Наступальні кібероперації: уявлення держав про їх корисність і ризики
(англ. Offensive cyber operations: States’ perceptions of their utility and risks)
Зараз кіберпростір став важливою сферою національної та міжнародної безпеки. Донедавна інформована та відкрита дискусія щодо відповідального використання наступальних кіберпотенціалів була обмежена високим рівнем секретності навколо національних стратегій їх використання. Ця стаття пропонує поглиблене дослідження нових або переглянутих національних кіберстратегій, механізмів авторизації та законодавства в дев’яти країнах НАТО, а також спирається на інтерв’ю з національними кіберекспертами. Окрім того, що вона спрямований на сприяння більш інформованому обговоренню ключових питань, представляє важливі політичні рекомендації для підтримки відповідального використання наступальних кіберпросторів і сприяння досягненню безпечного кіберпростору для всіх.
Автор(и): Джульєт Скінгслі, Chatham House (Велика Британія)
Водні кризи – водні можливості. Сприяння водному співробітництву на Близькому Сході
(англ. Water crises – water opportunities. Promoting water cooperation in the Middle East)
Зміна клімату посилює гострий дефіцит води на Близькому Сході, а також діє як мультиплікатор загрози, наприклад, у сферах охорони здоров’я, продовольчої безпеки та засобів до існування. Посилення конкуренції за воду та неспроможність вирішити пов’язані з цим виклики посилюють напругу та конфлікти всередині та між країнами. На національному рівні водні проблеми підривають легітимність держави – забезпечення водою, захист від екстремальних подій, таких як повені та посухи, а також залучення зацікавлених сторін є ключовими елементами суспільного договору: якщо уряд не в змозі забезпечити це, то населення поставить під сумнів його легітимність. У той же час водна криза погіршує відносини між країнами, оскільки дві третини ресурсів прісної води в регіоні є транскордонними, а розподіл ресурсів часто є суперечливим. Значна напруженість між країнами та поляризаційний та емоційний характер води як екзистенціального ресурсу часто заважають сусіднім державам укладати водні угоди. На цьому фоні терміновість дій є високою, але масштаби дій для традиційних транскордонних водних угод обмежені.
Автор(и): Аннабель Худрет, Тобіас фон Лоссов, Clingendael Report (Нідерланди)
Енергетичний перехід і шлях до COP28
(англ. The Energy Transition and the Road to COP28)
На дев’ятій щорічній конференції Petro Diplomacy AGSIW досліджували, як країни Ради співробітництва країн Затоки керують енергетичним переходом і очікування від Конференції ООН зі зміни клімату, COP28, у Дубаї, яка розпочнеться в листопаді цього року. Цей документ є звітом конференції Petro Diplomacy 2023. Конференція об’єднала представників приватного та державного секторів із Сполучених Штатів та арабських країн Затоки для обговорення нових тенденцій на енергетичних ринках та регіональної політики.
Автор(и): Кейт Доуріан, AGSIW (США)
Звіт про майбутнє міжнародного співробітництва 2023 рік. Побудова спільного майбутнього: інноваційне управління для глобального та регіонального вирішення проблем
(англ. Future of International Cooperation Report 2023. Building Shared Futures: Innovating Governance for Global and Regional Problem-Solving)
Незважаючи на те, що світ стикається з глибокими кризами, людство також ніколи не мало такої кількості знань, ресурсів або технологічних засобів для ефективного вирішення міжнародних проблем шляхом колективних дій. На цьому тлі Звіт про майбутнє міжнародного співробітництва 2023 (FIC’23) прагне сприяти поглибленню співпраці між урядами, громадянським суспільством, релігійними лідерами, засобами масової інформації, бізнес-спільнотою та міжнародними організаціями, щоб допомогти нинішнім і майбутнім поколінням повністю реалізувати свій потенціал. Звіт зосереджується на тому, що потрібно інституціям і практиці глобальної та регіональної співпраці, щоб йти в ногу з руйнівними тенденціями в кібертехнологіях і деструктивними викликами постійних конфліктів.
Автор(и): Річард Понціо, Нудхара Юсуф та ін., Stimson (США)
Перспективи залучення України до передових програм військово-технічного співробітництва держав Європи
Готуватися до повоєнного відновлення українського оборонно-промислового комплексу і його інтеграції в міжнародні виробничі ланцюжки треба вже сьогодні, не чекаючи на Перемогу. Найвагоміші пріоритетні програми з розробки та виробництва: боєприпасів усіх різновидів; лінійки БПЛА різних класів; лінійки ракетної техніки; засобів РЕР і РЕБ; морських надводних та підводних безпілотних систем. Для цього потрібна міжнародна кооперація підприємств українського ОПК з закордонними партнерами.
Автор(и): Михайло Гончар, Оксана Іщук, Павло Лакійчук, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Розширення на паузі: чому Західні Балкани досі не в ЄС та що варто врахувати Україні
Те, що Україна і Молдова 2022 року отримали статус кандидата на вступ до ЄС, стало важливим кроком для цих країн і самого ЄС. Однак отримання статусу кандидата є лише першим, і в кращому випадку – символічним кроком на шляху до членства. Деяким країнам, таким як Північна Македонія, довелося 17 років чекати від надання статусу кандидата до початку переговорів про вступ. Процес розширення на Західних Балканах був болісно повільним: з семи країн, які почали процес вступу до ЄС 2001 року з угод про стабілізацію та асоціацію, приєднатися вдалося лише одній – Хорватії (у 2013 році), а сам процес розширення, по суті, зупинився. Які уроки може винести Україна з процесу розширення ЄС на Західні Балкани?
Автор(и): Флоріан Бібер, Європейська правда
Оборонний пакт між Вашингтоном і Ер-Ріядом: здійсненність і значення для Ізраїлю
(англ. A Defense Pact between Washington and Riyadh: Feasibility and Significance for Israel)
У рамках регіональної ініціативи, яку просуває адміністрація США, Саудівська Аравія сподівається підписати оборонний пакт зі Сполученими Штатами. Посилення зобов’язань США щодо такого важливого союзника, як Саудівська Аравія, і посилення військової присутності США на Близькому Сході, очевидно, в інтересах Ізраїлю. Тому Ізраїль не повинен мати серйозних проблем із зобов’язаннями США щодо безпеки Королівства, включаючи оборонний пакт між двома країнами. Однак Єрусалим повинен спробувати гарантувати, що міцний оборонний пакт уникне поступок США в ядерних питаннях, які потенційно можуть вплинути на безпеку Ізраїлю.
Автор(и): Йоель Гузанскі, Ельдад Шавіт, INSS (Ізраїль)
Від нормалізації до ненападу: наступний крок у ірано-саудівських відносинах
(англ. From normalization to non-aggression: The next step in Iran-Saudi ties)
Новаторська угода про нормалізацію між Саудівською Аравією та Іраном від березня 2023 року потенційно може змінити політичний ландшафт Близького Сходу. Це вже проклало шлях до десекьюритизації та відновлення дипломатичних відносин. Нормалізація створила позитивні настрої з обох сторін, і було запропоновано шквал ідей щодо розширення двосторонніх зв’язків. Однак критичні питання безпеки залишаються невирішеними, що ставить під сумнів довгострокову стійкість процесу. Нинішня політична відкритість дає крихке та вузьке вікно можливостей для створення механізмів, які можуть вирішити проблеми безпеки обох сторін.
Автор(и): Абдолрасул Дивсаллар, MEI (США)
Російська геополітична стратегія в Центральній Азії: як інструмент рф посилює інструменти впливу
В умовах російської агресії, значної політичної, економічної, транзитної, інформаційної та безпекової залежності країн ЦА від Росії (яка має тенденції до посилення), орієнтації значної кількості політичних еліт на РФ, відсутності реальних намірів щодо будівництва альтернативних нафтових маршрутів через Каспійське море, слід констатувати, що перспективи політичного та економічного співробітництва України з ЦА є дуже малими. Свідченням цього в 2022 р. була відсутність високого політичного діалогу між нашими країнами, незначні економічні показники співпраці, активна діяльність країн ЦА з надання допомоги Росії з обходу санкцій та ін. Враховуючи неможливість на даний час змінити ситуацію в більш сприятливий для України бік, в коротко- та середньостроковій перспективі актуальним завданням для Києва буде вдосконалення та збільшення ефективності санкційного режиму, який зменшуватиме можливості Росії з обходу санкцій через ЦА. Крім цього, важливо забезпечити ненадання країнами ЦА власної продукції військового призначення та подвійного використання, зокрема оборонними підприємствами, які співпрацюють з російським ОПК.
Автор(и): Юрій Пойта, New Geopolitics Research Network
Підсумки засідання П’ятої консультативної зустрічі глав держав Центральної Азії в Душанбе 14-15 вересня 2023 року
Проаналізовано основні результати П’ятої консультативної зустрічі глав держав Центральної Азії (ЦА), що проходила з 14 по 15 вересня в м. Душанбе та їх значення у контексті геополітичних процесів у регіоні. ержави Центральної Азії демонструють свою готовність до інституціоналізації багатосторонньої регіональної співпраці попри наявні двосторонні протиріччя. Результати Консультативної зустрічі у перспективі сприятимуть формуванню скоординованої позиції держав регіону на міжнародних майданчиках та у відносинах із позарегіональними акторами, а також пом’якшенню для регіону потенційних наслідків загострення глобальної конкуренції між США та Китаєм і Росією. Присутність глави Азербайджану на Консультативній зустрічі демонструє важливість безпосередньої участі у діалозі на найвищому рівні щодо стратегічних проектів представників держав сусідніх регіонів та спробу формування міжрегіонального політичного діалогу. Для Азербайджану участь у Консультативній зустрічі дає можливість пошуку дипломатичної підтримки на фоні зростання ризику воєнної ескалації в Карабаху та азербайджансько-вірменському кордоні.
Автор(и): Віталій Ярмоленко, НІСД