Щодо перспектив розвитку світової торгівлі у 2022-2023 роках
З початку широкомасштабної війни РФ проти України Світова організація торгівлі та її офіційні особи уникали коментарів щодо вторгнення РФ. Уперше про «наявність конфлікту» йшлося 2 березня 2022 року в заяві Генеральної директорки цієї організації Нгозі Оконджо-Івеала, проте Російська Федерація в тексті не згадувалася. Протягом місяця інших офіційних заяв СОТ з приводу ситуації в Україні не було.
Згодом, 11 квітня 2022 р., СОТ представила доповідь «Криза в Україні. Наслідки війни для глобальної торгівлі та розвитку», а наступного дня – 12 квітня оприлюднила свій прогноз щодо розвитку світової торгівлі в 2022–2023 рр. Основні тези цих документів полягали в тім, що широкомасштабна війна Російської Федерації проти України створює ризики для відновлення світової торгівлі, яка після пандемії коронавірусу розвивається слабко.
Вперше з початку воєнних дій в Україні СОТ у своєму документі чітко визначила Російську Федерацію стороною в цій війні. Саме зважаючи на воєнні дії в Україні, економісти СОТ переглянули свої прогнози щодо розвитку світової торгівлі протягом наступних двох років.
В дослідженні проаналізовано прогноз СОТ стосовно динаміки світової торгівлі в 2022–2023 рр. та визначено регіони, в яких торгівля розвиватиметься інтенсивніше.
Автор: Іван Ус, «НІСД»
Держави регіону Західних Балкан в умовах нових безпекових викликів
Нова стратегічна реальність в Європі, зумовлена перебігом війни РФ проти України, матиме далекосяжні наслідки для регіону Західних Балкан, який лише частково інтегрований в євроатлантичні політичні й безпекові структури.
В дослідженні проаналізовано основні політичні тенденції в регіоні Західних Балкан в умовах загроз безпековому балансу, що постали внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Автор: Вікторія Орлик, «НІСД»
Чи можлива відлига у відносинах між Індією та Китаєм?
Специфіка індійсько-китайських відносин полягає в тім, що обидві держави протягом багатьох років є суперниками за регіональний вплив. Це суперництво ґрунтується на двох основних засадах.
По-перше, обидві держави сприймають себе як унікальні цивілізації, що мають автентичні культури, величезні ресурси, зокрема людський потенціал, економіку, обсяги ВВП, потужні збройні сили. Усі ці особливості є підставами претензій на регіональне лідерство.
По-друге, існують історичні конфлікти, що зводяться до територіальних суперечок у Тибеті та районі Ладакх (спірний регіон Аксайчин). Прикордонне питання є однією з найболючіших тем у відносинах Індії та Китаю.
Останнім часом відносини між Індією та Китаєм були досить напруженими. Вони супроводжувалися збройними зіткненнями у спірних прикордонних районах, підтриманням полярних концепцій: Китай розвивав «Один пояс, один шлях», Індія — «Вільний та відкритий Індійсько-Тихоокеанський регіон». Індія розгорнула активну роботу в QUAD, однак КНР сприймає цей діалог як такий, що спрямований на стримування Китаю.
Проте наразі баланс сил у регіоні похитнувся через політичне та економічне послаблення Росії у результаті розпочатої нею широкомасштабної війни проти України, на тлі якої можна спостерігати ознаки того, що період конфронтації між Китаєм та Індією змінюється періодом відлиги.
Китай та Індія офіційно посіли позиції нейтралітету щодо російської воєнної агресії проти України, підтримують контакти з обома сторонами конфлікту. Це спричинено прагматичними чинниками.
Але Індія та Китай вже робили раніше кілька невдалих спроб збалансувати свої відносини. І наразі є кілька тенденцій, здатних завадити потенційному зближенню Пекіна та Делі. Тому відлига в індійсько-китайських відносинах, ймовірно, буде дуже умовною, і нині зарано робити будь-які точні прогнози щодо успішності цього процесу.
Автор: Аліна Гриценко, «НІСД»
Результати президентських виборів у Франції: другий термін Еммануеля Макрона
У записці проаналізовано результати президентських виборів у Франції 24 квітня 2022 року та передвиборну риторику головних кандидатів з урахуванням підготовки до наступних парламентських виборів у контексті російсько-української війни та євроінтеграційної політики України.
Автор: Валерій Кравченко, «НІСД»
Позиція арабських держав щодо широкомасштабного російського вторгнення в Україну
Арабський світ залишається неоднорідним і фрагментованим. На офіційному рівні більшість арабських держав зберігають нейтралітет стосовно російсько-української війни. Їхня реакція визначається не рівнем двосторонніх відносин з Україною, а характером контактів із США та Росією. В умовах, коли конфлікт безпосередньо не зачіпає їхніх інтересів, арабські держави розглядають власну позицію як актив під час торгів із глобальними гравцями.
В аналітичному матеріалі досліджено чинники, що визначають переважно нейтральну реакцію держав Арабського світу на агресію РФ проти України. Проаналізовано позиції окремих арабських держав з цього питання і національні інтереси, що їх формують.
Автор: Микола Замікула, «НІСД»
На шляху до нової «Священної ліги»: як російська агресія єднає прогресивну світову спільноту
Після довгих років внутрішніх розколів, з початком повномасштабної агресії Владіміра Путіна проти України, європейці почали об’єднуватись проти небезпечного зовнішнього ворога.
Автор: Станіслав Желіховський, ДАУ
«Північний потік»: від Ямала до Усть-Луги
В запалі дискусій по «Північному потоку-2» та «Північному потоку» залишилися в тіні питання безпеки експлуатації російських відрізків даних трубопроводів. Технічні аспекти газопроводів «Бованенківське НДКР – Ухта» та «Бованенківське НДКР – Ухта-2» відіграють важливе значення для безпеки постачання російського газу в ЄС.
Автори: Михайло Гончар, Денис Вінський, «Стратегія XXI»
Війна в Україні: позиція та інтереси зовнішніх гравців. Китай
Політична позиція Китаю щодо війни в Україні за весь час зазнала лише однієї, але суттєвої, зміни. Після перших двох тижнів війни, коли стало зрозуміло, що просування російських військ в Україні проходить не настільки легко, швидко та ефективно, як очікувалося, офіційний Пекін поступово змінив акценти, і пом’якшив риторику.
Виконавець: «Український інститут майбутнього»
How Ukraine will change Europe’s Indo-Pacific ambitions
The war in Ukraine has dramatically refocused attention on Euro-Atlantic security. As European nations – alongside the US – have imposed unprecedented sanctions on Russia and increased military support to Ukraine, this war will further complicate the already limited ability of Europeans to play a meaningful security role elsewhere.
It could be tempting to conclude that the renewed threat from Russia spells the end of Europe’s embryonic involvement in the Indo-Pacific. For example, the UK’s Integrated Review in 2021 had identified Euro-Atlantic security and Russia itself as the priority for London — and the outbreak of war in Europe seems only to further confirm this. Given limited resources, some analysts see the current war as confirmation that the idea of a ‘tilt’ to the Indo-Pacific was always a fantasy which now can no longer be sustained.
Автори: Еліс Білон-Ґалланд, Ганс Кунднані, «Chatham House»
Japan’s Crucial Role in Southeast Asia amid the Ukraine War
Russia’s attack on Ukraine is a moment of reckoning for many international bodies. The implications of the crisis range from questioning the viability of the rules-based order and the fitness of the United Nations system to challenging the concepts of war and defense. And these debates are unfolding as countries face the trickle-down economic effects of sanctions on Russia and other disruptions. As the international community takes different positions on this conflict, the role of influential actors is even more critical. And Japan — both capable and willing to bridge the growing fissure — is increasingly taking on that role.
Автор: Хуонг Ле Тху, «CSIS»