Результати Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня 2023 року
В статті охарактеризовано основні результати чергового саміту НАТО, який відбувся 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі, Литва. Спільне комюніке, ухвалене за підсумками саміту, окреслює узгоджену позицію держав-членів Альянсу щодо реагування на російську агресію проти України та підтримку євроатлантичних прагнень і перспектив України на вступ до НАТО.
Автор(и): Олександра Давимуха, НІСД
Реакція експертів: що Вільнюський саміт НАТО означає для України та майбутнього Альянсу
(англ. Experts react: What NATO’s Vilnius summit means for Ukraine and the Alliance’s future)
Лідери країн “Великої сімки” (G7) на саміті НАТО у Вільнюсі, Литва, оголосили про плани щодо довгострокових безпекових зобов’язань перед Україною. Нова структура надаватиме Україні сучасне військове обладнання та економічну допомогу «стільки, скільки буде потрібно». Ця заява була зроблена наступного дня після оприлюднення комюніке НАТО, яке викликало критику через невстановлення Альянсом графіку набуття Україною членства в НАТО. В статті експерти аналізують події на саміті. Що вони означають для Києва на шляху до членства в НАТО та перемоги у війні? Також розшифровуються питання майбутнього вступу Швеції, зростаючої уваги Альянсу до Китаю та багато іншого.
Автор(и): Джон Гербст, Анка Агачі та інші, Atlantic Council
Міграційний розкол ЄС: які наслідки матиме нове зближення Польщі та Угорщини
Нова угода, яка може стати визначальною для майбутнього Європейського Союзу. Йдеться про нещодавно ухвалений міграційний пакт – угоду, за якою країни ЄС або погоджуються переписати до себе мігрантів, які прибувають до Південної Європи через Середземне море, або платять за кожну особу. Більшість європейських лідерів сприйняли угоду як великий прорив, а деякі, зокрема Польща та Угорщина, виступили категорично проти. Ситуація є доволі серйозною, оскільки ця суперечка може дати старт новій кризі в ЄС. Шанс на те, що Польща чи Угорщина змінять свою позицію вкрай мала, а зближення цих двох країн може створити проблеми й для України.
Автор(и): Станіслав Желіховський, Європейська правда
Стратегія Німеччини щодо Китаю знаменує новий підхід у відносинах між ЄС та Китаєм
(англ. Germany’s China Strategy Marks a New Approach in EU-China Relations)
Уряд Німеччини оприлюднив довгоочікувану Стратегію щодо Китаю, офіційно визнавши, що відносини між Китаєм, Німеччиною та Європейським Союзом змінилися, а економічна та безпекова політики розвиваються відповідно. Затримка з оприлюдненням документа відображає внутрішні розбіжності між різними міністерствами та іншими зацікавленими сторонами, які й надалі впливатимуть на хід дебатів. Бізнес-спільнота особливо активно виступає проти дій, які можуть поставити під загрозу економічні відносини, оскільки Китай залишається найбільшим торговельним партнером Німеччини. Публікація такого документа свідчить про важливі зміни в Берліні й більш чітко узгоджує позицію німецького уряду з Європейською комісією, яка в останні роки стала більш критично налаштованою щодо Китаю.
Автор(и): Лілі МакЕлві, Іларія Маццокко, CSIS
Відмова росії від участі у зерновій угоді — не катастрофа. У нас є вибір
Український клуб аграрного бізнесу ще раніше у зверненні до Президента та влади рекомендував розглянути питання реалізації плану Б і не йти на проміжкові угоди з державою-агресором. Українська влада і перемовники не будуть підтримувати чи сприяти додатковим вимогам росії. Якщо говорити про вихід росії із зернової угоди, то на даний час, за оцінками експертів, немає проблеми з постачання українського зерна на світові ринки. Україна вже зараз здатна експортувати щомісяця понад 4 млн тонн зерна. Порти Дунаю, які активно розвивались останнім часом, наразі можуть пропускати понад 2 млн тонн зерна з потенціалом розширення до 3 млн тонн.
Автор(и): Петро Мельник, New Voice Бізнес
Як українські газосховища можуть сприяти безпеці постачання в Європі
(англ. How Ukrainian gas storage can contribute to Europe’s security of supply)
Європа продовжує успішні спроби відмовитися від постачання російського газу. Всі ознаки вказують на те, що Європейський Союз ще задовго до першого листопада заповнить сховища на 90 відсотків. Цьому сприяв значний ріст в імпорті скрапленого природного газу. Тим часом ціль скорочення попиту на 15 відсотків, яку поставив сам ЄС, продовжує виконуватися.
Автор(и): Бен МакВільямс, Георг Захман, Bruegel
Центральноазіатський “Удар по кроту”: Західні технології уникають санкцій, живлячи російську військову машину
(англ. Central Asian Whack-A-Mole: Western Tech Evades Sanctions, Feeds Russian War Machine)
Деталі маркуються як цивільна електроніка і прямують транзитом через Киргизстан і Казахстан. Насправді ж, вони живлять російських військових постачальників. Захід намагається боротися з цим явищем. Поки Росія обстрілює українські міста ракетами, Кремль має великий попит на західну електроніку. Російське озброєння, розгорнуте в Україні, включно з іранськими безпілотниками, наповнене компонентами подвійного призначення, в тому числі мікросхемами від великих американських і європейських виробників, таких як Texas Instruments і Analog Devices. Важливим вузлом у цій мережі є Центральна Азія. Після вторгнення Росії в лютому 2022 року експорт технологій подвійного призначення Європейського Союзу до Киргизстану та Казахстану, знайдених у російському озброєнні, стрімко зріс.
Автор(и): Карл Шрек, CEPA
Обмеження ціни на нафту та ембарго щодо Росії працюють недосконало, і недоліки мають бути виправлені
(англ. The oil price cap and embargo on Russia work imperfectly, and defects must be fixed)
Порушення верхньої межі цін G7 на російську нафту стають очевидними, але західні країни все ще можуть посилити правила і зменшити грошові потоки в Росію. З лютого 2022 року санкції обмежили доступ до значної частини російських резервів, але інформація про ці активи обмежена. За оцінками, приблизно 312 мільярдів доларів було іммобілізовано, але ця цифра базується на даних Банку росії. Коаліційні органи влади повинні підвищити прозорість і довіру до виконання санкцій, ідентифікувавши ці активи, публічно розкривши інформацію та забезпечивши, щоб кошти були ефективно захищені від доступу до них. ЄС зробив важливий крок, розширивши зобов’язання щодо звітності про заморожені активи у своєму десятому пакеті санкцій. На основі цих нових вимог було виявлено, що іммобілізовано вже понад 215 мільярдів доларів активів Банку росії.
Автор(и): Еліна Рібакова, Бенджамін Хільгеншток та інш, Bruegel
Безпекові тенденції та очікування від союзників у державах Бухарестської дев’ятки
В статті охарактеризована політична позиція держав Бухарестської дев’ятки (B9) стосовно безпекової ситуації в регіоні; виявлено ключові питання на порядку денному для держав B9 та їхніх союзників щодо укріплення східного флангу НАТО; проаналізовано сприйняття державами регіону основних безпекових загроз і ставлення до стратегічних партнерів.
Автор(и): Олександра Давимука, НІСД
Ми насправді не знаємо, хто з членів НАТО виконує свої обов’язки. Ось як це можна виправити.
(англ. We don’t really know which NATO allies are pulling their weight. Here’s how to fix that.)
Зобов’язання щодо інвестицій в оборону, узгоджені членами НАТО у 2014 році, наближаються до свого десятирічного фінішу. Власні дані Альянсу свідчать, що багато хто з держав-членів досі витрачає на оборону менше еквівалента двох відсотків свого ВВП. Сполучені Штати Америки виступають за збільшення відсоткового внеску в оборону. Як Сполучені Штати й союзники-однодумці можуть успішно домовитись? Новий статистичний аналіз демонструє, що навіть при досягненні країни 2-відсоткового рівня видатків, не свідчить про її рівноцінний внесок в місію Альянсу. Рекомендації для досягнення поставленої мети наведені після статистичного аналізу.
Автор(и): Джон Р. Дені, Atlantic Council