіночок для подальшого конфлікту.
Автор: за ред.доктора Крісті Барроу, Австралійський інститут міжнародних відносин AIIA
Чи закінчилася епоха реформ і відкритості Китаю?
(англ. Is China’s Reform and Opening Era Over?)
Сі змінив траєкторію Китаю від «реформ і відкритості» його попередників до більш внутрішньої та орієнтованої на державу моделі економічного розвитку.
Автор: доктор Сара Хсу, The Diplomat (Issue 100)
Невдалі вибори в Нігерії загрожують відступом від демократії
(англ. Nigeria’s Flawed Election Risks a Democratic Backslide)
25 лютого нігерійці обрали нового президента під час виборчого процесу, який не відповідав очікуванням виборців. Вибори, які принесли президентство Болі Тінубу, кандидату від правлячої партії Всепрогресивного Конгресу, широко описувалися як «недосконалі» як у Нігерії, так і за її межами, що кидає тінь на навгурацію Тінубу, яку очікують 29 травня. Виборча кампанія була затьмарена численними проблемами, включаючи погану внутрішньопартійну демократію, постійне політичне насильство та нечіткі рішення судів. Перед виборами панував оптимізм щодо нових виборчих реформ і високий рівень ентузіазму виборців.
Автор(и): Марк Грін, Дерек Мітчелл і Деніел Твінінг, Foreign Policy
Новий президент В’єтнаму: ключові висновки для внутрішньої політики та зовнішніх відносин
(англ. Vietnam’s New President: Key Takeaways for Domestic Politics and Foreign Relations)
На початку березня Політбюро Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ) нарешті досягло консенсусу та призначило одного зі своїх 16 членів на вакантну посаду президента держави, другого рангу у вищих «чотирьох стовпах» політичної системи В’єтнаму. Во Ван Тхионг, який на той час також був постійним членом Секретаріату, був обраний Національною асамблеєю на посаду президента. Призначення Тхионга є частиною нещодавніх політичних потрясінь на найвищих щаблях в’єтнамської політики. Призначення молодого Во Ван Тхионга може вказувати на зміну політичних еліт у найближчі роки.
Автор: Хай Хонг Нгуєн, The Diplomat
Мир на чесному слові: чому домовленість Сербії та Косова стала перемогою ЄС
ЄС здобуває вкрай важливу перемогу на Балканах. 18 березня у курортному містечку Охрид у Північній Македонії президент Сербії Александар Вучич та прем’єр-міністр частково визнаної держави Косово Альбін Курті узгодили дорожню карту імплементації угоди, що має покласти край одному з найгостріших конфліктів на Балканах. Виконання цієї угоди суттєво послабить вплив РФ на регіон – і саме тому можна очікувати, що всі зусилля сербських “друзів Путіна” будуть кинуті на створення політичної кризи та відмову від угоди.
Автор: Юрій Панченко, Європейська правда
Росія втратила свою м’яку силу»: як війна в Україні дестабілізує старих радянських союзників
(англ. ‘Russia has lost its soft power’: how war in Ukraine destabilises old Soviet allies)
Коли цього тижня грузинські протестувальники йшли до парламенту країни проти нового закону про «іноземних агентів», вони несли плакати «Ні російським законам!», а інші засуджували дух автократії та імперіалізму, який тепер міцно асоціюється з впливом Москви в регіоні. Судячи з усього, закон, проти якого вони виступали, був місцевою ініціативою, щоб дозволити правлячій партії «Грузинська мрія» розправитися з громадянським суспільством і перемогти на майбутніх виборах. Але уявна близькість цієї партії до Москви та схожість із сумнозвісним російським законом проти «іноземних агентів» були популярним лозунгом для об’єднання грузин.
Автор: Ендрю Рот, The Guardian