26 і 27 червня у ДАУ відбувся тренінг для співробітників МЗС на тему «Ораторська майстерність» від Ганни Гавриш, засновниці Школи ораторської майстерності Ганни Гавриш.
Учасники тренінгу змогли отримати поради з удосконалення публічних виступів, відповіді на актуальні запитання, а також взяли участь у практичному занятті, присвяченому тонкощам ораторського мистецтва в роботі дипломата.
Структура Аристотеля (від теорії до практики) Вступ (Exordium): Зацікавлення аудиторії та представлення теми. Опис проблеми (Narratio): Визначення проблеми або ситуації. Показати, як проблема впливає на людей або громаду. Зв'язок теми з інтересами аудиторії. Теза (Partitio): Опис, у якому прямо вказується на суперечливе питання. Аргументація (Confirmatio): Представлення аргументів, доказів або логічних міркувань. Спростування (Refutatio): Відповідь на можливі заперечення або альтернативні думки. Автор розглядає контраргументи та демонструє, чому вони не є переконливими. Висновок (Peroratio): Підсумок та заклик до дії.
Приклад класичної промови на основі есе XVIII століття: Скромна пропозиція Джонатана Свіфта Вступ: Історія перенаселення у країні. Вага жебраків і дітей. Розповідь: Діти заважають населенню, яке працює. Теза: Щоб вирішити проблему перенаселення, ми повинні продавати дітей на їжу та використовувати шкури для сумок і черевиків. Аргументація: Статистика показує, що це було б хорошим вирішенням проблеми населення. Одна дитина прогодувала б родину. Це зменшило б римо-католицьке населення. Бідним орендарям буде що продати, щоб заробити гроші. Це полегшить шлюб. Спростування: Чисельність населення зменшиться, але доповідач вважає, що це добре. Ніхто інший не візьме активну позицію, щоб допомогти економіці. Висновок: Хоча оратор не матиме з цього користі особисто, нація в цілому виграє від того, щоб взяти його пропозиції. Перед "мудрецями" стоїть завдання знайти настільки ж ефективне вирішення проблеми бідності.
