Угоди з Францією та Німеччиною: що вони означають для України
Іноді суперництво великих держав приносить несподівані плоди. Як, наприклад, під час роботи України з Францією та Німеччиною над угодами про співробітництво в безпековій сфері. Суперництво Парижа та Берліна з Лондоном за вплив на Східну Європу та франко-німецька конкуренція багато в чому визначили як зміст документів, так і час їх підписання: діючи в унісон на міжнародній арені, Франція та Німеччина уклали їх із Україною в день початку роботи Мюнхенської конференції з безпеки. Ці угоди не є замінником членства України в НАТО та не містять гарантій безпеки. Вони не захистять нас у майбутньому й від нової агресії Росії. Зазначені угоди спрямовані на посилення обороноздатності нашої країни. За відсутності перспектив найближчими роками стати членом Альянсу й навіть отримати запрошення Київ прагне створити міжнародно-правову мережу зобов’язань, здатну на довгі роки гарантувати військову, економічну та політичну підтримку України з боку її західних партнерів і підвищити для агресора ціну вторгнення.
Автор(и): Володимир Кравченко, Дзеркало Тижня
Мюнхен-2024: тривога Європи, запевнення США і боєприпаси для України
Цьогорічна Мюнхенська безпекова конференція залишила неприємний післясмак: лідери Заходу не продемонстрували очікуваної рішучості на тлі загроз, які постали перед світом. Хоч дехто все ж розуміє, як на них реагувати. Назва доповіді організаторів конференції — «Lose-Lose». Вона акцентувала: якщо належно не реагувати на актуальні виклики у світі, то програти можуть усі. І такий самий лейтмотив лунав згодом практично на всіх панельних дискусіях. Цього року від учасників Мюнхенської безпекової конференції пролунало чимало правильних слів, зокрема, про необхідність допомагати Україні й озброюватися самим, відновлювати й нарощувати оборонну промисловість на Європейському континенті. На жаль, було надто мало конкретики. І відповідей на те, як правильно реагувати на «початок Третьої світової» (слова Тімоті Снайдера в Мюнхені), поки що немає.
Автор(и): Вікторія Вдовиченко, Станіслав Желіховський, LB.ua
Європейська інтеграція України означає, що розширення знову є пріоритетом ЄС, але не з тих причин, про які заявляють
англ. Ukraine means enlargement is again the EU’s priority – but not for the reasons it claims
Протягом останнього десятиліття Європейський Союз чітко дав зрозуміти, що, хоча переговори про вступ з кількома країнами триватимуть, він не очікує, що якась із них дійсно приєднається до блоку найближчим часом. Повернення ЄС до розширення у відповідь на вторгнення в Україну відображає те, що йому не вдалося розробити новий набір інструментів зовнішньої політики з 2000-х років, а також те, як з тих пір змінилося його бачення себе та свого місця у світі. ЄС стверджує, що він стає все більш «геополітичним», і що його зобов’язання інтегрувати Україну є ілюстрацією цього. Але більш змістовним і значущим зрушенням, що відбувається, є те, що ЄС стає чіткішим щодо того, хто належить до європейської «спільноти», а хто ні.
Автор(и): Ганс Кунднані, Сhatham House (Великобританія)
На північ у майбутнє?
англ. North to the future?
Після десятиліть примусового нейтралітету Фінляндія стала членом НАТО у квітні минулого року, тим самим майже подвоївши сухопутний кордон Альянсу з росією. Вступ Гельсінкі означає радикальну зміну безпеки Північних і Балтійських країн. З огляду на те, що з початку повномасштабної війни росії проти України відбулося безпрецедентне повернення до риторики холодної війни, а також застосування ядерного шантажу в безпрецедентних масштабах і рішучий відхід в регіоні від парадигми мирної співпраці, ці загрози набувають дуже специфічного виміру.
Автор(и): Кароліна Зуб-Левінська, New Eastern Europe (Польща)
Збройні сили США та НАТО стикаються з серйозними ризиками дефіциту корисних копалин
англ. The U.S. Military and NATO Face Serious Risks of Mineral Shortages
Ризики щодо ланцюгів постачання корисних копалин зростають, оскільки впровадження технології відновлюваних джерел енергії збільшує попит на корисні копалини, а зусилля США та їхніх союзників з переозброєння на підтримку України вимагають більше корисних копалин. У поєднанні з обмеженим видобутком і запасами військові сили США та інших країн НАТО стикаються з трьома серйозними ризиками, які можуть призвести до дефіциту корисних копалин: зовнішній експортний контроль; зростання військового попиту на тлі конкуренції великих держав, включаючи можливість конфлікту між США та Китаєм; порушені морські шляхи. Сполучені Штати та інші країни НАТО повинні діяти зараз, щоб усунути ці ризики в ланцюзі поставок.
Автор(и): Грегорі Вішер, Carnegie Endowment for International Peace (США)
Актуальна ситуація на Корейському півострові
Те, що уряд консерваторів у Південній Кореї здійснює тіснішу кооперацію із США, насамперед у військовій сфері, турбує північнокорейську еліту й трактується нею як підготовка до інтервенції з метою повалення влади в державі. Негативну реакцію у Пхеньяні викликала нормалізація відносин між Південною Кореєю та Японією, яку КНДР розглядає як сателіта США. Агресивна риторика та регулярні випробувальні ракетні пуски є інструментами політики залякування північнокорейською владою «ворожих держав». Співпраця РФ і КНДР зумовлена актуальними для сторін викликами та дефіцитом альтернативних партнерів. Використання РФ північнокорейських ракет проти України дає змогу Північній Кореї випробовувати останні військові розробки в реальних бойових умовах. Це може сприяти нарощуванню експорту зброї КНДР в треті країни, що створить серйозну загрозу не тільки для держав Східної Азії, а й на глобальному рівні. РФ чинить тиск на Республіку Корею, шантажуючи інтенсифікацією військово-технічного співробітництва з КНДР у відповідь на постачання південнокорейського озброєння Україні. Відмова КНДР від ідеї об’єднання двох держав свідчить про небажання вести переговори з південнокорейською владою. Замість цього Пхеньян прагне діалогу безпосередньо із США. Недружня риторика та провокації, що загострюють кризу, мають на меті зміцнити переговорні позиції КНДР як сторони, від якої залежить подальший розвиток ситуації на Корейському півострові.
Автор(и): Аліна Гриценко, НІСД
росія прагне зміцнити політичні зв’язки з Латинською Америкою в боротьбі за вплив на Глобальному Півдні (Частина 1, Частина 2)
англ. Russia Seeks to Strengthen Political Ties with Latin America in Struggle for Influence in Global South (Part 1, Part 2)
кремль намагається зміцнити зв’язки з країнами Латинської Америки в умовах політико-економічної ізоляції після вторгнення в Україну. росія провела міжпарламентську конференцію з латиноамериканськими делегатами для протидії санкціям Заходу та зміцнення Глобального Півдня. Запропоновані сфери співпраці включали обмін законодавством, кібербезпеку, боротьбу з тероризмом і захист національного суверенітету. кремлівські чиновники намагалися продемонструвати, що росія долає зовнішній тиск західних країн. Навпаки, інші попереджали про виклики, пов’язані з тим, як більшість країн Латинської Америки розглядають «спеціальну військову операцію».
росія намагається отримати підтримку своїх дій в Україні та протистояння із Заходом серед країн Латинської Америки, виявляючи інтерес до Гватемали, незважаючи на попередню антиросійську позицію країни. У Гватемали були напружені відносини з Росією, які характеризувалися засудженням війни в Україні та депортаціями російських і білоруських громадян. Нормалізація відносин між росією та Гватемалою є реалістичною перспективою, незважаючи на деякі проблеми, такі як вплив Заходу та зростання зв’язків із Китаєм у регіоні.
Автор(и): Сергій Суханкін, The James Town Foundation (США)
Китай використовує кризи для посилення впливу в Центральній Азії
англ. China Uses Crises to Build Central Asia Influence
Поки Захід стурбований хаосом на Близькому Сході, а росія загрузла в Україні, Китай тихо просувається в серці Євразії. Торгівля між Китаєм і Центральною Азією зросла до 89 мільярдів доларів у 2023 році, що приблизно на 27% більше, ніж у попередньому році. Понад 60 мільярдів доларів із загальної суми становив китайський експорт. Торгівля зросла з усіма країнами Центральної Азії, крім Туркменістану. Товарообіг Казахстану з Китаєм склав 41 мільярдів доларів, збільшившись майже на третину у 2022 році, тоді як у Таджикистану спостерігалося зростання на 50% до 3,9 мільярда доларів. Дипломати Пекіна також були зайняті підписанням угод і посиленням впливу в регіоні. Перелік угод з Китаєм величезний за вартістю та обсягом. І, як завжди, з що стосується його торговельної дипломатії, гроші та процвітання мають політичні зв’язки. Як сусіди та партнери, країни регіону знають, що їхня свобода маневру обмежена.
Автор(и): Еміль Авдаліані, CEPA (США)
Реакція експертів: партія Імрана Хана перевершила очікування. Що це означатиме для наступного уряду Пакистану?
англ. Experts react: Imran Khan’s party outperformed expectations. What will this mean for Pakistan’s next government?
У Пакистані відбулися вибори, які викликали несподіване, але загалом мирне голосування 8 лютого 2024 року. Надмірні затримки в оголошенні результатів кидалися в очі фальсифікацією в окремих виборчих округах. Результатом, швидше за все, буде слабка коаліція. Уряд, скоріш за все, похитне свою владу, адже може бути не в змозі прийняти в короткий термін жорсткі рішення, які важливі для Пакистану щодо економіки, внутрішнього управління та зовнішніх відносин. Проте, можливо, ще не пізно для могутньої армії використати свій вплив на благо, заохочуючи прозорий і підзвітний процес формування коаліції та прийняття рішень, щоб вивести Пакистан на шлях стабільності та зростання.
Автор(и): Експерти Atlantic Council (США)
Ядерна енергетика в глобальному енергетичному ландшафті: підвищення стійкості та забезпечення енергетичної безпеки?
(англ. Nuclear energy in the global energy landscape: advancing sustainability and ensuring energy security?)
Після російсько-української війни тема енергетичної безпеки знову вийшла на передній план світових дискусій. Порушення та загрози глобальній енергетичній безпеці, викликані війною, різко виявили вразливість ланцюгів постачання енергії, підкреслюючи нагальну потребу в надійних і безпечних джерелах енергії. У цьому контексті різні країни, зокрема в Європейському Союзі, наголошували на ключовій ролі виробництва ядерної енергії у вирішенні цих проблем і забезпеченні енергетичної безпеки. Нещодавно підписана глобальна угода про підведення підсумків на COP28 також підкреслює важливість ядерної енергії в ширшому контексті енергетичного переходу та прискорення технологій з нульовим і низьким рівнем викидів.
Автор(и): The Oxford Institute for Energy Studies (Великобританія)