Дипломатія в контексті російського вторгнення в Україну
(англ. Diplomacy in the Context of the Russian Invasion of Ukraine)
Прямі переговори про припинення вогню у війні росії проти України зірвалися всього за кілька місяців. Сьогодні москва і Київ реалізовують дипломатичні ініціативи, щоб сформувати міжнародний контекст війни на свою користь. Військова дипломатія росії спрямована на послаблення «колективного Заходу» на глобальному рівні в рамках її стратегії припинення зовнішньої підтримки України. Україна ж прагне міжнародної ізоляції росії. Тим часом незаконна загарбницька війна росії триває. Для того, щоб існувала бодай можливість переговорів про припинення вогню в майбутньому, Німеччина та її партнери повинні продовжувати надавати військову підтримку Україні.
Зима 2023 року стане свідком нових закликів до мирних переговорів між Україною та росією. Але ті, хто висувають такі вимоги, не зможуть визнати динаміку поточних переговорів і складну мережу дипломатичних процесів, які виникли після того, як росія почала війну проти України в лютому 2022 року.
Авторка: Сабіна Фішер, German Institute for International and Security Affairs (Німеччина)
Міжнародні санкції як інструмент стримування російської агресії проти України
Санкції є важливим інструментом зовнішньої політики, який держави та міжнародні організації використовують задля впливу на агресивні / репресивні режими. Санкції стали потужним засобом реагування глобальних акторів на агресію російської федерації проти України – спробу незаконної анексії Криму, бойові дії на Донбасі та широкомасштабне воєнне вторгнення в Україну, а також ворожі кроки щодо інших держав.
У виданні схарактеризовано форми й мету санкцій, що уведені проти росії, проаналізовано їх ефективність. Підготовлено висновки й рекомендації щодо напрямів підвищення дієвості цього інструмента в контексті стримування держави-агресорки та корекції її політики.
Автори: М.Паламарчук, А.Бобровицький, Н.Гавриленко, А.Гончарук, І.Ус, Г.Широкий, Р.Юлдашев, НІСД
Шлях до “клубу успішних країн”: що дає Україні членство в ОЕСР та як його досягти
Одночасно зі стрімким рухом до вступу в ЄС Україна активно працює і над повноцінним членством в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це важливий вектор відновлення та розвитку держави, адже ОЕСР часто називають “клубом успішних країн”. І це не випадково, адже на країни-члени організації припадає понад 62% світового ВВП.
До того ж це один із найкращих майданчиків аналітики та обміну досвідом у питаннях реформ та державних політик. “Кращі політики для кращого життя” – гасло ОЕСР, що вже багато років відображає місію організації.
Прийняття України в “клуб успішних країн” – це потужний сигнал інвесторам та важливий маркер готовності України до вступу в ЄС. Співпраця з ОЕСР та євроінтеграція є паралельними та взаємодоповнюючими процесами. При цьому ОЕСР може стати своєрідним економічним ментором для України у процесі реалізації спільної Програми та здійснення реформ на шляху до ЄС.
Авторка: Лілія Горбатюк, Європейська правда
Спадщина Камерона та майбутні перспективи зовнішньої політики Великобританії
(англ. Cameron’s Legacy and Future Prospects for UK Foreign Policy)
У період значної глобальної нестабільності та наближення ймовірного виборчого року призначення колишнього прем’єр-міністра на таку важливу посаду покликане забезпечити стабільність і довіру до Консервативної партії, уряду Великобританії та позиції ВБ у світі. Зовнішньополітична спадщина Камерона є складною, не в останню чергу через його рішення скликати референдум щодо ЄС. Тим не менш, призначення Камерона здійснено з метою демонстрації сили шляхом повернення на світову арену широко поважного лідера. Особливу користь принесуть міцні зв’язки Камерона по всьому світу, здобуті під час його перебування на посаді прем’єр-міністра, що матиме вирішальне значення для реалізації амбіцій Великої Британії щодо її позиції у світі після Brexit.
Авторки: Еві Аспінолл, Еліза Кео, British Foreign Policy Group (Великобританія)
Байден і Сі на АТЕС: запобігання подальшій кризі у відносинах США і Китаю
(англ. Biden and Xi at APEC: Averting Further Crisis in U.S.-China Relations)
Президент Джо Байден і китайський лідер Сі Цзіньпін кілька годин розмовляли на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) 15 листопада в Сан-Франциско. Після кількох років погіршення відносин і заморожених комунікацій між Вашингтоном і Пекіном, Байден охарактеризував переговори як «найбільш конструктивні та продуктивні» з моменту його вступу на посаду. Але зростаюча стратегічна конкуренція між двома державами залишає основні проблеми, які все ще потребують вирішення, а саме агресія Китаю в Південно-Китайському морі та Тайванській протоці, розширення БРІКС, ядерна безпека та війни в Україні і на Близькому Сході.
Автори: Карла Фрімен, Роузі Лівайн, Раян Сунг, Лінді Церінг, United States Institute of Peace (США)
На лезі ножа: як конфлікт у Газі може схилити чашу терезів у Північній Африці
(англ. On a knife’s edge: How the conflict in Gaza could tip the scales in North Africa)
У сучасному глобальному середовищі, яке постійно змінюється, увага світу прямо зосереджена на війні між Ізраїлем і ХАМАСом, яка викликає занепокоєння щодо її потенційного поширення на Близькому Сході. Проте, еволюція політичних та економічних подій у Північній Африці заслуговує на свою частку уваги, оскільки незабаром саме ці події можуть опинитися у центрі уваги, якщо їх ігнорувати чи неправильно тлумачити.
Автор: Карім Мерзан, Atlantic Council (США)
Єврейсько-арабські відносини в Ізраїлі після п’яти тижнів війни
(англ. Jewish-Arab Relations in Israel after Five Weeks of War)
Підтримання миру між євреями та арабами явно відповідає інтересам єврейського та арабського суспільства Ізраїлю, а також держави в цілому, особливо під час війни. Усі відповідні сторони повинні діяти так, щоб не допустити сповзання до будь-якої форми насильства, оскільки це допоможе ворогам Ізраїлю та завдасть миттєвої та майбутньої шкоди національній безпеці. Це має бути керівним принципом при ухваленні кожного рішення стосовно арабської меншини в Ізраїлі та єврейсько-арабських відносин.
Автори: Ефраїм Лаві, Мохаммед С. Ваттад та інші, Institute for National Security Studies (Ізраїль)
На місцевих виборах у Молдові відчутно руку Росії
(англ. Russia’s Hand Seen in Moldovan Local Elections )
Напередодні оголошення Європейської комісії про те, що вона рекомендує розпочати переговори про вступ Молдови до Європейського Союзу, у країні відбулися одні з найдраматичніших місцевих виборів у новітній історії. Буквально за два дні до голосування комісія з надзвичайних ситуацій на підставі доповіді служби безпеки не допустила до виборів кандидатів від партії «Шанс». Партія, яка є надзвичайно активною в деяких регіонах країни, замінила партію «Шор», засновану олігархом-втікачем Іланом Шором, який був засуджений до 15 років за участь у банківській крадіжці на 1 мільярд доларів. Партію «Шор» було заборонено на початку цього року, а замість неї швидко створили «Шанс», щоб отримати ті самі антиурядові голоси, ставши таким чином наступною російською проксі-партією в молдовській політиці. У звіті, який є не зовсім прозорим, Служба розвідки та безпеки Молдови (ISB) заявила, що задокументувала кілька схем, через які партія «Шанс» отримувала гроші з Росії через громадян третіх країн, наприклад Казахстану.
Автор(и): Марія Голубєва, CEPA (США)
Відносини ЄС-Грузія: локальне шоу глобального театру
(англ. EU-Georgia Relations: A Local Show of the Global Theater)
Протягом трьох десятиліть після відновлення незалежності відносини між ЄС і Грузією поглибилися завдяки кільком фазам зближення та значним політичним, соціальним, економічним та інституційним зв’язкам. Однак справжнє вікно можливостей з’явилося лише тоді, коли ЄС у відповідь на вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року вирішив переглянути свою політику призупинення подальшого розширення. Здійснюючи винятковий і сміливий геополітичний крок, ЄС надав статус країни-кандидата Молдові та Україні, а також визначив Грузію як потенційного кандидата. Незважаючи на те, що диференційоване рішення стало проривом, воно все ж означало, що Грузія, яка колись була лідером Східного партнерства ЄС, що охоплює відносини Європейського Союзу з шістьма країнами Східної Європи, відстає. Брюссель висловив стурбованість внутрішньополітичною поляризацією та відступом від демократії у Грузії, а Тбілісі звинуватив ЄС у несправедливому ставленні та бажанні втягнути Грузію в ризиковану конфронтацію з росією.
Автор(и): Наталі Сабанадзе, The Carnegie Endowment for International Peace (США)
Підсумки Британського саміту зі штучного інтелекту. Частина 1: Визначення ризику штучного інтелекту
(англ. UK AI Summit Debrief Part 1: The Framing of AI Risk)
Розмова 2 листопада між британським прем’єр-міністром Ріші Сунаком та Ілоном Маском як нібито відокремлена від Саміту з безпеки штучного інтелекту у Великобританії подія стала показовим підсумком. Подібно до Саміту в Блетчлі-парку, зустріч Маска і Сунака винесла питання довгострокових ризиків штучного інтелекту (ШІ) на перший план при обговоренні безпеки ШІ, а також викликала неабиякі суперечки. Зрештою, на відміну від цієї розмови, Саміт напевно став суттєвим внеском у розвиток глобального управління ШІ.
Цей коментар підсумовує дискусію на Саміті щодо кожної категорії ризику та визначає її в ширшому політичному контексті серед інших політичних, технологічних і дипломатичних зрушень.
Автор(и): Майкл Франк, Center for Strategic and International Studies (США)