13 березня у Дипломатичній академії України в рамках засідання Книжкового клубу Асоціації Подружжів Українських Дипломатів відбулася зустріч із відомим українським поетом, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, членом Українського ПЕН Дмитром Лазуткіним. Проєкт засновано за ініціативи дружини міністра закордонних справ України, очільниці та співзасновниці Асоціації пані Тетяни Сибіги.
Захід об’єднав представників іноземних дипломатичних місій, подружжів дипломатів, працівників Академії, а також представниць Міжнародного жіночого клубу Києва для обговорення ролі літератури у часи війни та значення культурної дипломатії для донесення українського досвіду світові.
Модерувала подію докторка історичних наук, професорка, координаторка Книжкового клубу Асоціації пані Марина Гримич.
Із вітальним словом до учасників звернувся директор Ігор Осташ, який наголосив, що «українське слово сьогодні є нашою зброєю, адже ми ведемо боротьбу не лише на полі бою, а й у сфері культури».
Під час зустрічі Дмитро Лазуткін поділився власним досвідом служби в лавах ЗСУ на Мелітопольському та Авдіївському напрямках у складі 47 окремої механізованої та 59 окремої мотопіхотної бригад та розповів про те, як війна вплинула на його творчість.
Поет зазначив, що для нього важливо писати про війну максимально чесно і без художніх прикрас:
«Я не граюся словами, коли пишу про війну. Я просто пишу те, що відчуваю».
Учасники мали змогу почути авторське читання нових віршів та найвідоміших поезій, написаних під час бойових дій, зокрема творів, що розповідають про досвід українських військових, пам’ять про загиблих побратимів та про внутрішні переживання людини на війні.
Особливу увагу було приділено темі свідчення війни у літературі та ролі особистих історій у формуванні історичної пам’яті.
«Кожна людина має свою оптику війни: журналіст, який приїжджає на кілька днів, боєць, який живе на фронті місяцями, або людина, яка читає новини в Києві. Але кожне свідчення важливе - це наша пам’ять і наша історія», - наголосив поет.
Подія завершилася відкритою дискусією, під час якої присутні обговорювали питання перекладу сучасної української поезії іноземними мовами та перспективи її поширення у світі як важливого інструменту культурної дипломатії.