Крим як культурний код: Дипломатичні читання з Алімом Алієвим та Лілі Хайд 

2 травня в Дипломатичній академії України відбулась зустріч представниць Асоціації Подружжів Українських Дипломатів, Жіночого дипломатичного клубу МЗС України та Міжнародного жіночого клубу Києва із засновником українсько-кримськотатарського літературного проєкту «Кримський інжир», заступником директора Українського інституту, журналістом, правозахисником, куратором освітньо-культурних проєктів Алімом Алієвим та британською письменницею, фахівчинею у сфері комунікацій, журналісткою, редакторкою, дослідницею України, Криму і країн пострадянського простору Лілі Хайд. Подію було організовано Центр публічної дипломатії Дипломатичної академії України у співпраці з Асоціацією Подружжів Українських Дипломатів. Модерувала захід докторка історичних наук, професорка, координаторка Книжкового клубу Асоціації Подружжів Українських Дипломатів п.Марина Гримич (Maryna Hrymych).

Під час зустрічі Алім Алієв (Alim Aliev) розповів про проєкт «Кримський Інжир / Qırım İnciri», який було засновано у 2018 році з метою поширення та розвитку кримськотатарської мови та літератури й актуалізації теми Криму і кримських татар в українській літературі. Проєкт поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів; публікацію антології, куди входять твори фіналістів конкурсу, а також проведення однойменного фестивалю із культурними та суспільно-політичними заходами.

«Для мене «Кримський інжир» є одним із тих проєктів, який підтримує і посилює нервовий інтелектуальний зв'язок між вільною територією України та окупованим Кримом. Він є острівцем свободи, оскільки автори, які живуть в окупації, мають змогу писати під псевдонімами про те, що сьогодні відбувається в Криму метафоричною мовою», – зауважив Алім Алієв.

Британська письменниця Лілі Хайд (Lily Hyde)  поділилась з учасницями розповідями про історію написання першого у світі роману про кримських татар «Омріяний край», який був виданий у Великій Британії в 2008 році і присвячений подіям депортації кримськотатарського народу та його поверненню на Батьківщину. Українською мовою книгу було перекладено у 2014 році. Дослідниця на основі реальних історій, зібраних під час багаторічного перебування в Криму і спілкування з кримськими татарами, із залученням дитини-оповідача допомагає читачам глибше осмислити й уявити трагічне переселення кримських татар з багатого родючого півострова в азійські пустелі.

Під час обговорення дипломатична спільнота та спікери акцентували увагу на важливості не тільки підтримки культурного діалогу між українцями та кримськими татарами, але й необхідності збереження для майбутніх поколінь кримськотатарської мови, яка згідно з класифікацією ЮНЕСКО належить до мов, що перебувають під загрозою зникнення.