Заступниця директора Дипломатичної академії України, кандидат політичних наук Євгенія Габер взяла участь у підготовці аналітичного дослідження «Сценарії і тренди 2021: міжнародна політика», що було здійснено Радою зовнішньої політики «Українська призма» у партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта на замовлення Міністерства закордонних справ України.
Авторству Євгенії Габер належить частина, яка присвячена регіональній безпеці. У ній розкриваються наступні питання:
- Як пандемія Covid-19 вплине на регіональну безпеку?
- Чи варто чекати змін у регіональній політиці США за нової адміністрації?
- Яку роль відіграватиме в регіоні Китай у новому постковідному світі, де інформаційна, економічна та продовольча безпека не менш важливі за її традиційні, «жорсткі» виміри?
- Чи зможе ЄС відновити нормативну силу в регіоні на тлі внутрішньої кризи і сплеску євроскептичних настроїв?
- Чого чекати від Росії та які внутрішньополітичні тренди впливатимуть на її регіональну політику?
Ключові висновки:
«Реалізація будь-якого із зазначених сценаріїв на регіональному рівні великою мірою залежатиме від динаміки відносин між глобальними гравцями, насамперед США і Росією (у питаннях «жорсткої» безпеки) та США і Китаєм (в економічній площині). Протидія російській агресії, стримування її військової присутності у регіоні та обмеження впливу на внутрішньополітичну ситуацію в країнах регіону залишатимуться ключовими умовами покращення безпекового середовища. Водночас посилення заходів у сфері морської безпеки, боротьба з пандемією COVID-19 та її наслідками для світової економіки, забезпечення інформаційної безпеки та конкурентоспроможності у галузі новітніх технологій матимуть дедалі більшу вагу при визначенні зовнішньополітичних пріоритетів окремих держав та формуванні регіонального порядку денного. Прихід до влади проєвропейських сил у Молдові, демократичний рух у Білорусі, зміна адміністрації у Білому Домі при збереженні двопартійної підтримки України в Конгресі, а також остаточна дискредитація російського керівництва як договороспроможного партнера для Заходу сприятимуть втіленню базових та, частково, позитивних сценаріїв. Водночас в умовах збереження нинішнього курсу (чи подальшої ескалації з боку) РФ, можливого нового загострення конфлікту в Нагірному Карабаху, дестабілізації ситуації у Вірменії та Білорусі, за умов мінімальної ролі США та ЄС як безпекових акторів у регіоні та збереження конфліктного потенціалу в американсько-китайських відносинах найвірогіднішим варіантом розвитку подій на перспективу у 1-3 роки виглядає втілення базових сценаріїв (статус-кво) з періодичними кризами, обумовленими актуалізацією негативних трендів».
«Найбільш вірогідним розвитком подій на 2021 рік у контексті трансатлантичних відносин є певне пожвавлення політичного та безпекового діалогу між США та європейськими країнами, при збереженні тенденції концентрації на внутрішній ситуації у регіоні (як у рамках НАТО, так і більш широкому контексті трансатлантичних відносин). Період пошуку основних принципів та напрямів нової Стратегічної концепції до 2030 року вплине на утримання від більш глобальної відповідальності. Це, зокрема, позначиться і на відносинах з Україною або посиленні присутності США та НАТО у Чорноморському регіоні. У 2021 році можна буде очікувати збільшення політичної риторики та дипломатичних переговорів, при відсутності збільшення військової присутності НАТО у регіоні, очікування Стратегічної концепції 2030 для формування більш вузькопрофільної Чорноморської стратегії або активного наповнення партнерства розширених можливостей. Водночас цей розвиток подій не виключає більш активної американської або британської (односторонньої) підтримки та допомоги у безпековій сфері».