Миротворці з Африки: що поганого і що хорошого в їхньому візиті
Делегація країн Африки у складі президентів Південно-Африканської Республіки, Коморських Островів, Сенегалу й Замбії, прем’єра Єгипту, а також спецпредставників президентів Конго й Уганди, яка побувала наприкінці минулого тижня в Києві й Санкт-Петербурзі, декларувала амбітне завдання: припинити війну між Україною і Росією та начебто спонукати Москву почати переговори з українським керівництвом. Візит відбувся, коли українські сили оборони розпочали наступальну операцію. Враховуючи, що ні Київ, ні Москва на цьому етапі не досягли вирішальних воєнних і політичних цілей, шанси на успіх “ініціативи лідерів африканських країн” від самого початку виглядали мізерними.
Автор(и): Володимир Кравченко, Дзеркало тижня
Західні компанії досі фінансують російське вторгнення в Україну
(англ. Western companies are still financing the Russian invasion of Ukraine)
Всупереч величезній зацікавленості бізнесу у відбудові та розвитку України, велика кількість західних компаній продовжують підривати зусилля Києва, роблячи внески у військову скарбницю Кремля. Недавнє руйнування Каховської дамби є одним із понад 90 000 підозрюваних воєнних злочинів Росії в Україні. Очевидно, що жодна реконструкція України не буде успішною, якщо Росія повністю не буде позбавлена ресурсів для продовження вторгнення. Міжнародна спільнота не може вести змістовну розмову про відновлення чи реконструкцію, якщо міжнародні компанії, які продовжують годувати військову скриньку Путіна, повністю не припинять свою діяльність у Росії.
Автор(и): Наталія Попович, Atlantic Council (США)
Добровільно-примусово: Британія знайшла шлях, як віддати Україні кошти росолігархів
Питання конфіскації російських активів за кордоном обговорюється практично від початку повномасштабної агресії РФ проти України. Усі наші союзники сходяться на тому, що Україна має отримати компенсацію коштом активів РФ. Проте спільних рішень щодо того, як це зробити, наразі не досягнуто, і кожна держава намагається по-різному розв’язати це питання на національному рівні. Спеціальні законодавчі інструменти, які уможливлюють чи спрощують цю конфіскацію, уже прийняті в США та Канаді, а також обговорюються ЄС і окремо Естонією. Велика Британія в цьому питанні тривалий час зберігала джентльменське мовчання. Більш того, запропонований британськими дипломатами шлях може стати прикладом для інших країн. Особливо для тих, які шукають можливості допомогти Україні, одночасно не створюючи проблем для свого інвестиційного іміджу.
Автор(и): Іван Городиський, Софія Косаревич, Європейська правда
Відновлюючи Україну
(англ. Reconstructing Ukraine)
Післявоєнна відбудова в Україні може бути найбільшою в сучасній історії. Сполучені Штати та Європа почали планувати її успіх. За останні 75 років вони брали участь у багатьох реконструкціях. Винесення уроків із найбільш прийнятних з цих зусиль буде важливим для планування реформування та реконструкції України. У цьому столітті найбільш помітні зусилля США з реконструкції були в Іраку та Афганістані, але це не правильні моделі. Україна принципово інша. Більш актуальні уроки можна винести зі справді трансформаційної відбудови Західної Європи після Другої світової війни, Східної Європи після холодної війни та Західних Балкан після насильницького розпаду Югославії. Основна формула для цих зусиль реконструкції була встановлена рано. Сполучені Штати надали початкові кошти та безпеку, тоді як європейці забезпечили основну частину фінансування та просунули історичний процес європейської інтеграції.
Автор(и): Говард Дж. Шатц, Габріель Таріні, та інш., RAND Corp. (США)
Регламент Європейського Парламенту та Європейської Ради про створення Фонду в Україні
(англ. Regulation of the European Parliament and of the Council on establishing the Ukraine Facility)
Європейська комісія оприлюднила проєкт Регламенту про створення окремого спеціального інструменту задля підтримки фінансування потреб відбудови України з індикативним фінансуванням до 50 млрд євро на період 2024–2027 років. Проєкт пропозиції Європейської комісії щодо утворення Ukrainian Facility має бути розглянутий Європейським парламентом та Радою ЄС у пакеті з іншими пропозиціями щодо перегляду багаторічної фінансової програми. Після ухвалення Україні буде запропоновано подати свій План відновлення із зазначенням реформ та інвестицій, які вона має намір здійснити. Після оцінки Плану Європейська комісія запропонує Раді ЄС прийняти його і встановить умови, які має виконати Україна для отримання підтримки. Європейському парламенту та Раді ЄС пропонується терміново розглянути цю пропозицію та ввести її в дію з початку 2024 року.
Автор(и): European Commision
Рік після російського вторгнення в Україну: пріоритети європейської безпеки та оборони
(англ. One Year on from the Russian Invasion of Ukraine: Priorities for European Security and Defence)
9 березня 2023 року МІЕА та Фонд Конрада Аденауера спільно організували південний симпозіум, присвячений темі «Рік після російського вторгнення в Україну: пріоритети європейської безпеки та оборони». Симпозіум був поділений на дві панелі. Перший мав назву «Захист Європи: адаптація до нового ландшафту загроз», а другий — «Трансатлантичні відносини». У цьому звіті розповідається про дискусії, що відбулися під час цих панелей, у яких брали участь ірландські та німецькі експерти з-поміж політиків, науковців і військових.
Автор(и): Сіан Фіцджеральд, The Institute of International & European Affairs
Перспективи споживання викопного палива в Китаї в умовах енергетичного переходу та його геополітичні наслідки
(англ. The outlook for China’s fossil fuel consumption under the energy transition and its geopolitical implications)
У доповіді обговорюються різні сценарії споживання Китаєм нафти й газу та зазначається, що, хоч загальні обсяги попиту досить сильно відрізняються залежно від прогнозів, Китай має залишатися найбільшим у світі споживачем нафти та другим за величиною імпортером газу (після ЄС) протягом наступних десятиліть. Враховуючи домінування вугілля та дедалі більше відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі країни, економічний вплив перебоїв у постачанні нафти та газу є обмеженим і буде зменшуватися надалі. Однак, відчуття енергетичної незахищеності Китаю залежатиме не тільки від сприйняття Пекіна, але й від ринкових реалій. Політика енергетичної безпеки Китаю дедалі більше залежить від перспективи санкцій. Пекін поглибить зв’язки та створить коаліції, спрямовані на послаблення здатності США стримувати Китай. Пекін також захоче консолідувати свої відносини з постачальниками енергії та іншої сировини, щоб у разі санкцій чи конфлікту постачальникам було важко вибирати між США та Китаєм.
Автор(и): Міхал Мейдан, The Oxford Institute for Energy Studies
Притягнення до відповідальності за міжнародні злочини в Україні: набір багаторівневих і тривалих зусиль
(англ. Pursuing justice for international crimes in Ukraine: A patchwork of multi-level and long-running efforts)
Російська агресія проти України спровокувала дискусії та ініціативи щодо того, як боротися зі злочинами згідно з міжнародним правом, скоєними в Україні та проти України, включно з воєнними злочинами та злочином агресії. Проте, бракує єдиної інституції, здатної боротися з усіма міжнародними злочинами. Було повідомлено та задокументовано десятки тисяч передбачуваних воєнних злочинів, частину з яких розглядають самі українські суди. Величезна кількість справ потребує міжнародної допомоги, крім того, МКС також розслідує ймовірні воєнні злочини. Триває обговорення найкращого способу продовження щодо розгляду злочину агресії, вчиненого Росією. Обговорюється багато проблемних питань, починаючи від політичної бажаності та закінчуючи питанням імунітету глави держави.
Автор(и): Катя Крейц, The Finnish Institute of International Affairs
Активізація російсько-пакистанських відносин
В аналітичній записці йдеться про активізацію зв’язків між РФ та Пакистаном, про що, зокрема, свідчать візит голови сенату Ісламської Республіки Пакистан (ІРП) до Москви, перші постачання сирої російської нафти до Пакистану та заяви з цього приводу прем’єр-міністра країни. Також проаналізовано інтерв’ю пакистанського міністра закордонних справ Б. Бхутто-Зардарі телеканалу Al Jazeera, у якому він, серед іншого, вкотре підтвердив нейтральну позицію щодо війни в Україні, яка є значним викликом і для економічних інтересів Пакистану, і для його дипломатії. ІРП зацікавлена у збереженні конструктивних відносин з багатьма країнами Заходу, які сьогодні є партнерами та союзниками України у протистоянні з РФ. Пакистан, як і деякі інші країни Глобального Півдня, намагається віднайти для себе нові опції в умовах такого «розвороту Росії до Азії».
Автор(и): Олена Борділовська, НІСД
Сірі зони – це зелене світло. Приведіть Україну до НАТО
(англ. Grey Zones are Green Lights – Bring Ukraine Into NATO)
Нове зобов’язання щодо членства України в НАТО скоротить цю війну і не допустить наступної. НАТО має піти далі своїх попередніх порожніх обіцянок. Попри всі хороші результати, які будуть досягнуті на саміті НАТО у Вільнюсі 11-12 липня, є лише одне питання політичної ваги – що робитиме Альянс з прагненням України вступити до нього? Наразі союзники все ще проводять консультації. Остаточного рішення поки не прийнято.
Автор(и): Курт Волкер, CEPA