Наступний великий дипломатичний наступ України – на Глобальному Півдні
(англ. Ukraine’s Next Big Diplomatic Offensive Is in the Global South)
Україна планує значно збільшити свою дипломатичну присутність в Африці, на Близькому Сході та в Азії, співпрацюючи із західними союзниками, щоб притупити політичний вплив росії та її економічні зв’язки в усьому світі.
Автор(и): Джек Деч, Роббі Грамер, Foreign Policy (США)
Якою має бути зовнішня політика України після війни?
2022-й рік можна вважати одним з найскладніших в історії України. Ще зарано говорити про кінець війни, попереду — не менш масштабні виклики. Інша задача — перемогти у боротьбі за післявоєнний мир, здобути не просто військову, але й гуманітарну перемогу. Обидві задачі базуються не лише на цілях та перебігу воєнної кампанії на нашій території, і не лише на процесах, які відбуватимуться усередині росії, але й на тенденціях у міжнародній політиці, як на регіональному рівні, так і на глобальному. Ця війна навчила, що світові тенденції, навіть найменш очевидні та не пов’язані з Україною, можуть впливати на нашу ситуацію. У статті зазначено топ-3 ключові тенденції 2022 року у міжнародній політиці, які при цьому впливають на Україну.
Автор(и): Ілія Куса, Український інститут майбутнього
Посилення фінансових санкцій проти Росії
(англ. Toughening Financial Sanctions on Russia)
Фінансові санкції відіграють ключову роль у застосуванні обмежень на російський експорт енергоресурсів – зокрема режим обмеження цін на нафту G7/ЄС – через критичну роль фінансових установ у транскордонних транзакціях. У той час як режим енергетичних санкцій впливає на надходження від експорту та доходи бюджету, також з’являються докази потенційно масових порушень. Крім того, сприятлива зовнішня динаміка дозволила Росії накопичити значні активи за кордоном – «тіньові резерви», – які потрібно тримати подалі від режиму.
Автор(и): Д-р Гунтрам Вольф, Бенджамін Хільгеншток, Еліна Рибакова, DGAP (ФРН)
Китай безперешкодно входить до Центральної Азії
(англ. China Walks Unopposed into Central Asia)
18-19 травня Китай приймав в Сіані глав п’яти центральноазійських держав на саміт, який, як очікується, ознаменує значний зсув у відносинах з п’ятьма країнами стратегічно розташованого регіону (Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан і Туркменістан). Ця зустріч була першою в своєму роді, і росія, з її великими інтересами в Центральній Азії, не була присутня.
Автор(и): Еміль Авдаліані, CEPA (США)
М’ясорубка: Російська тактика на другий рік вторгнення в Україну
(англ. Meatgrinder: Russian Tactics in the Second Year of Its Invasion of Ukraine)
Масштаб втрат рф у 2022 році спричинив значне відхилення російських операцій від доктрини країни, оскільки збройні сили росії протистоять системам НАТО, з якими раніше не мали справу. Цей звіт окреслює зміну тактики і стан російських окупаційних військ на другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Експерти дійшли висновку, що російські окупанти здатні модернізувати і покращувати використання ключових систем, а також усувати серйозні недоліки своїх підрозділів.
Автор(и): Д-р Джек Вотлінг, Нік Рейнольдс, RUSI (Велика Британія)
Економіка КНР: перспективи та виклики
До економіки Китайської Народної Республіки прикута пильна увага на тлі проблем світової економіки, загострення відносин із Сполученим Штатами Америки та ситуації довкола війни рф проти України. У цьому контексті проаналізовано наявні на початок поточного року основні макроекономічні показники Китаю, прогнози щодо зростання китайської економіки та виклики, що постали перед нею. Поставлені урядом КНР цілі щодо економічного зростання зіштовхнуться з такими викликами, як-от уповільнення експорту, високий рівень безробіття й ризики, пов’язані із сектором нерухомості та боргом місцевих органів влади, що невпинно зростає.
Автор(и): Геннадій Широкий, Наталія Гавриленко, НІСД
Ердоган за крок до перемоги: як вибори у Туреччині вплинуть на політику щодо РФ та України
Цьогорічні вибори в Туреччині багато в чому стали історичними: найвища за всю історію явка у майже 90%, високий рівень участі жінок та молоді, а головне – вперше в історії країни відбудеться другий тур президентських виборів. Хоча офіційних результатів ще немає, деякі висновки зробити вже можна.
Автор(и): Євгенія Габер, Юрій Панченко, Європейська правда
Майбутній контрнаступ України має хороші шанси на успіх
(англ. Ukraine’s coming counteroffensive has a good chance of succeeding)
Поки Генеральний штаб України готується до оголошеного контрнаступу, повернення Криму є першим у списку оперативних завдань. Деякі експерти, включно з високопосадовцями США, вважають це нереальним. Звісно, викликів багато. Атака Криму з боку Херсонської області, ймовірно, передбачала б форсування р. Дніпро, інтенсивні бої за вихід на вузький Перекопський перешийок, а потім фронтальні атаки для прориву послідовних ліній російської оборони. Україні заважатиме брак авіації та вогневих засобів дальнього радіусу дії, а також відсутність десантних або повітряних платформ, що робить фронтальна атака майже єдиним варіантом.
Автор(и): Річард Д. Хукер молод., Atlantic Council (США)
Кінець епохи і візит Зеленського: що потрібно знати про саміт Ліги арабських держав
Очевидно, якби на 32-му саміті Ліги арабських держав (ЛАД) у Джидді не відбувся виступ Президента України Володимира Зеленського, уваги українських ЗМІ до цієї події було би в рази менше. Хоча сам по собі цей саміт знаменний і особливий. Це, по суті, бенефіс кронпринца Королівства Саудівська Аравія Мухаммада бін Салмана і квінтесенція його уявлень про те, яким має бути союз арабських країн у нових геополітичних умовах.
Автор(и): Ігор Семиволос, AMES / Дзеркало тижня
Поглиблення економічних і безпекових зв’язків між Росією та Іраном
(англ. Deepening Economic and Security Ties between Russia and Iran)
За останні кілька місяців залежність Росії від Ірану посилилася, що відобразилося у різних подіях у сфері безпеки, зовнішньої політики та економіки, в яких Москва посилила свою підтримку іранських інтересів. Загострення відносин і особливо допомога з боку Ірану Росії в рамках кампанії Москви в Україні свідчить про те, що співпраця двох країн має не лише тактичний характер; швидше за все, це відображає стратегічне рішення обох сторін. Ця подія не лише безпосередньо впливає на нарощування іранських сил та збільшує потенційну загрозу, яку Тегеран становить для Ізраїлю; це також може призвести до спроб Росії обмежити свободу дій Ізраїлю у Сирії. Тому Ізраїль має переглянути свої відносини із Москвою.
Автор(и): Денні Цитріновіч, INSS (Ізраїль)
Нова міграційна політика Німеччини: що означає зміна парадигми для африканських країн-партнерів
(англ. Germany’s new migration policy: What the paradigm shift means for African partner countries)
Новий уряд Німеччини має великі амбіції щодо міграційної політики. Урядова коаліція оголосила про «зміну парадигми» та прагне перетворити Німеччину на сучасну імміграційну країну. Мета: розширити, полегшити та збільшити можливості для кваліфікованих працівників з інших країн. Уряд має намір зменшити бюрократичні перешкоди та полегшити доступ до місця проживання та громадянства, а також побудувати партнерські відносини з країнами походження мігрантів. Багато таких країн-партнерів знаходяться в Африці, зокрема Гана, Нігерія чи Марокко. Для них нова парадигма може бути сигналом того, що головна тема міграційної розмови з Німеччиною, де раніше домінувала ідея стримування нелегальної міграції з континенту, змінюється.
Автор(и): Кваку Архін-Сам, Алія Фахрі, APRI (ФРН)