Пріоритети уряду Великої Британії у 2023 році
4 січня 2023 року прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак виступив із промовою, в якій представив пріоритетні завдання уряду на найближчу перспективу. Центральним місцем промови британського прем’єра стало виголошення плану з п’яти пунктів, виконання якого має не лише зміцнити позиції уряду і відновити авторитет консерваторів напередодні місцевих виборів (травень 2023 року), а й закласти підвалини для партійного успіху на загальних виборах, що плануються восени 2024 року.
Автор: Вікторія Орлик, «НІСД»
Рішучий кандидат: як Україна впроваджує єврореформи для вступу в ЄС
Після того, як Україна влітку виграла битву за статус кандидата на членство в ЄС, вона лише збільшила свої євроінтеграційні амбіції та ставить за мету відкрити переговори про членство в ЄС якнайшвидше. З цією метою держава відчайдушно намагається імплементувати 7 пост-кандидатських реформ, рекомендованих Європейською Комісією, до початку 2023 року.
Утім, український ентузіазм може зменшитись із часом, якщо ЄС десятиліттями триматиме Україну на порозі, як країни Західних Балкан. Стаття аналізує, яким є прогрес України на шляху до членства, та чи поділяє Брюссель амбіції Києва у цьому напрямку.
Автор: Маріанна Фахурдінова, «Нова Європа»
Енергетичний 2023 рік: Європа виграла бій у РФ, але битва ще триває
Тепла зима і пропозиції на ринку зрідженого газу допомогли країнам ЄС вийти з пастки залежності, яку Росія готувала десятиліттями і яка спрацювала з такими країнами, як Вірменія чи Білорусь.
Попри те, що імпорт російського газу впав за рік більш ніж удвічі — зі 140 млрд кубометрів до 60 млрд кубометрів у 2022-му (при загальному споживанні близько 400 млрд кубометрів), ЄС зміг не лише накопичити достатньо газу у сховищах, але й організувати своїх споживачів так, що вони максимально скоротили споживання.
Автор: Олена Павленко, DiXi Grouр
Відхід Вірменії від сфери російського впливу:наслідки для України
Розглянуто фактори та вияви послаблення впливу РФ на політичне життя Вірменії, а також можливі наслідки дистанціювання цієї держави від Росії для регіону та України.
Автор: Олена Борділовська, «НІСД»
Оборона з урахуванням уроків України: як Польща оновлює план дій на випадок війни
Широкомасштабна російська агресія проти України стала для Польщі каталізатором переоцінки багатьох питань, пов’язаних із державною безпекою.
Автор: Станіслав Желіховський, ДАУ
Геджування своїх ставок: Сербія між Росією та ЄС
англ. Hedging Its Bets: Serbia Between Russia and the EU
Сербія прагне до членства в ЄС, але продовжує розвивати зв’язки з Росією. Щоб забезпечити співпрацю президента Вучича та схилити на свій бік незадоволену сербську громадськість, союз має використати свої важелі впливу в регіоні.
Автор: Дімітар Бечев, «Carnegie»
«День після Аббаса»: стратегічні наслідки для Ізраїлю
англ. “The Day after Abbas”: Strategic Implications for Israel
Питання про те, хто замінить Махмуда Аббаса (Абу Мазена) на посаді президента Палестинської автономії (ПА), є одним із найбільш актуальних і важливих питань на палестинській арені. Це загострює суперництво між основними елементами влади, а саме ФАТХ та ХАМАС, і підриває контроль ПА. Коли Аббас піде зі сцени, у палестинському таборі почнуться політичні потрясіння і, можливо, навіть криза…
Автори: Уді Декель, Ноа Шустерман, «INSS»
Чи готовий і/або охочий ЄС до змін у Туреччині?
англ. Is the EU ready for and/or willing to a change in Turkey?
Хоча Європейський Союз і відносини з ним здаються незначними в Туреччині, яка вже потрапила в атмосферу виборів, вони є на порядку денному опозиції (попри те, що вони не дуже голосно про це говорять). Однією з причин цього є результати кількох опитувань громадської думки, які свідчать про значну громадську підтримку ЄС, особливо серед молоді.
Туреччина більше не є реальним кандидатом на вступ до ЄС, а також далека від того, щоб бути стратегічним партнером. Вона не входить до ліги демократичних країн. Як зазначили деякі офіційні особи ЄС, головним чином через її географічне розташування та роль у біженцях/нелегальних мігрантах Туреччина зараз кваліфікується як «неминучий» партнер. Незважаючи на те, що «збалансована політика», яку Туреччина проводить по відношенню до Росії після вторгнення в Україну, отримала високу оцінку ЄС, звинувачення проти Туреччини щодо обходу санкцій і уявлення про те, що Туреччиною маніпулюють з боку путінської Росії посилила обережний підхід до цієї країни.
Автор: Нілгун Арісан Ералп, «TEPAV»
Тайвань розширює обов’язковий призов, модернізує оборону на тлі загроз ескалації з боку Пекіна
англ. Taiwan Extends Mandatory Conscription, Modernizes Defence as Threats from Beijing Escalate
У рамках масштабної реформи оборони Тайвань, починаючи з 2024 року, збільшить тривалість строкової служби для чоловіків з чотирьох місяців до одного року. Острів усе більше вважає національну безпеку головним пріоритетом завдяки зростаючим загрозам з боку Пекіна. Однак збільшення закликів щодо посилення обороноздатності створюють складні наслідки для двосторонніх відносин, внутрішньої політики та молоді Тайваню.
Виконавець: Asia Pacific Foundation of Canada
Верховні народні збори Північної Кореї прийняли закон про використання ядерної зброї
англ. North Korea’s Supreme People’s Assembly Adopts Nuclear Use Law
8 вересня 2022 року 7-а сесія Верховних народних зборів Північної Кореї 14-го скликання оприлюднила «Закон про політику КНДР щодо ядерних сил». Документ робить наголос на експлуатації ядерної зброї відповідно до заяви Кім Чен Ина: «чинний закон чітко передбачає детальні положення, такі як місія і склад ядерних сил, контроль та управління ними, принципи і умови їх застосування, їх безпечне утримання й захист».
У матеріалі йдеться про передумови чинного законодавства про використання ядерної зброї, порівняння із промовою Кім Чен Ина та законом про володіння ядерною зброєю 2013 року, а також пояснюються зазначені у ньому принципи ядерного використання Північної Кореї.
Автор: Гідея Курата, «JIIA»